УХВАЛА
24 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 352/1070/17
Провадження № 14-45цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів:Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, відділу державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_6, третя особа - Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельних ділянок до земель запасу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року
УСТАНОВИЛА:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" (далі - ТОВ "Карпатська нафтова компанія", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Тисменицького районного відділу центру державного земельного кадастру, Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельних ділянок до земель запасу.
Позов мотивований тим, що 23 березня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області і ТОВ "Карпатська нафтова компанія" укладено договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2, посвідчений нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Фрісом І. П. та зареєстрований у реєстрі за № Д0338. Відомості про цей об`єкт 03 червня 2014 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
На підставі протоколу № 5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації від 03 червня 2008 року ТОВ "Карпатська нафтова компанія" отримало попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки площею 7,5 га під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині села Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області.
ТОВ "Карпатська нафтова компанія" звернулося до ФОП ОСОБА_7 з метою розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 7,5 га. Під час розроблення проекту було виявлено, що з виділених 7,5 га землі ТОВ "Карпатська нафтова компанія" може оформити тільки 0,05 га земельної ділянки для користування, оскільки згідно з розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Тисменицька РДА) від 05 травня 2011 року № 228 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6" останньому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9995 га для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку площею 1,9995 га та в подальшому належну йому ділянку розподілив на одинадцять окремих земельних ділянок із присвоєнням кожній із них окремого кадастрового номеру. ТОВ "Карпатська нафтова компанія" наголошувало на тому, що ОСОБА_6 набув право власності на вказані земельні ділянки з порушенням норм чинного законодавства України.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі № 352/1243/15-ц, позов ТОВ "Карпатська нафтова компанія" задоволено. Визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА, зокрема від 05 травня 2011 року № 228, та видані ОСОБА_6 державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Суд встановив, що відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, позивач під час купівлі майна військової частини набув не лише право власності на будівлі, але й право користування земельною ділянкою, загальною площею 7,5 га, яка перебувала у постійному користуванні військової частини. У рішенні вказано, що на момент придбання ТОВ "Карпатська нафтова компанія" групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 у користуванні військової частини № НОМЕР_2 була земельна ділянка загальною площею 7,50 га, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, а виділена ОСОБА_6 земельна ділянка площею 1,9995 га накладається на земельну ділянку з придбаними товариством об`єктами нерухомого майна.
Крім того, під час розгляду справи № 352/1243/15-ц стало відомо, що ОСОБА_6 зазначену земельну ділянку площею 1,9995 га поділив на одинадцять окремих земельних ділянок, які в подальшому продав у тому числі й відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Враховуючи вище зазначене ТОВ "Карпатська нафтова компанія" просило:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 7,5 га шляхом визнання недійсними таких договорів купівлі-продажу:
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 6232;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 6240;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 6220;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 6236;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 6228;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 6364;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 6257;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 6253;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1019, згідно з яким ОСОБА_4 придбав земельну ділянку площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 квітня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2107, згідно з яким ОСОБА_5 придбав земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122;
договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 6244;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
індексний номер 23079292 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118 за ОСОБА_1 ;
індексний номер 23080118 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120 за ОСОБА_1 ;
індексний номер 23089173 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124 за ОСОБА_1 ;
індексний номер 23078390 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119 за ОСОБА_1 ;
індексний номер 23091465 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117 за ОСОБА_1 ;
індексний номер 939127 від 18 березня 2013 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123 за ОСОБА_2 ;
індексний номер 23105200 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115 за ОСОБА_3 ;
індексний номер 23106218 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114 за ОСОБА_3 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності:
на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ;
на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ;
на земельну ділянку площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ;
на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ;
на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ;
на земельну ділянку площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 ;
на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 ;
на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 ;
на земельну ділянку площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 ;
на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 ;
на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1121, розташовану в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 ;
повернути земельну ділянку площею 7,5 га до земель запасу Драгомирчанській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області.
Ухвалами Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року замінено первісного відповідача Реєстраційну службу Тисменицького районного управління юстиції на належного відповідача - Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, залучено до участі у справі в якості третьої особи Драгомирчанську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2017 року замінено первісного відповідача - Тисменицький районний відділ центру Державного земельного кадастру на належного відповідача - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2021 року до участі у розгляді справи залучено правонаступника третьої особи (Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області) - Івано-Франківську міську раду Івано-Франківської області.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, позов ТОВ "Карпатська нафтова компанія" задоволено частково. Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, скасовано рішення про державну реєстрацію прав на земельні ділянки та скасовано державну реєстрацію права власності на земельні ділянки. Вимога про повернення земельної ділянки до земель запасу Драгомирчанській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області залишена без задоволення.
Суди виходили із того, що предметом оспорюваних договорів є земельні ділянки, державні акти на право власності щодо яких визнані недійсними в судовому порядку. Оскільки ОСОБА_6 не мав права відчужувати ці земельні ділянки, тому є підстави для визнання оспорених договорів недійсними. Разом з тим позивач на час розгляду справи не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна, що свідчить про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту.
Апеляційний суд додатково зазначив, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 352/1243/15-ц встановлені преюдиційні обставини порушення земельних прав ТОВ "Карпатська нафтова компанія", що не підлягає доказуванню у цій справі відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України. Суд зробив висновок, що ТОВ "Карпатська нафтова компанія" під час придбання військового майна - нежитлових будівель військового містечка, мала право претендувати на оформлення земельної ділянки у розмірі, необхідному для обслуговування придбаних будівель.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2021 року і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у частині вимог, заявлених до нього.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 наголошує на тому, що рішення і постанова судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1, а в частині вимог, заявлених до інших відповідачів - судові рішення не оскаржуються.
Касаційна скарга обґрунтована зокрема тим, що самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. У позові ТОВ "Карпатська нафтова компанія" просило усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 7,50 га шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок і повернення земельної ділянки площею 7,50 га до земель запасу Драгомирчанській сільській раді. Таке формулювання може свідчити про порушення прав і інтересів сільської ради, а не товариства. Більше того, у позивача не виникло право власності на означену земельну ділянку, у зв`язку з чим всі його посилання про порушення права ґрунтуються виключно на припущеннях. Задоволення позову не відновить прав позивача. Окрім того суди попередніх інстанцій не навели жодної норми матеріального права при визнанні недійсними договорів купівлі-продажу; презумпція правомірності правочину не спростована. На момент укладення спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок розпорядження Тисменицької РДА від 05 травня 2011 року № 228, від 07 липня 2011 року № 391, від 07 липня 2011 року № 396 та державні акти на право власності, видані на ім`я ОСОБА_6 (первинного власника), були дійсними. Лише 03 жовтня 2016 року зазначені правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки визнані недійсними судовим рішенням у справі № 352/1243/15-ц. Таким чином, на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу підстав для визнання їх недійсними не існувало.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія вважала, що існує нагальна потреба переглянути (відступити від) правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 21 квітня 2021 року у справі № 352/995/17 (провадження № 61-818св21).
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року справу прийнято до розгляду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Згідно з частиною четвертою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо об`єднана палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Підпунктом 7 пункту 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що ухвалити будь-яке судове рішення у цій справі є неможливим у зв`язку з різною практикою касаційних судів з правового питання, яке стало предметом розгляду справи на об`єднаній палаті, а тому передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, виходячи з такого.
[1.] Об`єднана палата Касаційного цивільного суду поставила на вирішення Великої Палати Верховного Суду питання, чи має право не сторона договору, яка доводить, що її права порушені, оспорювати правочин (не у контексті частини третьої статті 215 ЦК України).
Задля вирішення цього правового питання Об`єднана палата Касаційного цивільного суду просить відступити/конкретизувати правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-67цс15, від 25 квітня 2012 року у справі № 6-25цс12, від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16, про те, що, якщо позивач не був стороною договору, то він не має права на вимогу про визнання правочину недійсним із застосуванням інституту реституції майна.
Об`єднана палата зазначила, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (провадження № 14-74цс19); від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19); від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (провадження № 14-430цс19) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19) дійшла протилежного висновку та вказала про можливість оскарження правочину особами, які не є його стороною, проте не відступила від наведених вище постанов Верховного Суду України.
Об`єднана палата вважає, що з метою забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду має відступити/конкретизувати висновки Верховного Суду України, привівши їх у відповідність до вказаного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду. У цьому ж Об`єднана палата також вбачає виключну правову проблему, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду вважає висновки про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необґрунтованими з огляду на таке.
У справах Великої Палати Верховного Суду № 587/2135/16-ц, № 587/2326/16-ц та № 387/515/18 позивачі пред`являли позови про визнання недійсними договорів оренди землі, посилаючись на те, що ці договори були укладені відповідачами до спливу строку дії договорів оренди цієї ж землі, укладених із позивачами. Велика Палата Верховного Суду у цих справах виснувала, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (саме у контексті частини третьої статті 215 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що Об`єднана палата передала справу для вирішення питання щодо наявності у не сторони договору права оспорювати правочин не у контексті частини третьої статті 215 ЦК України, проте навела висновки Великої Палати щодо застосування саме цієї норми.
У справі № 680/214/16-ц(постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року) прокурор обґрунтував позов необхідністю захисту майнових інтересів держави шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між відповідачами. Велика Палата Верховного Суду підтримала свій правовий висновок про можливість оспорення правочину особою, яка не є його стороною.
Натомість, у справі № 6-67цс15 Верховий Суд України виснував, що продаж спірної земельної ділянки здійснено особою, яка не мала на те права, не була наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження землею "…реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого статями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. Отже, за таких обставин належним способом захисту порушеного права власності є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом пред`явлення віндикаційного позову".