ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 348/229/20
провадження № 61-18795св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -Природний заповідник "Горгани",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Василишин Л. В.,
Горейко М. Д., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за об`єднаними позовами
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Природного
заповідника (далі - ПЗ) "Горгани" про визнання рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення недійсними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказував, що директор ПЗ "Горгани" ОСОБА_2 без затвердження Положення про проведення атестації в заповіднику наказом
від 6 серпня 2019 року № 73-к та з урахуванням внесених до нього наказами № 89/1-к від 16 вересня 2019 року, № 118-к від 21 листопада 2019 року і № 119-к
від 22 листопада 2019 року змін, організував у ПЗ "Горгани" атестацію працівників керівного складу заповідника. Директор ПЗ "Горгани" особисто очолив атестаційну комісію, яка своїм рішенням від 22 листопада 2019 року визнала позивача таким, що не відповідає займаній посаді. Рішення атестаційної комісії від 22 листопада 2019 року 2 грудня 2019 року позивач оскаржив директору ПЗ "Горгани" та Міністру енергетики та захисту довкілля України; проте відповіді на його заяви позивач не отримав.
На підставі протоколу засідання атестаційної комісії ПЗ "Горгани" від 22 листопада 2019 директор заповідника виніс наказ № 7-к від 17 січня 2020 року, яким позивача звільнив з посади начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації та відмови від переведення на іншу посаду.
Позивач вважав процедуру проведення атестації, рішення атестаційної комісії
від 22 листопада 2019 року та наказ від 17 січня 2020 року безпідставними і незаконними, оскільки в порушення вимог частин другої та третьої статті 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників" директор ПЗ "Горгани" без погодження з профспілковим комітетом заповідника, на свій розсуд визначив категорії працівників, які підлягають атестації, періодичність проведення атестації і строки та графік проведення атестації.
Директор ПЗ "Горгани" наказами № 89/1-к від 16 вересня 2019 року, № 118-к від 21 листопада 2019 року та № 119-к від 22 листопада 2019 року змінював категорій і перелік працівників, які підлягають атестації, строки та графік проведення атестації, неодноразово змінював членів атестаційної комісії. Про ці зміни відповідач за два місяці до атестації не ознайомив атестованих і керівних працівників заповідника та погодив їх з профспілковим комітетом ПЗ "Горгани".
Зазначав, що під час проведення атестації комісія ставила йому питання, які не входять до його посадові обов`язки, та безпосередньо не пов`язані з виконуваною роботою.
Крім того, у протоколі засідання атестаційної комісії від 22 листопада
2019 року містяться тільки окремі питання та неповно зафіксовані відповіді позивача, а в атестаційному листі взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування та мотиви прийнятого рішення членами комісії. Комісія не надала оцінки його попередній роботі та особистим якостям. Також порушено порядок прийняття рішення, оскільки за протоколом засідання атестаційної комісії від 22 листопада 2019 року така спочатку ухвалила рішення, що він займаній посаді не відповідає, а після цього поставили на голосування це рішення. Разом з тим, відповідно до його атестаційного листа
від 22 листопада 2019 року один член комісії утримався від голосування, але його думку не було в письмовій формі викладено та не додано до атестаційного листа, що є порушенням вимоги примітки додатку до Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1571 від 27 серпня 1999 року (далі - Положення № 1571).
Разом з тим, позивач вважав порушеним порядок складення та подання відгуку-характеристики, з яким він не погодився та надав письмове зауваження; в порушення частини другої пункту 13 Положення № 1571 цей відгук-характеристику не винесли на обговорення трудового колективу, а останній не висловив свої пропозиції та не подав їх до атестаційної комісії.
Приймаючи оспорюване рішення, атестаційна комісія не врахувала обставин щодо дострокового зняття з нього наказом № 67 від 26 грудня 2018 року догани за порушення пожежної безпеки, оголошеної наказом № 33 від 25 червня 2018 року. Догану знято за сумлінне ставлення до роботи і якісне виконання посадових обов`язків. Крім того, атестаційна комісія залишила поза увагою його звернення з позовом про скасування наказу № 28-К від 6 травня 2019 року про оголошення йому догани за порушення етичних норм поведінки. За таких обставин вважає незаконним посилання у відгуку-характеристиці на неодноразове притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Вважав, що протиправними діями директора ПЗ "Горгани" ОСОБА_2 йому завдано моральної шкоди, яка полягає у втраті нормальні життєвих зв`язків, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя, приниженні, переживанні і душевних стражданнях.
За таких обставин просив: визнати недійсними рішення атестаційної комісії
ПЗ "Горгани" від 22 листопада 2019 року в частині визнання його таким, що не відповідає займаній посаді, та наказ директора ПЗ "Горгани" № 7к від 17 січня
2020 року про звільнення його з посади начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити його на вказаній посаді; стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 січня 2020 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області
від 16 квітня 2021 року, ухваленим у складі судді Міськевич О. Я., у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивача за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України проведено з додержанням норм трудового законодавства.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2021 року скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Визнано недійсним рішення атестаційної комісії ПП "Горгани" від 22 листопада
2019 року в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді.
Визнано недійсним наказ ПП "Горгани" від 17 січня 2020 року № 7к про звільнення ОСОБА_1 з посади за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 з 17 січня 2020 року на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду ПЗ "Горгани".
Стягнено з ПП "Горгани" на користь ОСОБА_1 середній заробіток
за час вимушеного прогулу з 17 січня 2020 року до 13 жовтня 2021 року
у сумі 157 439,60 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Апеляційний суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції щодо додержання відповідачем під час звільнення позивача вимог законодавства про працю. Вказав, що в порушення частини другої пункту 13 Положення № 1571 відгук-характеристика ОСОБА_1, який був не згоден з викладеними в ній відомостями (що підтверджується його записом "з зауваженням"), не виносив на обговорення трудового колективу, а останній не надав відповідних пропозицій.
Суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що інформація, викладена у відгуку-характеристиці є неповною та недостовірною, оскільки у ньому зазначено про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді доган. При цьому першу догану ОСОБА_1 знято наказом в.о. директора
ПЗ "Горгани" від 26 грудня 2018 року № 67 (за сумлінне ставлення до роботи, якісне виконання посадових обов`язків); а другу догану ОСОБА_1 на час складення відгуку-характеристики оспорював у судовому порядку.
Також апеляційний суд зазначив, що частиною четвертою статті 11 Закону
України "Про професійний розвиток працівників" передбачено необхідність, у тому числі, затвердження роботодавцем положення про проведення атестації. Однак у матеріалах справи відсутнє таке положення та будь-які документи, які б визначали порядок прийняття рішень атестаційною комісією, критерії оцінювання працівників під час атестації, порядок голосування тощо.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що в атестаційному листі, складеному щодо ОСОБА_1, відсутні будь-які відомості, які б вказували на невідповідність останнього займаній посаді. У зазначеному листі не вказано, які помилки допущені ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення і акта перевірки та що стало підставою для висновку саме про звільнення позивача. Разом з тим, законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді, комісія може рекомендувати роботодавцю направити на навчання працівника з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Такі відомості відсутні і у витягу з протоколу засідання атестаційної комісії, долученому до матеріалів справи. Інших доказів, які б підтверджували невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, відповідач не надав.
Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з його недоведеності в цій частині належними і допустимими доказами. Апеляційний суд, крім цього, зазначив, що підставою відшкодування моральної шкоди позивач вказав неправомірні дії
керівника ПЗ "Горгани" ОСОБА_2, однак не залучив останнього відповідачем у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного від 13 жовтня 2021 року в частині відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обрахованого без урахування коефіцієнтів підвищення посадового окладу та індексу інфляції, і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції
висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 травня 2019 року
у справі № 572/2429/15-ц (провадження № 61-3123зпв18), про застосування частини другої статті 235 КЗпП та пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року
№ 100 (в редакції, чинній на час прийняття постанови судом апеляційної інстанції) в частині обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розміру заробітної плати скоригованої на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів та індексу інфляції. Аналогічні висновки викладені Великою Палатою
Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), Верховним Судом у постанові від 17 липня 2019 року
у справі № 757/22752/18-ц (провадження № 61-10320св19) та Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16.
Заявник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції
статті 237-1 КЗпП України, а саме застосування цієї норми права без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 25 квітня 2012 року
у справі № 6-23цс12, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах
від 14 січня 2019 року у справі № 344/9143/17 (провадження № 61-38115св18),
від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19) та від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 (адміністративне
провадження № К/9901/59673/18).
На думку заявника, суд апеляційної інстанції не врахував, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових прав, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення, про що зазначив Верховний Суд у постанові
від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц (провадження № 61-20666св18).
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування
норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої
Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року
у справі № 640/14909/16 (провадження № 61-20666св18), від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19), від 14 січня 2019 року
у справі № 344/9143/17 (провадження № 61-38115св18), від 17 липня 2019 року
у справі № 757/22752/18-ц (провадження № 61-10320св19), від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц (провадження № 61-3123зпв18), від 10 квітня 2019 року
у справі № 464/3789/17 (адміністративне провадження № К/9901/59673/18), у постановах Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12, від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з наказом № 6к
від 23 січня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника служби державної охорони природно-заповідного фонду ПЗ "Горгани" з 23 січня
2017 року.
Наказом виконуючого обов`язки директора ПЗ "Горгани" від 25 червня
2018 року № 33 начальнику відділу державної охорони ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни. Наказом виконуючого обов`язки директора ПЗ "Горгани" "Про дострокове зняття дисциплінарного стягнення"
від 26 грудня 2018 року № 67 за сумлінне ставлення до роботи, якісне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 знято догану, оголошену наказом від 25 червня
2018 року № 33.
Наказом виконуючого обов`язки директора ПЗ "Горгани" від 6 травня 2019 року
№ 285-к начальнику відділу державної охорони ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 4 травня 2020 року у справі № 348/1060/19, яке набрало законної сили 16 червня 2020 року, визнано недійсним та скасовано наказ виконуючого обов`язки директора
ПЗ "Горгани" ОСОБА_2 № 28-к від 6 травня 2019 року "Про оголошення догани ОСОБА_1".
Наказом директора ПЗ "Горгани" ОСОБА_2 "Про проведення атестації працівників керівного складу" від 6 серпня 2019 року № 73к визначено провести атестацію керівного складу працівників ПЗ "Горгани"; затверджено перелік працівників, які підлягають атестації, графік її проведення та склад атестаційної комісії. ОСОБА_1 ознайомили з вказаним наказом (додаток 1 до наказу) і включили до списку працівників, які підлягають атестації, проведення якої за графіком призначено на 23 вересня 2019 року (додаток 2 до наказу); додатком № 3 до наказу визначено склад атестаційної комісії: голова комісії ОСОБА_2
(директор ПЗ "Горгани"), члени комісії: ОСОБА_3 (заступник голови Надвірнянської районної державної адміністрації), ОСОБА_4 (провідний інженер з охорони праці), ОСОБА_5 (провідний фахівець сектору еколого-освітньої роботи), ОСОБА_6 (фахівець з кадрів І категорії, секретар атестаційної комісії).
Наказом директора ПЗ "Горгани" від 16 вересня 2019 року № 89/1к внесено зміни, зокрема, до графіка проведення атестації, та визначено 22 листопада 2019 року датою проведення атестації ОСОБА_1
Наказами директора ПЗ "Горгани" від 21 листопада 2019 року №№ 118к, 119к внесено зміни до атестаційної комісії.
Зі змісту відгуку-характеристики ОСОБА_1, складеної заступником директора-головним природознавцем ОСОБА_7, апеляційний суд встановив, що позивач працює в ПЗ "Горгани" з 1998 року. Протягом з 1998 до 2016 років працював керівником заповідника, а з 2017 року - на посаді начальника відділу державної охорони. За час роботи на цій посаді зарекомендував себе з позитивної сторони як ініціативний працівник, який подає багато пропозицій щодо покращення роботи установи. За цей період притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган (у 2018 році - за порушення пожежної безпеки в кабінеті відділу; у 2019 році - за порушення трудової дисципліни, невиконання розпорядження керівника установи). Займаній посаді позивач відповідає.
З витягу з протоколу № 2 засідання атестаційної комісії від 22 листопада
2019 суди встановили, що комісія розглядала питання атестації керівного складу працівників ПЗ "Горгани"; на засіданні комісії слухали секретаря комісії ОСОБА_6, яка зачитала накази про проведення атестації працівників керівного складу зі змінами, та відгук-характеристику щодо ОСОБА_1 . Члени комісії дійшли висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає (результати голосування:
за - 4, проти - відсутні, утримались - 1).
Наказом виконуючого обов`язки директора ПЗ "Горгани" від 28 листопада
2019 року № 124к "Про результати атестації", зокрема, ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді.
Зі змісту повідомлення від 27 грудня 2019 року судами встановлено, що позивачу запропоновано переведення на посаду провідного інженера з охорони тваринного світу відділу державної охорони; запропоновано з дня отримання цього повідомлення до 28 грудня 2019 року надати директору ПЗ "Горгани" заяву про згоду або незгоду на переведення на іншу посаду. Крім того, вказаним повідомленням ОСОБА_1 повідомили, що у разі відмови від переведення на іншу посаду за результатами атестації керівник має право звільнити працівника на підставі пункту 2
частини першої статті 40 КЗпП України.
Суди встановили, що комісія у складі заступника директора - головного природознавця ОСОБА_7, фахівця з кадрів І категорії ОСОБА_6 та секретаря Юркевич М. Б. 28 грудня 2019 року склала акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з повідомленням від 27 грудня 2019 року.
Зі змісту протоколу № 1 засідання профспілкового комітету ПЗ "Горгани"