ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 260/2081/23
адміністративне провадження № К/990/2481/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Іванчулинцем Д.В. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П. та Сеника Р.П.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, скаржник), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати пункт 10 протоколу №307 від 22 грудня 2022 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №9 75 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975);
зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, передбаченої Порядком № 975, як інваліду 3 групи, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, та втратою 20% працездатності і вжити заходів до її виплати.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач порушує її право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги, у зв`язку із встановленням їй ІІІ групи інвалідності, а також 20 % втрати працездатності з 05 вересня 2022 року, які настали внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 10 протоколу № 307 від 22 грудня 2022 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови позивачці в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком №975. Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, передбаченої Порядком №975, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, та як особі, що втратила 20% працездатності, та вжити заходів до її виплати.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки скерування на проходження МСЕК, незважаючи на наявне Свідоцтво про хворобу №184 та звільнення за станом здоров`я, позивач отримала у листопаді 2021 року, а тому об`єктивно не мала можливості отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством. З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачка не має зазнавати негативних наслідків від того, що огляд відбувся 05 вересня 2022 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
7. Крім того, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08 листопада 2023 року у справі №320/4821/19, про те, що ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності позивачу встановлено зі спливом тримісячного строку після звільнення з військової служби, тому право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону №2011-ХІІ у позивача відсутнє.
8. Також у касаційній скарзі відповідач звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, помилково не взяли до уваги причини встановлення позивачці інвалідності та втрати працездатності. Зокрема, зазначає, що ступінь втрати працездатності встановлений у зв`язку із проходженням військової служби, а інвалідність ІІІ групи - за загальним захворюванням, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у неї права на призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю, так і особі, що втратила працездатність.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 18 січня 2024 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №260/2081/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення дії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 квітня 2024 року.
12. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
13. 23 лютого 2024 року до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України, в якому позивач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін та відмовити у задоволенні касаційної скарги. Вказане обґрунтовує виникненням у неї права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень Порядку № 975 з 27 вересня 2022 року, а саме з моменту отримання довідок МСЕК про втрату працездатності та інвалідність.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, ОСОБА_1 у період з 21 жовтня 1993 року по 16 листопада 2012 року проходила військову службу у Збройних Силах України і військову службу за контрактом з 07 лютого 2015 року по 12 жовтня 2021 року, в тому числі, приймала участь в антитерористичній операції з 10 червня 2016 року по 26 липня 2016 року і з 09 жовтня 2016 року по 10 грудня 2016 року, в операції об`єднаних сил з 16 серпня 2018 року по 12 вересня 2018 року, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2356 від 22 листопада 2021 року.
15. 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнена з військової служби в запас за станом здоров`я відповідно до пункту "а" частини 1 і підпункту "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII)(за станом здоров`я - на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби), що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12 жовтня 2021 року за № 209.
16. Після звільнення ІНФОРМАЦІЯ_3 03 листопада 2021 року направив ОСОБА_1 на огляд медико-соціальної експертної комісії. Органами МСЕК ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності та встановлено 20% втрати працездатності внаслідок хвороби, яка пов`язана із захворюванням позивача при захисті нею Батьківщини, а також інших захворювань при виконанні нею обов`язків військової служби, що підтверджується копіями: направлення до МСЕК від 03 листопада 2021 року; роз`яснення №292 від 24 травня 2022 року; довідки МСЕК № 065732 серія 12ААА від 27 вересня 2022 року; довідки серії 12ААГ № 194111 від 27 вересня 2022 року.
17. В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
18. 22 грудня 2022 року рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №307 від 22 грудня 2022 року і затвердженого Міністром оборони України, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що: "згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звільнена з військової служби 12 жовтня 2021 року, а 05 вересня 2022 року встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Крім цього, виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби)".
19. Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
26. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
28. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
29. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
30. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
31. Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
32. Так, Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
33. Згідно із частиною першою статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на:
військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
34. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, відповідно до довідки МСЕК № 065732 серія 12 AAA від 27 вересня 2022 року позивачу було встановлено III групу інвалідності, а відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ № 194111 від 27 вересня 2022 року - 20 % втрати працездатності.
35. На підставі вказаних довідок, позивачка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги.
36. 22 грудня 2022 року рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом за № 307 від 22 грудня 2022 року і затвердженого Міністром оборони України, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на положення пункту 7 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з тим, що ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби встановлено понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. При цьому також зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби).
37. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним та скасував пункт 10 протоколу № 307 від 22 грудня 2022 року засідання комісії Міністерства оборони України та зобов`язав Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, та як особі, що втратила 20% працездатності.
38. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що військова частина, де проходила військову службу ОСОБА_1 протиправно не направила її до органів МСЕК для встановлення нею втрати працездатності та/або інвалідності в результаті захворювань або чи не настала інвалідність в результаті цих захворювань, а негайно звільнила позивача з військової служби. Суд апеляційної інстанції також додав, що оскільки скерування на проходження МСЕК, незважаючи на наявне свідоцтво про хворобу №184 та звільнення за станом здоров`я, позивачка отримала у листопаді 2021 року, остання об`єктивно не мала можливості отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством, а тому не має зазнавати негативних наслідків від того, що огляд МСЕК відбувся 05 вересня 2022 року.
39. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вказує, що суди попередніх інстанцій вважали, що у цій справі підлягає вирішенню тільки питання наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням їй інвалідності та ступеня втрати працездатності після спливу трьох місяців з дня звільнення з військової служби.
40. Однак, з такими висновками колегія суддів погоджується не повністю з наступних підстав.
41. Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
42. Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
43. Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;