ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 947/68/22
провадження № 61-965св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк";
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 червня 2022 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлова С. О., Таварткіладзе О. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 13 березня 2008 року між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 188 198 дол. США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, зі сплатою відсотків у розмірі 13 % річних, комісій у розмірі та порядку, визначеному договором, строком до 12 березня 2018 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 13 березня 2008 року між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", і ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0, 0430 га, по АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2017 року, що набрало законної сили, у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступник АТ "Альфа-Банк") встановлено, що позичальник свої зобов`язання за договором кредиту не виконувала належним чином, унаслідок чого станом на 12 лютого 2016 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту складала 13 783 978, 57 грн, що еквівалентно 528 452, 46 дол. США, з яких: борг за кредитом у розмірі 4 788 996, 92 грн, що еквівалентно 183 601, 36 дол. США; заборгованість за відсотками у розмірі 4 683 095 грн, що еквівалентно 179 541, 28 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 2 542 292, 23 грн, що еквівалентно 97 466, 82 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1 769 594, 20 грн, що еквівалентно 67 843 дол. США.
Зазначеним судовим рішенням позов банку до ОСОБА_1 задоволено. У рахунок погашення боргу за кредитним договором від 13 березня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 березня 2008 року на земельну ділянку, площею 0, 0430 га, по АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_1 . Сума боргу за кредитним договором не погашена.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 3 % річних у зв`язку з непогашенням кредитної заборгованості у розмірі 1 240 558, 07 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 червня 2022 року у задоволенні позову АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів щодо виконання рішення Київського районного м. Одеси від 20 червня 2017 року, яким в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 665-Ф03.10/42 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 березня 2008 року на земельну ділянку, площею 0, 0430 га, по АДРЕСА_1 . Відсутні докази того, що позивач звертався в установленому законом порядку до виконавчої служби про примусове виконання судового рішення. За таких обставин, суд першої інстанції вважав позов банку недоведеним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 червня 2022 року змінено в частині обґрунтування підстав відмови у задоволені позову й викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що приватне право не може допускати ситуацію, за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних, оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовної давності, а кредитора - обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3 % річних, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог банку слід відмовити в зв`язку з тим, що позов про стягнення 3 % річних, які нараховані на задавнену вимогу, допускається тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року АТ "Сенс Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов банку задовольнити.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 285/3536/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 570/2060/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 752/21859/19 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 947/68/22 із Київського районного суду м. Одеси.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин положення статті 625 ЦК України, не врахували, що рішенням Київського районного суду від 20 червня 2017 року у справі № 520/4110/16-ц зафіксовано суму боргу у розмірі 13 783 978, 57 грн, яка стягнута з ОСОБА_1, а тому, оскільки відповідачка належно не виконує взяті на себе зобов`язання, станом на 11 листопада 2021 року у неї утворилася заборгованість за ставкою 3 % на кредитну заборгованість у розмірі 1 240 558, 07 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 березня 2008 року між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 188 198 дол. США, зі сплатою 13 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 12 березня 2018 року (включно), на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. кредитного договору від 13 березня 2008 року кредит надається позичальнику на наступні цілі- купівля земельної ділянки.
У той же день для забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0, 0430 га, кадастровий номер 5110136900:41:020:0037, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для придбання якої, згідно з пунктом 1.2. цього договору, надається кредит, заставною вартістю - 1 188 000 грн, що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення цього договору еквівалентно сумі у розмірі 235 247, 52 дол. США.
Згідно з пунктами 3.3.7., 3.3.8. кредитного договору від 13 березня 2008 року позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному пунктами 1.1., 2.10. цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим договором. Своєчасно та в повному обсязі погашати ануїтетні платежі за фактичний час його виростання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному пунктом 1.1. цього договору.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.3. зазначеного кредитного договору, у разі прострочення позичальником термінів сплати ануїтетних платежів, визначених пунктом 1.1.1. цього договору, а також комісій, передбачених умовами цього договору, що визначені у додатку до цього договору, що є його невід`ємною частиною, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення. У разі порушення позичальником вимог пунктами 3.3.2.-3.3.5., 3.3.7.-3.3.17. цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3 % від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.
13 квітня 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просило суд у рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 13 березня 2008 року у розмірі 13 783 978, 57 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, площею 0, 0430 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за 1 039 443 грн.
Заочним рішенням Київського райсуду м. Одеси від 20 червня 2017 року, що набрало законної сили, у справі № 520/4110/16-ц позов ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. У рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13 березня 2008 року у розмірі 13 783 978, 57 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 березня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А. Е., зареєстрований в реєстрі за № 543, а саме: земельну ділянку, площею 0, 0430 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, встановивши ціну на рівні, не нижчому за 1 039 443 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що позичальник свої зобов`язання за договором кредиту не виконувала належним чином, унаслідок чого станом на 12 лютого 2016 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту складала 13 783 978, 57 грн, що еквівалентно 528 452, 46 дол. США, з яких: борг за кредитом у розмірі 4 788 996, 92 грн, що еквівалентно 183 601, 36 дол США; заборгованість за відсоткам 4 683 095 грн, що еквівалентно 179 541, 28 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 2 542 292, 23 грн, що еквівалентно 97 466, 82 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1 769 594, 20 грн, що еквівалентно 67 843 дол. США.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.