Постанова
Іменем України
28 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 310/2210/21
Провадження № 61-18045св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. - розглянув у порядку письмового провадження справу
за участю
скаржника - ОСОБА_1 (далі - скаржник)
старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича (далі - державний виконавець)
за касаційною скаргою скаржника, інтереси якого представляє адвокат Гончаренко Наталія Андріївна (далі - адвокат),
на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Маловічко С. В., Бєлки В. Ю., Гончар М. С.
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - стягувачка) до скаржника про зміну розміру аліментів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. У 2010 році суд стягнув із батька дитини аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі, а у 2021 році змінив їхній розмір на частину від усіх доходів батька та видав новий виконавчий лист. Із лютого 2022 року до березня 2023 року виникла заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищив суму відповідних платежів за один рік. Тому через наявність цього боргу державний виконавець у липні 2023 року наклав на батька дитини штраф.
2. Постанову про накладення штрафу та вимогу державного виконавця до роботодавця батька про подальше виконання постанови про звернення стягнення на доходи боржника останній оскаржив до суду. Просив визнати ці постанову та вимогу неправомірними і зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом скасування його постанови про накладення штрафу та вимоги у частині визначення суми до погашення. Обґрунтував скаргу тим, що заборгованість з лютого 2022 року до березня 2023 року виникла не з вини батька дитини, а через обставини непереборної сили: вторгнення російської федерації на територію України, тимчасову окупацію території, де знаходилося виконавче провадження, а також те, що лише у липні 2022 року Міністерство юстиції України врегулювало питання щодо передання виконавчих проваджень із тимчасово окупованої території у Запорізькій області в Одеську.
3. Суд першої інстанції скаргу задовольнив. Погодився з аргументами батька дитини. Вказав, що з квітня до серпня 2023 року боржник погасив 82 016,50 грн боргу, з яких 50 702,00 грн сплатив із квітня до кінця червня того року.
4. Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції й ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні скарги. Обґрунтував тим, що вина боржника у несплаті аліментів і виникненні заборгованості не є критеріями для вирішення питання про накладення на нього штрафу. Єдиним таким критерієм є наявність заборгованості. Оскільки вона існувала станом на 31 березня 2023 року у сумі 51 338,36 грн, то державний виконавець мав підставу для накладення штрафу на батька дитини. Крім того, вказав, що нарахування заборгованості за аліментами відбувається з моменту подання виконавчого документа до примусового виконання, а не з моменту передання виконавчого провадження із тимчасово окупованої території у Запорізькій області до органу виконання судового рішення в Одеській.
5. Із постановою апеляційного суду батько дитини не погодився. У касаційній скарзі стверджував, що на час накладення на нього штрафу боргу за аліментами вже не було, а самостійно, поза виконавчим провадженням перерахувати кошти на погашення боргу він не міг. Крім того, вважав, що державний виконавець безпідставно стягнув штраф у дохід держави, а не матері дитини як стягувачки аліментів.
6. Верховний Суд мав відповісти, зокрема, на питання про те, чи обґрунтовано державний виконавець стягнув штрафза наявність заборгованості зі сплати аліментів на користь держави, а не стягувачки. Відповідь на це питання негативна. Вказаного достатньо для задоволення касаційної скарги та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.
(2) Зміст скарги на дії державного виконавця
7. 2 серпня 2023 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив:
7.1. Визнати неправомірною постанову про накладення штрафу від 14 липня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого 9 вересня 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області (далі - постанова про накладення штрафу).
7.2. Визнати неправомірною вимогу державного виконавця від 14 липня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 у частині погашення 10 267,67 грн (далі - вимога державного виконавця).
7.3. Зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом скасування постанови про накладення штрафу та скасування вимоги від 14 липня 2023 року у частині визначення суми до погашення - 10 267,67 грн.
8. Мотивував скаргу так:
8.1. Вторгнення російської федерації на територію України та зупинення функціонування державних органів на території міста Бердянська Запорізької області підпадають під поняття непереборної сили (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України). Тому скаржник не має нести відповідальність, передбачену частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
8.2. Передання виконавчих проваджень із тимчасово окупованої території урегулювали у липні 2022 року. Проте виконавче провадження №46922473 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відразу не передали. Тому заборгованість за аліментами, яка виникла з 1 лютого 2022 року до 31 березня 2023 року, у розмірі 51 338,36 грн виникла не з вини скаржника.
(3) Зміст ухвал суду першої інстанції та постанов апеляційного суду
9. 27 вересня 2023 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя постановив ухвалу, згідно з якою скаргу задовольнив: визнав неправомірними та скасував постанову про накладення штрафу і вимогу державного виконавця від 14 липня 2023 року у частині погашення суми 10 267,67 грн у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа № 310/2210/21, виданого 9 вересня 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області. Мотивував так:
9.1. Через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України частина Запорізької області є тимчасово окупованою. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами та доповненнями) м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади є тимчасово окупованим російською федерацією з 27 лютого 2022 року.
9.2. Заборгованість зі сплати аліментів за період з лютого 2022 року до березня 2023 року виникла не з вини скаржника, а через об`єктивні обставини, які не залежали від його волі (введення воєнного стану в Україні та припинення функціонування державних органів на тимчасово окупованих територіях).
9.3. Скаржник сплатив 82 016,50 грн аліментів за період із квітня до серпня 2023 року.
10. 4 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя постановив ухвалу, згідно з якою виправив описку у мотивувальній і резолютивній частинах ухвали від 27 вересня 2023 року щодо зазначення про поновлення пропущеного строку на подання скарги.
11. 22 листопада 2023 року Запорізький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2023 року скасував; скаргу на дії державного виконавця залишив без задоволення; стягнув зі скаржника на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 2 684,00 грн судового збору. Мотивував постанову так:
11.1. Наявність або відсутність вини боржника, її ступеня у несплаті аліментів і виникненні заборгованості не є критеріями для вирішення питання про накладення штрафу відповідно до частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VIII. Державний виконавець не зобов`язаний, накладаючи штраф, перевіряти причини, через які боржник не сплачував аліменти або сплачував їх несвоєчасно чи неповністю.
11.2. Скаржник міг виконувати рішення суду про стягнення аліментів без виконавчого провадження у будь-який інший спосіб: самостійно перераховувати стягувачці, відраховувати їй через роботодавця на відкритий в органах Державної казначейської служби рахунок Бердянського відділу Державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області.
11.3. Не відповідає чинному законодавству твердження про те, що відлік строку для нарахування заборгованості за аліментами та відповідного штрафу на цю заборгованість починається з дня передання виконавчого провадження до іншого органу виконавчої служби (з огляду на що на день такого передання річний строк нібито тільки розпочався, і заборгованість не дорівнює річному розміру). За змістом Закону № 1404-VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень початок такого виконання пов`язаний із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, а не постанови про передання та прийняття виконавчого провадження, які були прийняті згідно з пунктом 4 розділу V "Порядок передачі документів та виконавчих проваджень" і розділу ХV вказаної Інструкції.
11.4. Згідно з постановою про накладення штрафу державний виконавець наклав на скаржника штраф відповідно до частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VIII за накопичену станом на 31 березня 2023 року заборгованість зі сплати аліментів у сумі 51 338,36 грн. Ця заборгованість дійсно існувала. Тому державний виконавець мав підстави для вжиття такого заходу.
12. 20 грудня 2023 року Запорізький апеляційний суд прийняв додаткову постанову, згідно з якою відмовив скаржнику у стягнення 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
(4) Зміст вимог касаційної скарги
13. 18 грудня 2023 року скаржник через адвоката сформував у системі "Електронний суд" касаційну скаргу. Просить скасувати постанову апеляційного суду від 22 листопада 2023 року (повне судове рішення складене 27 листопада 2023 року) та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 27 вересня 2023 року.
14. 26 грудня 2023 року скаржник через адвоката сформував у системі "Електронний суд" клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги. Просив:
- поновити йому строк для подання доповнень до касаційної скарги на постанову апеляційного суду;
- поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів;
- розглянути касаційну скаргу з урахуванням цих доповнень;
- приєднати до матеріалів справи: додаткову постанову апеляційного суду від 20 грудня 2023 року з протоколом перевірки підпису, акт приймання-передачі наданих послуг № 5 від 22 грудня 2023 року, рахунок б/н від 22 грудня 2023 року, платіжну інструкцію № @2PL026342 від 26 грудня 2023 року;
- у разі скасування постанови апеляційного суду здійснити новий розподіл судових витрат і стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) витрати скаржника на правову допомогу: 6 000,00 грн - у суді апеляційної інстанції, 4 000,00 грн - у суді касаційної інстанції.
(5) Зміст ухвал суду касаційної інстанції
15. 5 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника з доповненнями до неї. Вказав, що підстави касаційного оскарження визначені в абзаці шостому частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права).
16. 19 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Скаржник мотивував касаційну скаргу так:
17.1. У постанові апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2023 року у справі № 521/10385/22 (штраф на підставі частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VIIIслід стягувати на користь стягувача аліментів, а не держави), від 11 травня 2022 року у справі № 2-430/09 (для застосування частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VIII суд має встановити наявність такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та суму, з якою пов`язане визначення розміру штрафу).
17.2. Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування введених у зв`язку з воєнним станом змін до Закону № 1404-VIII у подібних правовідносинах.
17.3. Суд апеляційної інстанції не врахував: введення в Україні воєнного стану; припинення органами державної виконавчої служби на тимчасово окупованій території виконання судових рішень; перебування скаржника до липня 2022 року на тимчасово окупованій території та неможливість оплати ним аліментів до моменту передання виконавчого провадження відповідному органу на підконтрольній Україні території; відсутність вини скаржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментів; відсутність заборгованості на момент винесення постанови про накладення штрафу.
(2) Позиції інших учасників справи
17.4. 26 січня 2024 року державний виконавець подав відзив на касаційну скаргу, в якій просив залишити постанову апеляційного суду без змін. Мотивував так:
17.5. Інформація про відкриті рахунки органів Державної виконавчої служби у Запорізькій області розміщена на офіційному вебсайті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра). Згідно з інформацією із ПТК "Клієнт казначейства - Казначейство" (СДО) депозитний рахунок НОМЕР_1 з 10 грудня 2018 року відкритий і на нього продовжують надходити кошти.
17.6. Частина чотирнадцята статті 71 Закону № 1404-VIII не передбачає необхідність врахування ступеня вини боржника, який прострочив сплату аліментів. Він має виконувати рішення суду про стягнення аліментів та обов`язок утримувати дитину.
17.7. Скаржник помилково вважає, що строк виникнення заборгованості зі сплати аліментів слід обчислювати з 14 березня 2023 року, тобто із дня передання виконавчого провадження до іншого органу Державної виконавчої служби, а не з моменту пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у 2015 році.
17.8. Підставою для застосування штрафу є наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, а не за період їх несплати. Скаржник помилково вважає, що пункт 10-2 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIIIзастосовний для переривання строку розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, передбаченого частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.
17.9. В автоматизованій системі відсутній окремий шаблон постанови про накладення штрафу у порядку статті 71 Закону № 1404-VIII. Тому наявність технічної/граматичної помилки у певній частині цієї постанови не є підставою для її скасування.
17.10. Відсутність заборгованості у сумі 51 338,36 грн на момент прийняття вказаної постанови 14 липня 2023 року не є перешкодою для накладення штрафу, адже до погашення борг зі сплати аліментів існував у розмірі, який перевищує суму відповідних платежів за один рік.