ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/14627/22
адміністративне провадження № К/990/4820/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/14627/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року (головуючий суддя Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року (суддя-доповідач Коваль Р.Й., судді - Нос С.П., Ільчишин Н.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року, виходячи з фіксованої величини 3916,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2003 року №1078 в сумі 140 726,83 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №380/11404/21 відповідачем здійснено донарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року.
3. Переконував, що відповідач невірно провів розрахунки індексації його грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року до 26 лютого 2021 року, у результаті чого не нарахував та не виплатив йому індексацію виходячи з фіксованої величини у кожному місяці 5304,72 грн. Уважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду із цим позовом.
4. Ухвалою судді від 24 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, повернуто позивачеві.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Справа №380/14627/22 повернулася до суду першої інстанції 26 січня 2023 року.
7. Ухвалою від 30 січня 2023 року суддя залишив позовну заяву без руху.
8. Ухвалою судді від 13 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
9. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, провадження у справі закрито.
10. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, вже вирішені судами у справі №380/11404/21.
11. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про те, що у межах справи №380/11404/21 судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року.
12. Зазначили, що позивач обґрунтовував підставність своїх вимог у справі №380/11404/21 зокрема й різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу та посиланням на положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, що є ідентичними доводам позивача у справі, що розглядається.
13. Указали, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
14. З огляду на викладене дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
15. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
16. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень позивач зазначив, що правовідносини у справах №380/11404/21 та №380/14627/22 є різними.
17. Так, у справі №380/11404/21 вирішувалось питання права позивача на отримання так званої "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року із застосуванням базового місяця - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотки.
18. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи №380/11404/21 не розглядалось та дане питання, було віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
19. Указує, що оскільки розрахунок суми індексації належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №380/11404/21, такий розрахунок відповідачем за весь період проведено не було проведено, то вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення не розглядались.
20. Зауважує, що предметом спору у даній справі є право позивача на отримання за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року "індексації-різниці" грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 3 916,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та передбачена нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
21. Зазначає, що після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації яка склалась в березні 2018 року та позивачу належна так звана "індексація-різниця" грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 3 916,85 грн, виплата якої передбачена абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
22. Уважає, що у зв`язку з фактичним виконанням відповідачем рішення суду у справі №380/11404/21 та виплатою так званої "поточної" індексації грошового забезпечення по лютий 2018 року, у позивача виникли підстави на виплату у період з березня 2018 року, другого виду індексації, так званої "індексації-різниці" грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 3 916,85 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виплата якої передбачена нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
23. З огляду на викладене уважає, що пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах є різними, а тому позовні вимоги у цій справі підлягають розгляду по суті.
24. Від Військової частини НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу позивача не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
25. 07 лютого 2024 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2024 року для розгляду справи №380/14627/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
27. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №380/14627/22.
28. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року справу №380/14627/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
29. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
30. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
31. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
32. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
33. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
34. Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
35. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
36. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
37. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
38. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.