ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/44941/21-ц
провадження № 61-2394св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва у складі судді Вовка С. В. від 26 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Кирилюк Г. М., Немировської О. В., від 08 листопада 2023 рокуі виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "ФК "Фінілон", про стягнення грошових коштів.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", було укладено договори банківського вкладу: заява № SAMDN25000727960659 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня 2012 року на суму 10 000,00 дол. США (з оформленням карткового рахунку заява № SAMDN27000727960660 вклад "Копилка, 12 міс"); заява № SAMDN25000727960716 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня 2012 року (з оформленням карткового рахунку заява
№ SAMDN27000727960717 вклад "Копилка, 12 міс"); заява № SAMDN25000737048053 вклад "Стандарт, 12 міс" від 12 серпня 2013 року; заява № SAMDN01000737585679 вклад "Стандарт, 3 міс" від 11 вересня
2013 року.
3. Навесні 2014 року, у зв`язку з окупацією Кримського півострову, його банківські рахунки було заблоковано, доступ до інформації в особистому кабінеті обмежено. 15 травня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" було прийнято рішення про припинення діяльності відокремлених підрозділів філії "Кримське відділення управління ПАТ КБ "ПриватБанк"". У поверненні йому суми вкладів відповідачем було відмолено (листи від 30 вересня 2014 року та від 17 жовтня 2014 року).
4. Бездіяльність банку щодо неповернення йому суми вкладів і процентів, а також переведення боргу за депозитними вкладниками на користь
ТОВ "ФК "Фінілон" вважав незаконними, у зв`язку з чим з відповідача підлягають стягненню суми депозитних вкладів, нарахованих на них процентів,
3 % річних та інфляційних нарахувань на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також пені на підставі абзацу 2 підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з
АТ КБ "Приватбанк" на його користь заборгованість за наступними договорами:
- заява № SAMDN25000727960659 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня 2012 року: 10 000, 00 дол. США (вклад); 8 974, 30 дол. США (10 % річних);
2 354, 79 дол. США (3 % річних); 116 396, 77 грн (пеня);
- заява №SAMDN27000727960660 вклад "Копилка, 12 міс":
4 216, 44 дол. США (9,5 % річних);
- заява №SAMDN25000727960716 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня 2012 року: 4 000, 00 євро (вклад); 2 871, 78 Євро (8% річних); 941, 92 євро (3 % річних); 55 299, 28 грн (пеня);
- заява №SAMDN27000727960717 вклад "Копилка, 12 міс": 1 018, 54 євро (7,5 % річних);
- заява №SAMDN25000737048053 вклад "Стандарт, 12 міс" від 12 серпня 2013 року: 3 500, 00 євро (вклад); 2 205, 72 євро (7,5 % річних); 824, 18 євро (3 % річних); 48 386, 87 грн (пеня);
- заява № SAMDN01000737585679 вклад "Стандарт, 3 міс" від 11 вересня 2013 року: 23 014, 00 грн (вклад); 29 094, 74 грн (16 % річних); 5 419, 32 грн (3 % річних); 44 819, 71 грн (інфляційні втрати); 9 958, 20 грн (пеня).
Стислий виклад позиції відповідача
6. АТ КБ "ПриватБанк" заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що новим боржником за спірними договорами банківського вкладу є ТОВ "ФК "Фінілон" на підставі договору про переведення боргу
від 17 листопада 2014 року, чого не заперечував позивач.
7. Також відповідач зауважував, що ОСОБА_1 направив 29 вересня 2014 року до банку заяву про розірвання договорів та виплату коштів, а тому вони вважаються розірваними, а нарахування процентів припинено. Щодо вимог про стягнення сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, заявляв про пропуск позовної давності за період з 30 вересня 2014 року
по 05 червня 2021 року.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
9. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами:
- № SAMDN25000727960659 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня
2012 року: 10 000,00 дол. США (вклад); 8 974,30 дол. США (10 % річних); 2 354,79 дол. США (3% річних); 116 396,77 грн (пеня);
- № SAMDN27000727960660 вклад "Копилка, 12 міс": 4 216,44 дол. США
(9,5 % річних);
- № SAMDN25000727960716 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня
2012 року: 4 000,00 євро (вклад); 2 871,78 євро (8 % річних); 941,92 євро
(3 % річних); 55 299,28 грн (пеня);
- № SAMDN27000727960717 вклад "Копилка, 12 міс":1 018,54 євро
(7,5 % річних);
- № SAMDN25000737048053 вклад "Стандарт, 12 міс") від 12 серпня
2013 року: 3 500,00 євро (вклад); 2 205,72 євро (7,5 % річних); 824,18 євро (3 % річних); 48 386,87 грн (пеня);
- № SAMDN01000737585679 вклад "Стандарт, 3 міс" від 11 вересня 2013 року: 23 014,00 грн (вклад); 29 094,74 грн (16 % річних); 5 419,32 грн (3 % річних); 44 819,71 грн (інфляційні втрати); 9 958,20 грн (пеня).
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів розірвання спірних договорів, а тому наявні правові підстави для стягнення на користь позивача суми вкладів, процентів, нарахованих за період з 15 серпня 2012 року по 05 серпня 2021 року, а також 3 % річних та інфляційних втрат за період з 30 вересня 2014 року (перша відмова банку у поверненні вкладів) по 05 серпня 2021 року (день, який передує зверненню до суду). Пеня, передбачена абзацом 2 підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з огляду на триваюче правопорушення, підлягає стягненню за період з 05 серпня 2020 року по
05 серпня 2021 року. Посилання відповідача на відсутність у нього зобов`язань перед позивачем, з огляду на переведення боргу на користь ТОВ "ФК "Фінілон", суд першої інстанції вважав безпідставними, оскільки така заміна боржника у зобов`язаннях відбулася без згоди кредитора. Відсутність згоди кредитора на переведення боргу свідчить про те, що договір про переведення боргу між новим та первісним боржником не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.
12. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року у частині стягнення суми вкладів у розмірі: 10 000,00 дол. США за заявою
№ SAMDN25000727960659 вклад "Стандарт, 12 міс" від 15 серпня 2012 року; 4 000,00 євро за заявою № SAMDN25000727960716 вклад "Стандарт, 12 міс"
від 15 серпня 2012 року; 3 500,00 євро за заявою № SAMDN25000737048053 вклад "Стандарт, 12 міс" від 12 серпня 2013 року; 23 014,00 грн за заявою
№ SAMDN01000737585679 вклад "Стандарт, 3 міс" від 11 серпня 2013 року залишено без змін.
13. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року скасовано у частині стягнення процентів за користування вкладом, трьох процентів річних, пені та коштів за вкладом "Копилка" та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "ФК "Фінілон" задоволено частково.
14. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за наступними договорами:
- за заявою № SAMDN25000727960659 вклад "Стандарт, 12 міс"
від 15 серпня 2012 року: 10 % річних за період з 15 серпня 2012 року по 01 жовтня 2014 року 2 131,51 дол. США, 3 % річних за період з 09 серпня 2018 року по 05 серпня 2021 року 898,36 дол. США;
- за заявою № SAMDN27000727960660 вклад "Копилка, 12 міс" -
1 509,97 дол. США;
- за заявою № SAMDN25000727960716 вклад "Стандарт, 12 міс"
від 15 серпня 2012 року: 8 % річних за період з 15 серпня 2012 року по 01 жовтня 2014 року - 682,08 євро, 3 % річних за період з 09 серпня 2018 року по 05 серпня 2021 року - 359,34 євро;
- за заявою № SAMDN27000727960717 вклад "Копилка, 12 міс" -
489,93 євро;
- за заявою № SAMDN25000737048053 вклад "Стандарт, 12 міс" від 12 серпня 2013 року: 7,5 % річних за період з 12 серпня 2013 року по
01 жовтня 2014 року - 299,18 євро, 3 % річних за період з 09 серпня 2018 року по 05 серпня 2021 року - 314,42 євро;
- за заявою № SAMDN01000737585679 вклад "Стандарт, 3 міс"
від 11 вересня 2013 року: 16 % річних за період з 11 вересня 2013 року по 01 жовтня 2014 року - 3 894,09 грн, 3 % річних за період з 09 серпня 2018 року по 05 серпня 2021 року - 2 067,48 грн, інфляційні втрати за період з 09 серпня 2018 року по 05 серпня 2021 року - 5 281,93 грн.
15. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правильним є висновок суду першої інстанції в частині наявності правових підстав для стягнення з відповідача неповернутих банківських вкладів, з огляду на те, що АТ КБ "ПриватБанк", визнавши внесення грошей на депозитний рахунок та не повертаючи кошти, які належать на праві власності позивачу, порушив статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
17. Водночас, з огляду на те, що позивач звертався за поверненням вкладу і лист банком отримано 29 вересня 2014 року, договори банківського вкладу, укладені ОСОБА_1, вважаються розірваними з 01 жовтня 2014 року, у зв`язку з чим суд першої інстанції не урахував, що з моменту розірвання договорів нарахування передбачених договором процентів припиняється, а починаючи з 01 жовтня 2014 року права та інтереси позивача забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають стягненню за останні три роки перед зверненням позивача до суду.
18. Крім того, апеляційний суд вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положеньабзацу 2 підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", яка передбачає відповідальність банків при здійсненні переказів.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 16 лютого 2024 року АТ КБ "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року (провадження № 6-11цс14), у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 рокуу справі
№ 523/9076/16-ц, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18,
від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17,у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 757/1536/15-ц, від 18 травня 2018 року у справі № 761/18883/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 299/540/15-ц,
від 10 липня 2019 року у справі № 522/23036/15-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 201/13687/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 591/678/16,
від 12 вересня 2019 року у справі № 234/3636/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 201/15707/15,
від 08 квітня 2022 року у справі № 761/310/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що у матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази укладення спірних договорів банківського вкладу. Заявник зауважує, що судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання про огляд оригіналів депозитних договорів та оригіналів доказів внесення грошових сум, проте позивач надав лише нотаріально засвідчені копії депозитних договорів, оригіналів доказів внесення грошових сум не надано.
22. Посилається на помилковість висновків судів щодо заміни боржника у спірних зобов`язаннях, з огляду на наявність доказів повідомлення позивача про переведення боргу АТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "ФК "Фінілон" (розміщення відповідного повідомлення на сайті АТ КБ "ПриватБанк" з встановленням строку для кредиторів (вкладників та власників банківських рахунків, договори з якими були укладені на території АР Крим) до 15 лютого 2015 року для подання письмових заперечень (незгоди) щодо переведення боргу (грошових коштів Кредиторів) на ТОВ "ФК "Фінілон"). Вважає, що оскільки Закон не регламентує чіткої та однозначної форми, у якій надається згода кредитора на переведення боргу, переведення боргу не передбачає внесення будь-яких змін до договорів, які є предметом спору, а лише юридично змінює боржника за цим договором, а договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон", в частині прав та обов`язків позивача є чиним, АТ КБ "ПриватБанк" є неналежним відповідачем у справі.
23. Додатково посилається на те, що оскільки споживчі правовідносини між сторонами припинені внаслідок розірвання договорів, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року поновлено
АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарженнярішення Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 757/44941/21-ц, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 рокудо закінчення касаційного провадження.
25. 20 березня 2024 року матеріали цивільної справи № 757/44941/21-ц надійшли на адресу Верховного Суду.
26. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. Між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" були укладені наступні договори вкладу:
- 15 серпня 2012 року договір банківського вкладу (заява
№ SAMDN25000727960659 вклад "Стандарт, 12 міс") на наступних умовах: сума 10 000,00 дол. США, відсоткова ставка 10 % річних, особовий рахунок НОМЕР_1, рахунок/карта для зарахування відсотків по вкладу 26353614089792;
- на вказаний рахунок оформлено вклад "Копилка 12 міс", ставка 9,5 % річних з видачею електронної ощадної книжки 1201000189347847;
- 15 серпня 2012 року договір банківського вкладу (заява №SAMDN25000727960716 вклад "Стандарт, 12 міс") на наступних умовах: сума 4 000,00 євро, відсоткова ставка 8 % річних, особовий рахунок НОМЕР_2, рахунок/карта для зарахування відсотків по вкладу 26354614025711;
- на вказаний рахунок оформлено вклад "Копилка 12 міс", ставка 7,5 % річних з видачею електронної ощадної книжки 1201000189347664;
- 12 серпня 2013 договір банківського вкладу (заява №SAMDN25000737048053 вклад "Стандарт, 12 міс") на наступних умовах: сума 3 500,00 євро, відсоткова ставка 7,5 % річних, особовий рахунок для зарахування вкладу та відсотків 26352621415424;
- 11 вересня 2013 року договір банківського вкладу (заява
№ SAMDN01000737585679 вклад "Стандарт, 3 міс") на наступних умовах: сума 23 014,00 грн, процентна ставка 16 % річних, особовий рахунок для зарахування вкладу та відсотків 26307613014156.
28. Листами від 30 вересня 2014 року №20.1.0.0.0/7-20140929/3529 та
від 17 жовтня 2014 року №20.1.0.0.0/7-20141016/1091 банк відмовив позивачу у поверненні грошових коштів за казаними договорами банківських вкладів.
Позиція Верховного Суду
29. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
30. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
34. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
35. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).