ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 694/2318/23
провадження № 61-2911св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: виконавчий комітет Ватутінської міської ради Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області у складі судді Сакун Д. І. від 02 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В., від 27 грудня
2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1, заінтересовані особи: виконавчий комітет Ватутінської міської ради Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.
2. Свої вимоги ОСОБА_1, мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 його племінник ОСОБА_2 біля м. Бахмут Донецької області, маючи звання старшого солдату та виконуючи бойове завдання, зник безвісти.
3. Посилався на те, що він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання грошового забезпечення, матеріальної допомоги та надання пільг, проте отримав відмову, оскільки не зміг підтвердити свої сімейні стосунки з ОСОБА_2 документально.
4. Посилався на те, що встановлення факту родинних відносин йому необхідне для реалізації права на отримання грошової допомоги у зв`язку зі зникненням свого племінника.
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 1997 року по день зникнення безвісти останнього.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області
від 02 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України. Роз`яснено заявнику,що розгляд справи за поданою заявою віднесено до адміністративної юрисдикції.
7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки підставою звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю є відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні грошового забезпечення, матеріальної допомоги та наданні пільг при зникненні безвісти військовослужбовця, заявник має право на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення/дій суб`єкта владних повноважень, яким є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2023 року залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для встановлення факту родинних відносин заявника з його племінником, який зник безвісти при виконанні бойового завдання, в порядку цивільного судочинства, зазначивши, що за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин. Спір пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за ним певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати соціальної допомоги члену сім`ї, що перебував на утримані безвісти зниклого військовослужбовця, і не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 26 лютого2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11. Підставою касаційного оскарженняухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
12. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення субʼєктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, у порядку цивільного судочинства.
13. Зауважує, що підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання стало роз`яснення ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності підтвердження його родинних зв`язків з ОСОБА_2 . Водночас, не можуть бути об`єднані в одному провадження вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 694/2318/23, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
15. 09 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 рокусправу № 694/2318/23 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. У вересні 2023 року ОСОБА_1, заінтересовані особи: виконавчий комітет Ватутінської міської ради Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.
18. ОСОБА_1 просив суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 1997 року по день зникнення безвісти останнього, посилаючись на те, що 22 жовтня 2022 рокуйого племінник ОСОБА_2 зник безвісти біля м. Бахмут Донецької області, виконуючи бойове завдання.Метою встановлення факту, що має юридичне значення, заявником визначено отримання грошового забезпечення, матеріальної допомоги та надання пільг, встановлених законодавством України.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
20. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Частиною першою статті 400 ЦПК Українипередбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
22. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
23. Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
24. З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій суд касаційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
25. Відповідно статей 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. Водночас необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
26. Обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
27. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
28. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
29. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.