ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 243/879/23
провадження № 61-16685св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" та ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2023 року в складі судді Фаліна І. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця) про стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказав, що 09 липня 2015 року на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" пасажирський поїзд (електровоз) № 92 сполученням "Одеса-Костянтинівка" під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на трьох осіб, однією з яких була його (позивача) дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка внаслідок вказаної транспортної події загинула на місці.
Зазначив, що відповідач не вжив усіх можливих заходів щодо забезпечення безпеки громадян, зокрема не встановив огорожу, паркан, тощо з метою недопущення таких тяжких наслідків як загибель людини на залізничному перегоні внаслідок збиття рухомим складом залізничного транспорту.
Також вказав, що у зв`язку зі смертю його доньки внаслідок наїзду на неї поїзда він зазнав сильних душевних страждань, які полягали в порушенні нормальної життєдіяльності. Він перебував у близьких стосунках із дочкою, дуже її любив, а тому відчував та відчуває сильний душевний біль від її втрати. Також у нього було порушено нормальний сон, він перебуває у стані постійного стресу. Враховуючи той факт, що втрата близької людини є для нього незворотною втратою, що спричиняла, спричиняє і буде спричиняти йому тривалі сильні душевні страждання, йому спричинена суттєва моральна шкода, яку слід відшкодувати у грошовій формі. В оцінці розміру завданої моральної шкоди позивач звернув увагу суду на прибуток підприємства та оцінив розмір завданої йому смертю дочки моральної шкоди у 992 400 грн, які просив стягнути на свою користь з відповідача без урахування утримання податку на доходи фізичних осіб.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, змінено рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2023 року шляхом доповнення посиланням на те, що сума морального відшкодування стягнута без стягнення податків та обов`язкових платежів.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що оскільки дочка позивача ОСОБА_3 загинула на місці через наїзд електровозом, який є джерелом підвищеної небезпеки, та належить АТ "Українська залізниця", тому саме відповідач незалежно від наявності його вини повинен нести відповідальність за моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки батьку загиблої.
Визначаючи розмір морального відшкодування, суди виходили із засад розумності та справедливості та врахували глибину і тривалість моральних страждань, які позивач зазнав внаслідок смерті своєї дочки, характер та тривалість його немайнових втрат та зусиль, необхідних для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, а також обставини загибелі дочки позивача у зв`язку з її необережністю та фінансовий стан відповідача.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 та АТ "Українська залізниця" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року.
ОСОБА_1 просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову в повному обсязі. АТ "Українська залізниця" просило суд ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог у розмірі не більше 30 000 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц та постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 372/3192/18.
В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказав, що при визначенні розміру морального відшкодування суди належним чином не мотивували свої рішення та безпідставно занизили розмір стягнутої шкоди.
У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2018 року в справі № 355/981/16, від 15 червня 2022 року в справі № 748/702/21.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не враховують положення чинного законодавства щодо необхідності належного обґрунтування факту спричинення та розміру моральної шкоди. Крім того, суди не врахували, що органами досудового розслідування закрито кримінальне провадження за фактом загибелі дочки позивача у зв`язку із відсутністю складу злочину, що свідчить про відсутність вини відповідача у загибелі останньої.
Родичі загиблої подали до суду чотири позовні заяви про відшкодування моральної шкоди, загальний розмір якої за наслідками розгляду справ судами становить 800 000 грн. Під час розгляду вказаних чотирьох справ суди не врахували різний вік та різний родинний зв`язок позивачів із загиблою, що свідчить про формально визначений розмір моральної шкоди, стягнутої на користь позивачів, у тому числі й у даній справі.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця", який мотивував незгодою із її доводами.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, а 05 грудня 2023 року - за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця".
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
Згідно із висновком експерта № 20 Брт/15 від 24 листопада 2015 року причиною смерті ОСОБА_3 стали чисельні травми несумісні з життям, які утворилися внаслідок зіткнення з потягом або залізничним транспортним засобом пересування. В крові трупу загиблої спирти не виявлені.
Постановою слідчого СВ Барвінківського відділення поліції (м. Барвінкове) Ізюмського відділу поліції (м. Ізюм) ГУ НП в Харківській області старшого сержанта поліції Вічканова О. О. від 25 грудня 2015 року кримінальне провадження, відомості за яким 09 липня 2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050930000303, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 КК України.
Вказаною постановою встановлено, що 09 липня 2015 року приблизно о 02-45 годині на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" ДП "Донецька залізниця" на 981 км пк-2 пасажирським поїздом № 92 сполученням "Одеса-Костянтинівка" електровозом № ЧС-7 № 314 під керуванням ОСОБА_2 смертельно травмовано трьох осіб, однією з яких була дочка позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході перевірки даного повідомлення 10 липня 2015 року було проведено нараду Дніпропетровського локомотивного депо та встановлено, що електровоз на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" на 981 км рухався з дозволеною швидкістю 110 км/г, при екстреному гальмуванні гальмівний шлях склав 1 000 м, розрахунковий гальмівний шлях 1003 м. Електровоз слідував в умовах обмеженої видимості при русі в кривій ділянці з використанням прожектора у темний час доби. Отже у діях машиніста електровоза ОСОБА_2 та помічника машиніста електровозу ОСОБА_4 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 КК України.
Згідно із листом АТ "Українська залізниця" від 07 грудня 2022 року № Ц-4-88/2836-22 електровоз № ЧС-7 № 314, який слідував 09 липня 2015 з поїздом № 92 перебуває на балансі структурного підрозділу "Дніпровське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".
Відповідно до актів комісійного огляду технічного стану електровоза ЧС-7 № 314 від 10 липня 2015 року пошкоджень електровоза не виявлено, прилади безпеки руху і радіозв`язку, дія звукових сигналів та система піскоподачі знаходилися у справному стані і задовольняли вимогам нормативно-правових актів.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.
Статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що право кожного на життя охороняється законом.