УХВАЛА
24 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 367/3859/20
Провадження № 14-53цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2023 року, додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Позовна заява мотивована тим, що з серпня 2002 року вона проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. 20 серпня 2005 року між ними було зареєстровано шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка - ОСОБА_3 . За час спільного проживання ними за спільні кошти було придбано земельну ділянку, площею 0,1381 га, право власності на яку оформлено за відповідачем. На цій земельній ділянці ними спільною працею та за спільні кошти було збудовано індивідуальний житловий будинок, загальною площею 246,04 кв. м, житловою площею 130,98 кв. м, який наразі є об`єктом незавершеного будівництва.
22 серпня 2007 року ними за спільні кошти було придбано легковий автомобіль марки "GREAT WАLL SAFE SUV", який було зареєстровано за відповідачем.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2020 року шлюб між ними було розірвано.
Позивачка зазначала, що відповідач відмовляється закінчувати ремонт у вказаному вище будинку, оформлювати прийняття його до експлуатації та не має наміру реєструвати право власності на нього.
Посилаючись на викладене та те, що добровільно поділити майно сторони не можуть, позивачка просила:
- встановити факт її проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з серпня 2002 року по серпень 2005 року;
- визнати земельну ділянку, площею 0,1381 га, кадастровий номер 3210945300:01:121:0921, спільною сумісною власністю, набутою за час фактичного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу;
- визнати за нею у порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки;
- визнати за нею у порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку, загальною площею 246,04 кв. м, житловою площею 130,98 кв. м.;
- у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки "GREAT WАLL SAFE SUV", зобов`язавши останнього виплатити їй грошову компенсацію 1/2 частини вартості цього автомобіля у розмірі 57 229 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 19 серпня 2005 року включно.
Визнано земельну ділянку, площею 0,1381 га, кадастровий номер 3210945300:01:121:0921, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка набута під час фактичного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя право власності на: 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1381 га, кадастровий номер 3210945300:01:121:0921, та 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва - індивідуального житлового будинку, загальною площею 246,04 кв. м, житловою площею 130,98 кв. м,.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль марки "GREAT WАLL SAFE SUV", та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 вартості вищевказаного автомобіля у розмірі 57 229 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із серпня 2002 року по 19 серпня 2005 року включно підтверджено показаннями свідків, фотокартками, копіями договорів оренди квартири, копіями актів депутата від 18 вересня 2019 року в частині інформації щодо спільного проживання сторін за відповідними адресами, іншими письмовими доказами. Разом з тим, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності 01 січня 2004 року СК України та ЦК України. Тоді як КпШС України, який діяв до 01 січня 2004 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин, не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу. У зв`язку з цим факт спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу підлягає встановленню з 01 січня 2004 року по 19 серпня 2005 року включно.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання земельної ділянки спільним сумісним майном та її поділ, суд першої інстанції виходив із того, що на час придбання земельної ділянки, а саме 14 листопада 2003 року, сторони проживали разом та вели спільне господарство, а тому земельна ділянка була придбана за рахунок їх спільної праці та коштів під час фактичного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що підтверджується належними та допустимими доказами і показаннями свідків.
Додатковим рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 050 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення суду у редакції цієї постанови.
Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що висновки міського суду про те, що житловий будинок, який є об`єктом незавершеного будівництва, побудований сторонами за спільні кошти за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, є правильними. Зазначені обставини позивачкою доведено, а відповідачем не спростовано. Отже, спірний об`єкт незавершеного будівництва є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, будівництво його закінчено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, проте відповідач не вчиняє дій щодо прийняття його до експлуатації і право власності на нього не оформлює, а позивачка позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу вказаного майна. Тому зазначений об`єкт незавершеного будівництва є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу у рівних частках між ними.
Суд першої інстанції встановив факт спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу з січня 2004 року. При цьому, спірна земельна ділянка, на якій збудовано вказаний житловий будинок, була придбана відповідачем 14 листопада 2003 року. Водночас апеляційний суд, пославшись на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Отже, позивачка, яка набула власності на нерухоме майно має також і право на земельну ділянку, на якій це майно розміщено та необхідну для обслуговування нерухомого майна. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо підстав визнання спірної земельної ділянки спільним сумісним майном подружжя, проте зазначене не вплинуло на правильне вирішення спору.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2023 року, додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку в частині встановлення факту проживання сторін у справі однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділу,
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а 26 лютого 2024 року призначив її до судового розгляду.
03 квітня 2024 року касаційний суд передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав відступлення (уточнення, конкретизації) від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати вважала, що для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є необхідність у відступі від правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15.