ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 554/8632/18
провадження № 61-8392св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна, Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року у складі судді Савченко Л. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж. Б., Департамент
з питань реєстрації Полтавської міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що на підставі ордера від 01 лютого 1999 року № 61, виданого Полтавським відділенням бурових робіт бурового управління "Укрбургаз", ОСОБА_1 була вселена у кімнату гуртожитку № АДРЕСА_1, загальною площею 31,1 кв. м (у тому числі житловою - 17,8 кв. м) у будинку для малосімейних (гуртожитку) на АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 17 листопада 2006 року
№ 336 цьому будинку (гуртожитку) надано статус жилого будинку із залишенням його на балансі Полтавського ВБР БУ "Укрбургаз". На звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на оформлення права власності на квартиру позивач листом від 02 червня 2015 року повідомив її про заборону відчуження основних фондів підприємства, до яких належить квартира, в якій вона зареєстрована. Листом від 24 травня 2017 року управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради на звернення ОСОБА_1 щодо приватизації відповідної квартири повідомило, що інформації про передання зазначеного будинку на баланс комунального підприємства "ЖЕО-2" Полтавської міської ради в управлінні немає.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 червня 2017 року
у справі № 554/583/16-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на спірну квартиру. Однак рішенням апеляційного суду Полтавської області від
19 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру. Після цього ОСОБА_1 08 серпня 2018 року уклала договір купівлі-продажу зазначеної квартири із ОСОБА_2 . Із витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно, що спірна квартира на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2018 року належить ОСОБА_2 . АТ "Укргазвидобування" вважає, що квартира була придбана відповідачем ОСОБА_2 в особи, яка не мала права її відчужувати, тобто спірну квартиру ОСОБА_1 продала ОСОБА_1 незаконно.
АТ "Укргазвидобування" просило скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру
АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1314154354101, номер запису про право власності 21638850 від 26 липня 2017 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири від 08 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж. Б. за реєстраційним
номером 1339; скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1314154354101, номер запису про право власності 27400049 від 08 серпня 2018 року; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь АТ "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" вказану квартиру.
Суди розглядали справу неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від
06 жовтня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1, суди виходили з того, що скасування державної реєстрації судом допускається тільки з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, а відповідних позовних вимог позивач не заявляв. Таким чином, враховуючи, що позивач не пред`являв до ОСОБА_1 позовної вимоги про припинення права власності за нею на спірну квартиру, вимога позивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності на відповідну квартиру не може бути задоволена.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 серпня 2018 року, суди виходили
з того, що оскільки запис про державну реєстрацію права власності не був скасований на день укладення спірного правочину, то ОСОБА_1 не була позбавлена права власності за фактом скасування судового рішення, яким за нею було визнано право власності. Тобто оскільки право власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру не було припинене станом на день укладення відповідного правочину, підстав уважати його недійсним немає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру, суди виходили з того, що вона законно набула у власність це майно, тому немає підстав для скасування відповідного запису.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги про витребування
з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача відповідної квартири, суди вказали, що державну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем (власником) ОСОБА_2 не скасовано, а також немає доказів, що АТ "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз"
є власником спірного майна або стороною оспорюваного договору купівлі-продажу.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу
АТ "Укргазвидобування" задоволено частково.
РішенняОктябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року
в мотивувальних частинах щодо наведених правових підстав для відмови
в задоволенні позовних вимог АТ "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж. Б., Департамент з питань реєстрації, проскасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції постанови суду касаційної інстанції. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від
02 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від
06 жовтня 2020 року в резолютивних частинах щодо відмови в задоволенні вказаних позовних вимог по суті залишено без змін.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог АТ "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж. Б., Департамент з питань реєстрації, про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Змінюючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в мотивувальних їх частинах, суд касаційної інстанції, врахувавши відповідні правові позиції Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним є неналежним способом захисту порушених прав, що
є самостійною підставою для відмови у позові.
Направляючи справу в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що помилковим є висновок, що незадоволення вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем ОСОБА_2 є підставою для відмови в задоволенні вимоги про витребування цієї квартири. Суд не звернув уваги на судові рішення у справі № 554/583/16-ц та не надав належної оцінки тому, чи є позивач особою, яка має певне речове право, зокрема, право власності щодо спірної квартири та, як наслідок, чи підлягає воно захисту
і яким чином. Суди не встановили належним чином наявності/відсутності обставин для витребування спірної квартири у відповідача ОСОБА_2 на користь позивача. Суди не перевірили балансу інтересів сторін при вирішенні справи щодо витребування у відповідача ОСОБА_2 спірної квартири.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року
в мотивувальній частині щодо наведення підстав для відмови в задоволенні позовних вимог АТ "Укргазвидобування" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж. Б., Департамент
з питань реєстрації, про витребування майна із чужого незаконного володіння змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від
02 липня 2020 року в резолютивній частині щодо відмови в задоволенні вказаної позовної вимоги по суті залишено без змін.
Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивач має речове право на спірне майно, а отже має право звернутися до суду з позовом про захист свого права. При цьому апеляційний суд вказав, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем квартири
АДРЕСА_1 . Зокрема, як встановив апеляційний суд, на час укладення договору купівлі-продажу цієї квартири право власності на неї було зареєстроване за ОСОБА_1 . 26 липня 2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради Сітак І. М. Наявні у справі докази не ставлять під сумнів добросовісність поведінки
ОСОБА_2, крім того, немає доказів, які вказували б на нерозумність поведінки ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу квартири. Взявши до уваги баланс інтересів сторін і суспільства та врахувавши, що в разі витребування майна ОСОБА_2 як добросовісний набувач втрачає майно і буде змушена шукати способи компенсації своїх втрат, що є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар, апеляційний суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову щодо витребування майна слід відмовити саме з наведених мотивів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
01 червня 2023 року представник АТ "Укргазвидобування" - Горошко Т. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року
й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що за ОСОБА_1 не було визнано право власності на спірну квартиру, оскільки судове рішення, згідно з яким було набуте таке право, скасоване. Апеляційний суд неправильно застосував статті 328, 330, 388 ЦК України. ОСОБА_1 не мала права відчужувати спірну квартиру, власником якої вона не була, а тому спірна квартира вибула
з володіння позивача поза його волею. Застосування апеляційним судом статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод є помилковим, оскільки сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності. ОСОБА_2, маючи інформацію про номер справи і дату судового рішення, яке зазначене підставою набуття права власності ОСОБА_1, мала безперешкодну можливість перевірити інформацію з публічного реєстру, що є у вільному доступі. Однак ОСОБА_2 не проявила належної обачності, що є нерозумним, та придбала спірну квартиру в особи, яка не мала дійсного правовстановлювального документа, а отже, обґрунтовано має нести ризик втрати майна, що придбане в незаконного власника.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі
№ 466/8649/16-ц, від 17 березня 2020 року у справі № 495/9473/16-ц, від
21 березня 2018 року у справі № 208/2405/15-ц, від 24 січня 2020 року у справі
№ 910/10987/18, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від
27 листопада 2019 року у справі № 495/9786/16, від 06 квітня 2020 року
у справі № 495/9474/16-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 495/9449/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року АТ "Укргазвидобування"
в особі філії бурове управління "Укрбургаз" поновлено строк на касаційне оскарження рішенняОктябрського районного суду м. Полтави від 02 липня
2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 11 квітня
2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду м. Полтави.
17 липня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
30 червня 1982 року за замовленням Полтавського відділення бурових робіт виробничого об`єднання по бурінню "Укрбургаз" було побудовано дев`ятиповерховий житловий будинок для малосімейних, загальною площею 4 214 кв. м, у тому числі житловою - 2 451,99 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Вказаний будинок прийнято в експлуатацію на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 30 червня 1992 року № 352, що підтверджується актом прийняття в експлуатацію.
Згідно з інвентаризаційною карткою зазначений будинок перебуває на балансі Полтавського відділення бурових робіт виробничого об`єднання по бурінню "Укрбургаз" з 30 червня 1982 року.
Наказом Міністерства газової промислової політики від 31 березня 1988 року
№ 95-орг, у складі виробничого об`єднання (ВО) "Укргазпром" організовано Трест бурових робіт "Укрбургаз", який у подальшому на підставі наказу
ВО "Укргазпром" від 25 березня 1992 року № 78 був перетворений в державне підприємство "Укрбургаз".
Розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 16 серпня 1993 року № 953-р будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з наказом Державного комітету України по нафті і газу від 19 січня
1994 року № 17 на базі ВО "Укргазпром" створене АТ "Укргазпром".
На підставі розпорядження Представника президента України від 03 травня 1994 року зареєстровано статут, відповідно до якого на підставі корпоратизації ВО "Укргазпром" було засноване дочірнє підприємство "Укрбургаз" АТ "Укргазпром" шляхом перетворення ДП "Укрбургаз".
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 1998 року створено дочірню компанію (ДК) "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України".
За спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Полтавського відділення бурових робіт бурового управління "Укрбургаз" від 01 лютого
1992 року № 2 ОСОБА_1, сім`я якої складалася із трьох осіб, видано ордер від 01 лютого 1999 року № 61 на право вселення