ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 523/828/23
провадження № 61-8276св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Одеська обласна рада, голова Одеської обласної ради Діденко Григорій Віталійович,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: заступник генерального директора Комунальної установи "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" Пастернак Ігор Олегович, Комунальна установа "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи", Одеська обласна державна (військова) адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Одеської обласної ради на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 24 січня 2023 року у складі судді Мурманової І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Коновалової В. А., Кострицького В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської обласної ради, голови Одеської обласної ради ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: заступник генерального директора Комунальної установи "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" (далі - БСМЕ, Установа) Пастернак І. О., БСМЕ, Одеська обласна державна (військова) адміністрація, про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Позов обґрунтований тим, що розпорядженням начальника Одеської обласної військової адміністрації Марченка М. М. від 30 травня 2022 року № 55/К-2022 її було призначено на посаду генерального директора БСМЕ (до призначення переможця конкурсу на цю посаду, але не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану).
З 30 травня 2022 року вона приступила до виконання своїх обов`язків на посаді генерального директора - начальника, лікаря судово-медичного експерта.
Проте згідно з розпорядженням голови Одеської обласної ради Діденка Г. В. № 02/2023-ОР було призначено 03 січня 2023 року проведення службового розслідування стосовно неї як генерального директора.
Відповідно до пункту 4 розпорядження її було відсторонено від здійснення повноважень генерального директора БСМЕ .
Згідно з пунктом 5 розпорядження виконання обов`язків генерального директора покладено на заступника генерального директора ОСОБА_3 з 04 січня 2023 року і на час проведення службового розслідування.
Розпорядження прийнято за відсутності підставі для застосування Порядку службового розслідування стосовно осіб, уповноважень на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Порядокпроведення службового розслідування№ 950, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок № 950) не міг бути підставою прийняття спірного розпорядження, оскільки він розповсюджується на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції", прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до яких вона, як генеральний директор не належить.
Просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г. В. від 03 січня 2023 року № 02/2023 "Про проведення службового розслідування".
23 січня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Байдеріна О. А. про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, підписують його та подають на розгляд керівнику органу в одному примірнику.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 950, саме на підставі підписаного та поданого акта, за результатами його розгляду, керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. Отже, мають значення правові наслідки не щодо процедури, а щодо результатів службового розслідування, які зі складанням та поданням акта керівнику, а також прийняттям ним рішення, стають невідворотними.
З моменту її відсторонення та до моменту поновлення її прав виконуючий обов`язки генерального директора Установи може вчинити дії та (або) прийняти рішення, що будуть мати невідворотні наслідки як для належного функціонування Установи, так і для прав чи інтересів необмеженої кількості осіб і правових процедур (процесів). Такими негативними діями чи (та) наслідками, які вже існують, є обставини зупинення процесу виготовлення, підписання та направлення висновків експертиз, виконуваних експертами Установи за постановами органів досудового розслідування. Про це свідчить колективний лист від 10 січня 2023 року сімох керівників експертних структурних підрозділів Установи, у якому наголошується, що ОСОБА_3, який не має відповідних знань та кваліфікації та не вміє здійснювати управління Установою, своїм наказом безпідставно відсторонив заступника генерального директора з експертної роботи ОСОБА_4, що призвело до негативних наслідків.
Внаслідок вказаного наказу виконуючого обов`язки генерального директора Установи ОСОБА_3 повністю зупинена її робота, що також впливає на рух кримінальних проваджень, оскільки органи досудового розслідування не отримують висновків експертиз, що вказує на очевидні негативні наслідки впливу некваліфікованого управління Установою, які протягом розгляду судом спору можуть бути значно більшими.
Також негативні наслідки та дисбаланс у роботі Установи стали предметом оцінки засобів масової інформації, зокрема, різних телеграм-каналів та видання "Думська" (https://dumskaya.net/news/reyderskiy-zahvat-sme-sotrudnikiodesskogo-byuro-172170/ua/ - новина від 16 січня 2023 року о 10:10). Вказані обставини завдають істотної шкоди функціонуванню Установи та зумовлені саме обставинами прийняття розпорядження з урахуванням пунктів 4, 5 його змісту.
Тому невжиття судом вказаних заходів призведе до неефективного судового захисту її прав та негативно вплине на роботу Установи.
Просила заборонити членам комісії з проведення службового розслідування, створеної відповідно до розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г. В. від 03 січня 2023 року № 02/2023-ОР "Про проведення службового розслідування" підписувати акт за результатами відповідного службового розслідування та подавати такий акт на розгляд голови Одеської обласної ради - до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі; зупинити дію пунктів 4, 5 розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г. В. від 03 січня 2023 року № 02/2023-ОР "Про проведення службового розслідування" на час вирішення судом справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 24 січня 2023 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Байдеріна О. А. про забезпечення позову шляхом заборони та зупинення дії пунктів спірного розпорядження задоволено частково.
Зупинено дію пунктів 4, 5 розпорядження голови Одеської обласної ради Діденка Г. В. від 03 січня 2023 року № 02/2023-ОР "Про проведення службового розслідування" на час набрання рішенням суду законної сили у справі № 523/828/23. В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі Закону України "Про запобігання корупції" дійшов висновку, що є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів 4, 5 розпорядження від 03 січня 2023 року № 02/2023-ОР, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року Одеська обласна рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 24 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в заяві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме статтю 53 Закону України "Про запобігання корупції", частину п`яту статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", порушили норми процесуального права, а саме статті 149, 150, 151, 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 815/2074/18, від 11 червня 2020 року у справі № 816/1874/17.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ЦПК України містить спеціальну норму (частина десята статті 150 ЦПК України), яка дозволяє вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії деяких пунктів оскаржуваного розпорядження голови Одеської обласної ради, якщо існує зв`язок між необхідністю зупинення дії такого акта та обставинами застосування негативних заходів впливу до позивачки.
На підтвердження цього суди першої та апеляційної інстанцій посилаються на те, що 03 січня 2023 року позивачка ОСОБА_1 та її підлегла особа ОСОБА_5, яка є уповноваженою особою з питань запобігання корупції в БСМЕ, звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції, Одеської обласної прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо можливих фактів корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".
На думку судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка набула статусу викривача відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та здобула імунітет, визначений статтею 53 цього Закону.
Проте в оскаржуваних рішеннях не зазначено жодних доказів того, що позивачка звернулась до вказаних вище антикорупційних органів щодо можливих фактів корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", вчинених саме головою Одеської обласної ради.
Крім того, такий імунітет (викривач) не є абсолютним та має певні межі. Повинен бути наявний зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривача про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, а позивачка не довела зв`язок між її відстороненням від здійснення повноважень на посаді генерального директора БСМЕ на підставі оскаржуваного розпорядження голови Одеської обласної ради та її повідомленнями як викривача про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" саме головою Одеської обласної ради.
Крім того, датою першого звернення ОСОБА_1 до антикорупційних органів є 03 січня 2023 року, проте датою видання розпорядження голови Одеської обласної ради, на підставі якого ОСОБА_1 була відсторонена, також є 03 січня 2023 року. Тому зв`язок між негативними заходами впливу та повідомленням викривача (позивачкою) про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" головою Одеської обласної радиу цьому випадку відсутній, що унеможливлює вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії деяких пунктів розпорядження голови обласної ради від 03 січня 2023 року № 02/2023-ОР "Про проведення службового розслідування".
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав порушення судами попередніх інстанцій статей 149, 150 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).