ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 761/30994/20
провадження № 51-7691 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100005470, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) вироком Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн; 2) вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01 вересня 2021 року за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 11 липня 2020 року, приблизно о 16:45 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, наблизився впритул до ОСОБА_8 та відкрито викрав з її жіночої сумки гаманець в якому знаходились грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) євро (згідно курсу НБУ становило 91 590 грн), 20 (двадцять) швейцарських франків (згідно курсу НБУ становило 574, 20 грн) та інші особисті речі, які для потерпілої матеріальної цінності не становлять, після чого, не зважаючи на те, що його дії було викрито, з місця вчинення злочину зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8 на загальну суму 92 164, 2 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України до ухвалення попереднього вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року відносно нього, яким йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та який він не сплатив, а тому суд повинен був застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7, чого безпідставно у цій справі не зробив. Апеляційний суд доводи апеляційної скарги прокурора про це визнав формальними та необґрунтовано залишив без задоволення. Прокурор вважає безпідставними такі висновки апеляційного суду, а призначене ОСОБА_7 покарання без застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України у даному випадку таким, що суперечить правилам призначення покарань, визначеним законом України про кримінальну відповідальність.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6, посилаючись на необґрунтованість наведених у касаційній скарзі прокурора доводів, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а скаргу сторони обвинувачення - без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 186 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.