Постанова
Іменем України
6 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 757/5846/23-ц
Провадження № 61-310св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. - розглянув у порядку письмового провадження справу
за участю
позивача - ОСОБА_1 (далі - позивач),
відповідача- ОСОБА_2 (далі - відповідачка)
про усунення перешкод у користуванні спільним майном і зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою позивача, інтереси якого представляє адвокат Бітківський Володимир Михайлович (далі - адвокат), на постанову Київського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Позивач і відповідачка є власниками квартир на одному поверсі у багатоквартирному житловому будинку. Позивач стверджував, що відповідачка без згоди співвласників будинку та без отримання необхідних дозволів органіввлади самочинно влаштувала у коридорі загального користування нежитлове приміщення шляхом встановлення перегородки з металевими дверима. Тому звернувся до суду та просив усунути перешкоди у користуванні коридором шляхом демонтажу зазначеної перегородки з металевими дверима.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив. Вважав, що відповідачка самочинно влаштувала приміщення з металевими дверима у коридорі загального користування без згоди інших співвласників багатоквартирного житлового будинку та за відсутності необхідних дозвільних документів. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Обґрунтував тим, що позивач й інші співвласники квартир на відповідному поверсі мають можливість безперешкодно користуватися зазначеним допоміжним приміщенням (коморою) у коридорі; крім того, позивач не надав належних і допустимих доказів порушення його права на користування цим коридором саме відповідачкою.
3. Позивач у касаційній скарзі стверджував, що суд апеляційної інстанції помилково не звернув увагу на те, що відповідачка без його згоди та без відповідних дозвільних документів влаштувала нежитлове приміщення у коридорі.Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи порушує права власника однієї квартири у багатоквартирному житловому будинку самочинне зведення перегородки з металевими дверима у коридорі загального користування власником іншої квартири на тому ж поверсі без згоди інших співвласників будинку? Відповідь на це питання позитивна.
(2) Зміст позовної заяви
4. У лютому 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив усунути перешкоди у користуванні загальним коридором шляхом демонтажу (знесення) самочинно встановленої перегородки з металевими дверима у приміщенні ІІІ на 8 поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок). Мотивував так:
4.1. На підставі договору купівлі-продажу від 5 грудня 2017 року позивач є співвласником розташованої на 8 поверсі будинку квартири № 20 (далі - квартира).
4.2. Відповідачка, яка є власницею квартири № 19 у тому ж будинку, встановила у коридорі 8 поверху перегородку. Зведення останньої планування будинку не передбачало. Жодних згод від інших співвласників будинку відповідачка не отримала. Вона самочинно, без необхідних дозволів органів влади звела у частині загального коридору перегородку з дверима. Цим обмежила позивачеві доступ до частини приміщення. Воно є спільною власністю всіх мешканців будинку та могло б слугувати укриттям для позивача і членів його родини під час повітряних атак російської федерації, бо межує із шахтою ліфта, яка має достатньо укріплені стіни.
(3) Зміст рішень суду першої інстанції
5. 6 червня 2023 року Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову: зобов`язав відповідачку усунути перешкоди у користуванні позивачем приміщенням загального користування шляхом демонтажу (знесення) самочинно встановленої перегородки з металевими дверима у коридорі загального користування (у приміщенні ІІІ на 8 поверсі будинку); стягнув із відповідачки на користь позивача 1 073,60 грн судового збору. Мотивував рішення так:
5.1. Перепланувати приміщення спільної сумісної власності можна лише з дотриманням встановленого законом порядку, зокрема за згодою осіб, які таким приміщенням володіють (див. висновок, сформульований у постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року у справі № 6-530цс16).
5.2. Відповідачка самочинно встановила перегородку з металевими дверима у коридорі загального користування за відсутності дозвільних документів на переобладнання та не отримала згоду інших співвласників будинку. Цим вона порушила вимоги статей 382, 391 ЦК України, статей 5, 6, 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" і пункту 1.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року.
5.3. Відповідачка унеможливила доступ інших мешканців будинку до приміщення загального користування, внаслідок чого порушила право позивача на користування цим майном.
6. 4 вересня 2023 року Печерський районний суд міста Києва ухвалив додаткове рішення, згідно з яким стягнув з відповідачки на користь позивача 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
(4) Зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. 6 грудня 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції та його додаткове рішення й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову. Мотивував так:
7.1. Будь-які переобладнання або перепланування приміщень загального користування (допоміжних приміщень) у багатоквартирних житлових будинках можна проводити тільки за згодою всіх співвласників і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у такому будинку.
7.2. Позивач не надав належних і допустимих доказів того, що саме відповідачка порушила його право користуватися приміщенням загального користування, яке є спільною сумісною власністю мешканців будинку, та не довів обставини, які стали підставою позову.
7.3. Коридор 8 поверху є місцем загального користування та спільним майном співвласників будинку. Після зведення перегородки з металевими дверима для влаштування комори у дверях встановили замок, ключі від якого передали співвласникам квартир № 19 і № 21, а також позивачеві як власнику квартири № 20 . Цією коморою користується не лише відповідачка, але й інші співвласники квартир на вказаному поверсі. Такий комплект постійно знаходиться на вахті цілодобового чергування у ЖК "Французький бульвар 4". Тобто позивач та інші співвласники зазначених квартир мають можливість у будь-який час вільно та безперешкодно користуватися загальним коридором на поверсі, зокрема допоміжним приміщенням (коморою).
7.4. Необґрунтованими є доводи позивача про те, що частину загального коридору, де самовільно влаштована комора, могли б використовувати як укриття під час повітряних тривог. Немає доказів того, що приміщення у загальному коридорі відповідає вимогам щодо утримання й експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року № 579.
(5) Зміст вимог касаційної скарги
8. 4 січня 2024 року позивач через адвоката подав сформовану у системі "Електронний суд" касаційну скаргу. Просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції і додаткове рішення цього суду.
(6) Зміст ухвал суду касаційної інстанції
9. 11 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача для перевірки його доводів про те, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах:
- Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 296/8746/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 642/4911/2016-ц, від 28 травня 2020 року у справі № 442/6503/15, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 листопада 2022 року у справі № 452/2808/19 (щодо захисту прав власника, якому відповідач створює перешкоди у користуванні майном),
- Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц (стосовно того, що обставина, яку визнав відповідач, не підлягає доказуванню та переоцінці).
10. 4 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Позивач мотивував касаційну скаргу так:
11.1. Відповідачка у суді першої інстанції визнала, що встановила перегородку з металевими дверима у коридорі загального користування у будинку. Тому апеляційний суд помилково вказав про відсутність доказів зведення цієї перегородки відповідачкою.
11.2. Перегородка встановлена відповідачкою без згоди позивача та без відповідних дозвільних документів. Унаслідок цього позивач позбавлений можливості безперешкодно користуватисяспільноювласністю.
11.3. Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, бо не зазначив, які нові докази стали підставою для ухвалення нового судового рішення. Переоцінивши докази, які оцінивмісцевий суд із дотриманням вимог процесуального закону, апеляційний суд не зазначив у постанові, які саме порушення норм процесуального права допустив суд першої інстанції.
11.4. Суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах:
11.4.1. Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц, згідно з яким обставини, які визнають учасники справи, вони зазначають у заявах по суті справи й у поясненнях.
11.4.2. Верховного Судуу складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2018 року у справі № 923/237/17, згідно з яким задоволення негаторного позову можливе за двох умов: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод і вчинення перешкод відповідачем; за відсутності хоча б однієї з цих умов немаєпідстав для задоволеннянегаторного позову.
11.4.3. Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від21 грудня 2021 року у справі № 296/8746/16-ц, згідно з яким підставою для позову згідно зі статтею 391 ЦК України є наявність у позивача права користування тарозпорядження майном, створеннятретьою особою перешкод позивачеві у реалізації цих прав, підтвердження того, що саме діївідповідача створюють позивачеві такі перешкоди.
11.4.4. Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 19 вересня 2018 року у справі № 642/4911/2016-ц, згідно з яким допоміжні(підсобні) приміщення, якими зокрема є сходові марші, що призначені для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку та побутового обслуговування його мешканців, не можна приватизувати, поділити та виділити власнику квартири у такому будинку; приміщення загального користування є спільним майном власників багатоквартирного будинку, тому для перепланування цих приміщень слід отримати згоду всіх співвласників будинку.
11.4.5. Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 28 травня 2020 року у справі № 442/6503/15, згідно з яким порушення принципу спільності здійснення права спільної сумісної власності на шкоду інтересам позивача як іншого співвласника загального коридору суди визнали достатньою підставою для задоволення позову та поновлення порушених прав особи з метою відновлення її можливості повноцінно користуватись спільним майном і квартирою.
11.4.6. Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судувід 2 листопада 2022 року у справі № 452/2808/19, згідно з яким власник може за статтею 391 ЦК України вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння; підставою для подання такого позову є вчинення перешкод власнику, наявність в останнього права користування тарозпорядження майном, а також підтвердження, того, що такі перешкоди зумовлені діями відповідачів.