ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 568/1149/22
провадження № 61-7169св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області, Фермерське господарство "Вільна Україна", Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області, Дубенська районна рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2023 року у складі судді Сільман А. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у справі у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Майданіка В. В., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, Фермерського господарства (далі - ФГ) "Вільна України", Дубенської районної державної адміністрації (далі - Дубенська РДА), Дубенської районної ради про визнання права на земельну частку (пай).
Позов обґрунтований тим, що з 01 листопада 1983 року працювала у колгоспі "Перемога", а в травні 1995 року - переведена на роботу в Агровиробниче об`єднання (далі - АВОП) "Вільна Україна".
У 1997 році її прийнято до членів АВОП "Вільна Україна".
20 березня 1994 року АВОП "Вільна Україна" отримало державний акт на право колективної власності на землю № 3, серія РВ №00003, до якого додано список членів колективного сільськогосподарського підприємства на отримання земельних паїв.
Розпорядженням голови Радивилівської районної державної адміністрації від 09 січня 2001 року № 6 "Про внесення змін до паювання земель колективної власності АВОП "Вільна Україна" на підставі протоколу № 2 засідання комісії з паювання земель колективної власності АВОП "Вільна Україна" затверджено додатковий список на розпаювання земель, до якого включено ще 30 членів господарства.
Як член АВОП "Вільна Україна" вона мала право на земельну частку (пай), проте її помилково не було включено до додаткового списку на паювання земель, який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю від 20 березня 1994 року.
У квітні 2000 року АВОП "Вільна Україна" реорганізовано в Сільськогосподарське фермерське господарство "Вільна Україна", де вона працювала до 05 червня 2007 року.
На час звернення земельну частку (пай) вона не отримала, сертифікат на право на земельну частку (пай) їй не видано.
Просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі 3,9 умовних кадастрових гектари із земель запасу, резервного фонду чи земель невитребуваних паїв на території Крупецької сільської ради.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2023 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, у позові відмовлено.
Суди дійшли висновку про відмову в позові, оскільки на час видання державного акта АВОП "Вільна Україна" позивачка не була членом цього підприємства і, як наслідок, не могла бути включена у списки осіб на отримання земельного паю, а на час формування додаткового списку до державного акта, а саме 23 грудня 1999 року позивачка не мала необхідного п`ятирічного стажу роботи на підприємстві, що виключало можливість отримання земельного паю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування таких норм права:
- пунктів 1, 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" щодо виникнення права на земельну частку (пай) у кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, а не лише тих осіб, які відпрацювали у такому господарстві не менше 5 років;
- частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції на час виникнення правовідносин) щодо права кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства одержати його частку землі в натурі незалежно від стажу роботи на цьому підприємстві та щодо неправомірного самостійного звуження такими підприємствами (статутом, протоколами зборів тощо) кола осіб із членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельні частки (паї);
- частин другої, третьої статті 4 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" щодо правовідносин, які регулюються статутом, та неможливості колективних сільськогосподарських підприємств встановлювати власні правила та умови отримання земельної частки (паю) членами таких підприємств, оскільки процедура розпаювання земель врегульована на державному рівні, не може бути різною для кожного окремого сільськогосподарського підприємства;
- частини третьої статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" щодо відсутності права у зборів уповноважених пайовиків встановлювати протокольними рішеннями додаткових умов для набуття права на земельну частку (пай).
Аргументи інших учасників справи
Відзив Дубенської районної ради обґрунтований тим, що вона є неналежний відповідач у справі.
Просила виключити Дубенську районну раду з числа відповідачів.
Відзиви Дубенської районної державної (військової) адміністрації обґрунтовані тим, що вона є неналежний відповідач у справі.
Просила виключити Дубенську районну державну (військову) адміністрацію з числа відповідачів, касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з АВОП "Вільна Україна".
11 травня 1995 року позивачка наказом від 28 травня 1995 року № 5 переведена з колгоспу "Перемога" до АВОП "Вільна Україна", що підтверджується записами у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1,.
На підставі наказу від 09 червня 1996 року № 2 ОСОБА_1 11 травня, рік прийняття містить виправлення 1995/1996, прийнята у члени АВОП "Вільна Україна"
Згідно з архівною довідкою від 28 лютого 2022 року № 463/01-14 ОСОБА_1 працювала в АВОП "Вільна Україна", з серпня 1995 року їй нараховувалася заробітна плата.
Відповідно до довідки СФГ "Вільна Україна" від 11 травня 2007 року № 39 ОСОБА_1 з 11 травня 1995 року працювала на підприємстві, на час розпаювання земель (додатково) в 2000 році мала право на одержання земельного паю.
20 березня 1994 року АВОП "Вільна Україна" отримало державний акт на право колективної власності на землю № 3, серія РВ № 00003. До державного акта на право власності на землю додано список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства (додаток № 1). У цьому списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а. с. 21-32).
Згідно з протоколом засідання комісії АВОП "Вільна Україна" від 17 серпня 1996 року № 2 внесено доповнення до списку громадян-членів АВОП "Вільна Україна", які мають право на земельну частку (пай) на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 20 березня 1994 року, серія РВ 00003, та включено до списку для додаткового паювання земель колективної власності 73 особи. У цьому списку немає прізвища ОСОБА_1 (а. с. 84-87).
Протоколом зборів уповноважених пайовиків АВОП "Вільна Україна" від 17 серпня 1996 року № 3 затверджено рішення комісії щодо остаточного формування списку пайовиків, які мають право на отримання земельної частки (паю), який включає 346 осіб. У цьому списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а. с. 90-98).
Протоколом засідання комісії АВОП "Вільна Україна" від 23 грудня 1999 року № 2 "Про виділення земельних сертифікатів працівникам, які відпрацювали в даному господарстві 5 років і мають право на земельну частку (пай)" затверджено рішення зборів уповноважених пайовиків АВОП "Вільна Україна" про виділення земельних ділянок працівникам, які мають право на земельну частку пай, в кількості 30 осіб. У цих списках немає прізвища ОСОБА_1 (а. с. 134).
Згідно із записами у трудовій книжці 31 березня 2000 року ОСОБА_1 звільнена з членів АВОП "Вільна Україна" та 01 квітня 2000 року прийнята на роботу в СФГ "Вільна Україна" на посаду головного економіста та касира.
Розпорядженням Радивилівської районної державної адміністрації від 09 січня 2001 року № 6 "Про внесення змін до паювання земель колективної власності АВОП "Вільна Україна" затверджено протокол № 2 засідання комісії з паюванню земель колективної власності АВОП "Вільна Україна" від 23 грудня 1999 року та затверджено списки для паювання земель колективної власності АВОП "Вільна Україна" за рахунок додаткових 117,0 га земель, які передано сесією Михайлівської сільської ради від 20 грудня 1999 року № 46 з державної власності в колективну власність на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай) розміром 3,9 умовних кадастрових гектар. У цьому списку прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а. с. 33-34).
Зборами уповноважених пайовиків АВОП "Вільна Україна" від 04 квітня 2000 року АВОП "Вільна Україна" реорганізовано в СФГ "Вільна Україна".
Згідно з інформацією Головного управління статистики в Рівненській області від 19 січня 2012 року № 02-2-05/36В 05 вересня 2001 року Радивилівська районна державна адміністрація ліквідувала АВОП "Вільна Україна".
06 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась із запитом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повідомило, що згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 липня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на пай мають члени сільськогосподарського підприємства (інші) відповідно до списку, що додається до державного акта на право власності на землю. Відповідно до інформації Управління у списку громадян - членів АВОП "Вільна Україна" (додаток № 1 до державного акта, серія РВ №00002) ОСОБА_1 не зазначена. У додатковому списку на паювання земель на підставі розпорядження від 09 січня 2001 року № 06 ОСОБА_1 також не вказана. До додаткового списку для паювання земель на підставі розпорядженні голови Радивилівської районної державної адміністрації від 09 січня 2001 року № 6 позивачка також не включена (а. с. 38).
Листом від 21 лютого 2016 року № Г-26/020 Радивилівська районна державна адміністрація Рівненської області повідомила позивачку про те, що відповідне розпорядження про виділ земельної частки (паю) можливе лише після надання нею документів, що посвідчують її право на земельну частку (пай) (а. с. 40).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, зокрема пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно зі статтею 5 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЗК України) земля може належати громадянам на праві колективної власності.
Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.