ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 240/10992/22
адміністративне провадження № К/990/18319/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Рибачука А.І.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (суддя Лавренчук О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року (колегія у складі суддів Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б., Білої Л.М.)
у справі № 240/10992/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення нарахування та виплати з 10.02.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII), що становить дві мінімальні заробітні плати (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік);
- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області провести нарахування та виплату з 10.02.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного ст. 39 Закону № 796-XII у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
3. Відповідач визнає, що позивачу не нараховувалось та не виплачувалось підвищення, як непрацюючому пенсіонеру.
4. Листом відповідач повідомив позивача про те, що ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (відновлена за Рішенням Конституційного Суду України) не передбачає та не дає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
5. Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
7. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 10.02.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції, яка була чинна до 01.01.2015;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 10.02.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону України № 796-ХІІ.
10. Крім того, розглядаючи зразкову справу №240/4946/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 дійшла висновку, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.