1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 240/31149/22

адміністративне провадження № К/990/18288/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Рибачука А.І.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року (суддя Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року (колегія у складі суддів Мацького Є.М., Сушка О.О., Залімського І.Г.)

у справі № 240/31149/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (далі - ГУ ПФ України у Житомирській області; відповідач), у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області призначити та щомісячно проводити їй нарахування, виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

3. Відповідачем визнається, що позивачу не нараховувалось та не виплачувалось підвищення, як непрацюючому пенсіонеру.

4. Листом відповідач повідомив позивача про те, що ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (відновлена за Рішенням КС України) не передбачає та не дає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

5. Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

6. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

7. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 21.10.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону № 796-XII;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 21.10.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1, підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону України № 796-ХІІ.

10. Крім того, розглядаючи зразкову справу №240/4946/18, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 дійшла висновку, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

11. Враховуючи цю правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суди дійшли висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до ст. 39 Закону України №796-ХІІ, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня календарного року, а не у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, як вважає позивач.


................
Перейти до повного тексту