ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 439/108/22
провадження № 61-11811св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява обґрунтована тим, що 24 квітня 2010 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак на час звернення до суду з цим позовом проживають окремо.
Під час проживання в шлюбі за спільні кошти вони придбали автомобіль, марки "CHEVROLET", модель "CAPTIVA", 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, ринкова вартість якого становить 248 160,00 грн, автомобільний гараж, загальною площею 28,8 м. кв, за адресою АДРЕСА_1 (гаражне товариство № 2, гараж № НОМЕР_3 ), ринкова вартість якого становить 99 000,00 грн.
Крім того, за час проживання в шлюбі вони заощадили грошові кошти в сумі 22 000,00 дол. США, що підтверджується декларацією відповідача за 2019 рік.
Правовставлюючі документи на автомобіль і автомобільний гараж оформлені на ОСОБА_2, а також грошові заощадження знаходяться на зберіганні у відповідача.
Посилаючись на те, що сторони не дійшли згоди щодо поділу спільного сумісного майна, позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила присудити їй легковий автомобіль марки "CHEVROLET", модель "CAPTІVA" номерний знак
НОМЕР_1, 2012 року випуску, вартістю 248 160,00 грн; автомобільний гараж за адресою: АДРЕСА_1 (гаражне товариство № 2, гараж № НОМЕР_3 ) вартістю 99 000,00 грн, та грошові кошти у сумі 232 331,45 грн, всього майна на загальну суму 579 491,45 грн.
Присудити ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 579 491,45 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року у складі судді Бунда А. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У порядку поділу майна подружжя присуджено ОСОБА_1 зі спільно нажитого у шлюбі майна на суму у розмірі 579 491,45 грн, з яких: легковий автомобіль марки "CHEVROLET", модель "CAPTІVA" номерний знак НОМЕР_1, 2012 року випуску, вартістю 248 160,00 грн; автомобільний гараж, за адресою: АДРЕСА_1 (гаражне товариство № 2, гараж № НОМЕР_3 ), м. Броди, Львівська область, вартістю 99 000,00 грн, грошові кошти у розмірі 232 331,45 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти у розмірі 575 834,60 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати із ОСОБА_1, а тому з урахуванням інтересів дітей та забезпечення їх потреб, суд дійшов висновку, що автомобіль та гараж для його обслуговування, необхідно залишити у власності позивачки, яка користується транспортним засобом.
Суд урахував, що у декларації про доходи ОСОБА_2 за 2019 рік, зазначено про наявність грошових коштів у розмірі 22 000,00 дол. США, а тому зважаючи на презумпцію рівності часток дружини та чоловіка у спільному сумісному майні подружжя, дійшов висновку, що позивачці слід присудити грошові кошти в сумі
228 674,60 грн, з урахуванням вартості транспортного засобу та автомобільного гаражу, а відповідачу - грошові кошти в сумі 575 834,60 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пигель Л. І. задоволено частково.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на легковий автомобіль марки "CHEVROLET", модель "CAPTIVA" номерний знак НОМЕР_4, 2012 року випуску, вартістю 248 160,00 грн.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобільний гараж, за адресою: АДРЕСА_1 (гаражне товариство № 2, гараж № НОМЕР_3 ), м. Броди, Львівська область вартістю 99 000,00 грн,
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 74 580,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, в частині визнання за позивачкою права власності на автомобільний гараж, апеляційний суд виходив з того, що
ОСОБА_2 також має у користуванні автомобіль, та саме він є членом гаражного товариства № 2, за адресою: АДРЕСА_1 і сплачує членські внески, а тому право власності на зазначене нерухоме майно необхідно визнати за ним.
У частині вирішення позовних вимог щодо поділу грошових заощаджень в сумі
22 000,00 дол. США, апеляційний суд виходив з того, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи. Однак, згідно з декларацією про доходи ОСОБА_2 за 2021 рік, зазначено грошові активи в розмірі 7 500,00 грн. Позивачка не довела, що грошові кошти у сумі 22 000,00 дол. США не використано в інтересах сім`ї, а зберігаються у відповідача.
Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції в частині визнання права власності на спірний автомобіль за ОСОБА_1, оскільки після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачкою, а тому з урахуванням інтересів дітей та з метою забезпечення їх найнеобхідніших потреб, автомобіль підлягає присудженню позивачці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 916/2403/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17 тощо (пункт 1 другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Бродівського районного суду Львівської області.
27 вересня 2023 року справа № 439/108/22 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що основним доказом відсутності грошових коштів у відповідача на момент розгляду апеляційним судом справи є декларація відповідача про доходи за 2021 рік, де він вказує про грошові активи лише в розмірі 7 500,00 грн, подана ОСОБА_2 01 вересня 2022 року, тобто після припинення шлюбних відносин та після розірвання шлюбу 03 березня 2022 року. Але, жодних інших доказів про те, що зазначені кошти були витрачені на потреби сім`ї, відповідач не надав.
Вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що у подружжя були доходи на придбання гаражу, відпочинок та дозвілля сім`ї, які давали можливість не витрачати заощадження у розмірі 22 000,00 дол. США на потреби сім`ї, а усі потреби сім`ї забезпечувати за рахунок отриманих доходів подружжя, які останні одержували у вигляді заробітних плат та пенсійного забезпечення ОСОБА_2 ..
Натомість апеляційний суд безпідставно визнав факт того, що грошові кошти у сумі 22 000,00 дол. США були витрачені відповідачем в інтересах сім`ї, зважаючи ще й на те, що позивачка не мала доступу до зазначених коштів, які знаходилися на особистому рахунку відповідача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 24 квітня 2010 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Бродівського РУЮ Львівської області, актовий запис № 35 (а. с. 13).
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2, які залишилися проживати з позивачкою (а. с.14).
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області 03 березня 2022 року по справі № 439/2142/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано
(а. с.165).
Цей факт сторонами не заперечувався.
Перебуваючи у шлюбі сторони набули спільне майно:
- легковий автомобіль марки "CHEVROLET" моделі "CAPTIVA" номерний знак НОМЕР_4 2012 року випуску (а. с.30). Ринкова вартість згідно звіту про незалежну оцінку автомобіля становить 248 160 грн (а. с.32-40);
- автомобільний гараж, який знаходиться за адресою
АДРЕСА_1 (гаражне товариство № 2, гараж № НОМЕР_3 ) (а. с.18). Ринкова вартість згідно звіту про оцінку майна становить 99 000 грн
(а. с.19-29);
- грошові кошти в сумі 22 000,00 доларів США, що відображено у декларації за
2019 рік, поданій ОСОБА_2 24 січня 2020 року (а. с.41-43).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.