ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 193/966/22
провадження № 51-263км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
представника потерпілих ОСОБА_6,
потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_10 адвоката ? ОСОБА_9 на вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2023 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року щодо
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2023 року ОСОБА_10 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено покарання з застосуванням ст. 69 ККу виді обмеження волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 15:05 керував технічно справним автомобілем "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_1, по проїзній частині дороги вул. Незалежності з боку вул. Карпенка у напрямку вул. Каштанової в с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області.
У цей же час у попутному напрямку, позаду вказаного автомобіля, рухались автомобіль "TOYOTA PRADO", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_11 і мотоцикл "SPARK SP200R-25І", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_12 .
Під час руху водій мотоцикла "SPARK SP200R-25I", ОСОБА_12 виїхав на зустрічну смугу руху, здійснюючи обгін зазначених автомобілів, а водій ОСОБА_10 у цей момент, у порушення вимог п. 1.3, 1.5, 2.3"б" та 10.1 Правил дорожнього руху не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, змінив напрямок руху ліворуч, не переконавшись перед цим, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей момент рухався у попутному напрямку позаду мотоцикл "SPARK SP200R-25I", під керуванням ОСОБА_12, внаслідок чого в районі будинку АДРЕСА_2 відбулося зіткнення передньою лівою боковою частиною вказаного автомобіля та передньою правою боковою частиною вказаного мотоцикла.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію мотоциклу ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла, яка супроводжувалась переломами кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів з рясною внутрішньою кровотечою та ускладнилася розвитком шоку, від яких настала смерть ОСОБА_12 6 вересня 2022 року о 18:30 у КНП "Криворізька міська лікарня № 16" Криворізької міської ради.
Таким чином, ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Дніпровський апеляційний суд 19 грудня 2023 року вирок місцевого суду у частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
У решті судове рішення першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі та запереченнях на неї
У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та правової кваліфікації дій засудженого, зазначає, що вироки місцевого та апеляційного суду ухваленні із порушенням норм матеріального та процесуального права, є такими, що не відповідають засадам гуманності призначення покарання, а матеріали справи не містять усіх належних та допустимих доказів взятих до уваги судами попередніх інстанції обставин.
Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки судами, з урахуванням обставин справи та характеризуючих даних особи засудженого, не застосовано положення статей 75, 76 КК. Наголошує, що Дніпровським апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи будь-які докази не досліджувались, безпідставно виключено обставину, яка пом`якшує покарання ? активне сприяння розкриттю злочину. Звертає увагу, що суди належним чином своїх висновків не мотивували. Стверджує, що судами попередніх інстанцій не наведено жодного мотиву, у зв`язку з чим до ОСОБА_10 не може бути застосовано положення ст. 75 КК. Звертає увагу, що судами не враховано дані про особу засудженого, який є особою молодого віку, повністю визнав себе винним у вчиненому злочині, усвідомив скоєне, вперше притягається до кримінальної відповідальності, винятково позитивно характеризувався у школі та лавах ЗСУ під час несення військової служби у мирний час та має гарну характеристику за місцем свого проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його стан здоров`я, а саме, що хворіє на псоріаз, офіційно працевлаштований, виховує малолітню дитину та дані досудової доповіді Криворізького РС № 1 філії ДУ "Центр пробації", за якими визначено низький ризик вчинення ОСОБА_10 повторного кримінального правопорушення і низький ризик небезпеки для суспільства, а також наявність двох пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Просить вказані вироки змінити призначивши засудженому покарання, із застосуванням ст. 69 КК, у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки та застосувати до засудженого приписи ст. 75 КК, звільнивши від відбування основного покарання.
Представник потерпілих подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить судові рішення щодо засудженого залишити без зміни, а касаційну скаргу ? без задоволення, оскільки вважає її безпідставною. Посилається на те, що каяття носило лише формальний характер у формі визнання вини, однак, під час усього часу судового розгляду та в судових дебатах і останньому слові засуджений не висловив щирого каяття, щиро не жалкував про вчинене, не надавав оцінку скоєному, не просив вибачення у потерпілих, моральну шкоду та матеріальну шкоду в добровільному порядку не відшкодував, тобто щирого каяття не виразив, а зробив це формально з метою пом`якшення кримінальної відповідальності. Вказує про те, що апеляційний суд вірно не визнав обставиною, яка пом`якшує покарання ? активне сприяння розкриттю злочину та наполягає на відсутності підстав застосування приписів статей 69, 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений наполягали на задоволенні касаційної скарги.
Прокурор не підтримав доводів, зазначених у касаційній скарзі захисника та просив залишити її без задоволення.
Представник потерпілих та потерпілі також просили не задовольняти касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, засудженого, представника потерпілих, потерпілих, прокурора та перевіривши доводи касаційної скарги, заперечень, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи захисника в касаційній скарзі про невідповідність призначеного судами покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість колегія суддів уважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості засудженого.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК, означає з`ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене в конкретному випадку злочинне діяння.