1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 761/13911/23

провадження № 61-508св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

заінтересована особа -Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені яких діє адвокат Бузанов Дмитро Вікторович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді

Саадулаєва А. І., від 25 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Олійника В. І.,

від 12 вересня 2023 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження.

2. Свої вимоги заявники мотивували тим, щогромадянка України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину ОСОБА_3 у м. Сімферополі АР Крим, Україна. На час народження заявники проживали у м. Сімферополі АР Крим, України. Зареєструвати народження дитини в Україні батьки не змогли, оскільки територія України, на якій вони проживають, знаходиться під окупацією держави-агресора. Крім того, листом № 821/33.10-87 від 08 квітня 2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві відмовлено у проведені державної реєстрації народження у зв`язку з відсутністю правових підстав. Вважали, що факт народження підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 листопада 2018 року, виданого ленінським районним відділом запису актів громадянського стану департаменту запису актів громадянського стану міністерства юстиції республіки Крим.

3. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сімферополі АР Крим, України, від батьків: матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня

2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сам по собі факт перебування заінтересованих осіб на тимчасово окупованій території АР Крим і встановлення законом особливого порядку розгляду заяв про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначений Верховною Радою України, не є безумовною підставою для встановлення такого факту та не звільняє заявника від надання суду належних доказів на підтвердження своїх вимог. Заявниками не надано достатніх доказів, відповідно до яких суд міг дійти висновку про доведеність їх вимог, зокрема, які б підтверджували, що саме, у громадян України ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 народилась дитина чоловічої статі ОСОБА_4 .

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року залишено без змін.

7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявниками не надано доказів на підтвердження того, що саме у них, громадян України народилася дитина чоловічої статті ОСОБА_4, оскільки з свідоцтва про укладення шлюбу, а також з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 листопада 2018 року встановлено, що батьки дитини є громадянами російської федерації. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не є дійсним. Також паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не є дійсним. Відповідно до доданих до заяви копій паспортів заявників, на третій сторінки паспорту відсутня фотокартка, а також заявниками не надано до суду копію четвертої сторінки паспортів. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 виданий Ленінським РВ ГУ МВС України в Криму 12 лютого 2008 року, а паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 виданий Ленінським РВ ГУ МВС України в Криму 31 липня 2012 року, тобто коли територія АР Крим не була окупованою.

Узагальнені доводи касаційної скарги

8. 05 січня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені яких діє адвокат Бузанов Д. В., звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 25 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 12 вересня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявники зазначають неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема частини третьої статті 317 ЦПК України у системному взаємозв`язку із Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про громадянство України" (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказують, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

10. Заявники вважають, що суди попередніх інстанцій вказуючи на те, що із закінченням строку дії паспорта громадянина України батьків неможливо підтвердити їх належність до громадянства України, а дитина, народжена на території України, хоча і на тимчасово окупованій її частині, не врахували, що батьки на момент народження дитини мали громадянство України. Таким чином, відмова у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту - народження дитини впливає на визнання походження дитини, набуття нею громадянства України, незалежно від волі батьків, з незалежних від них обставин. Фактично до досягнення дитиною повноліття без встановлення юридичного факту дитина буде вважатися належною до громадянства російської федерації, що неприпустимо і не відповідає їхній волі.

11. Заявники вказують, що суди дійшли неправильних висновків про те, що їхні паспорти громадян України є недійсними, через те, що не було вклеєно до паспорта нової фотокартки подосягненню 25 річного віку.

12. Також заявники звертають увагу на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, що визначено статтею 2 Закону України "Про громадянство України".Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України, що узгоджується із статтею 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

13. Під час вирішення спору судами не було надано оцінки доказам, які підтверджують факт народження дитини, хоча заява безпосередньо стосується встановлення саме цього юридичного факту.

14. Відмова у встановлені факту народження дитини на тимчасово окупованій території є наслідком дискримінаційного підходу за ознакою проживання заявників на тимчасово окупованій території.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/13911/23.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17. У квітні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сімферополі, АР Крим, України, від батьків: матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

18. На підтвердження факту народження дитини надано наступні докази: копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1, копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2, копія свідоцтва про шлюб, який зареєстрований на тимчасово окупованій території, копії медичних документів, копія свідоцтва про народження дитини, виданого органом тимчасово окупованої території України.

19. 08 квітня 2023 року представник заявника звернувся із заявою до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив зареєструвати народження дитини ОСОБА_3, стать чоловіка, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, а саме: м. Симферополь, АР Крим, на підставі свідоцтва про народження.

20. Шевченківський відділ ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив у проведенні державної реєстрації народження дитини.

21. Відмова Шевченківського відділу ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) обґрунтована тим, що документи, які були подані в ході особистого звернення до відділу ДРАЦС для проведення державної реєстрації народження, не дають правових підстав для проведення державної реєстрації народження дитини.

22. Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру за параметрами запиту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, осіб не знайдено.

23. У копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1

від 07 листопада 2018 року, виданого ленінським районним відділом запису актів громадянського стану департаменту запису актів громадянського стану міністерства юстиції республіки Крим, вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4, батьками якого є: мати - громадянка російської федерації ОСОБА_1, батько - громадянин російської федерації ОСОБА_2 .

24. У копії свідоцтва про укладення шлюбу вказано, що ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин російської федерації) та

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка російської федерації) уклали шлюб 11 серпня 2018 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

26. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

28. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

30. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

31. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.


................
Перейти до повного тексту