Постанова суду № 193/6/22 від 17.04.2024 про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса, про визнання права оренди земельної ділянки в порядку...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 193/6/22

провадження № 61-8608св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Третя криворізька державна нотаріальна контора, Девладівська сільська рада Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області,

третя особа - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори, Девладівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, третя особа - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса, про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, склав заповіт про те, що на випадок його смерті всі права та обов`язки за договором оренди земельної ділянки водного фонду від 01 липня 2007 року, укладеним між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2., у тому числі реалізацію права переходу на орендовану ділянку водного фонду загальною площею 75,86 га, у тому числі водне дзеркало - 49,50 га та прибережна смуга - 26,36 га, яка розташована на території Мар`є-Дмитрівської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, та будь-які вклади із відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у будь-яких установах м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, він заповідає ОСОБА_1 .

Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлакою Р. О.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 11 листопада 2020 року серії НОМЕР_1 .

Спадщину за вказаним заповітом ОСОБА_1 прийняв в установлений законом строк, шляхом подання 12 квітня 2021 року до Софіївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 25/2021, заведеної в Софіївській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкоємці, передбачені статтею 1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відсутні.

Заповіт, посвідчений Бурлакою P. O., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, 18 жовтня 2016 року, за реєстровим номером 1279 на ім`я ОСОБА_1, є чинним на момент смерті заповідача, не змінювався ним за життя та не скасовувався, особи, які б бажали визнати його за рішенням суду недійсним, не зверталися.

14 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Третьої криворізької нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом, на всі права та обов`язки за договором оренди земельної ділянки водного фонду.

17 грудня 2021 року позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Рикова Т. В. обґрунтувала у своїй постанові від 17 грудня 2021 року, де зазначено, що при огляду договору оренди земельної ділянки, що укладений між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2. та зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 16 липня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040713300973, виявлено невідповідності, а саме: договір оренди належним чином не прошитий та не скріплений печаткою відповідного органу, аркуші не пронумеровані; частина тексту усього договору оренди земельної ділянки надрукована за допомогою технічних засобів, а частина дописана від руки кульковою ручкою. Дописки ручкою, закреслені слова, виправлення не застережені належним чином; в розділі III договору оренди земельної ділянки строк дії договору взагалі дописаний кульковою ручкою іншого кольору, ніж основний дописаний текст, де візуально відрізняється почерк; невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній об`єктом є паспорт водного об`єкта, який в цьому випадку спадкоємцем не надавався.

Позивач вважав, що відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Рикова Т. В. дійшла неправомірних висновків, а тому постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії має бути скасована та за позивачем має бути визнано право оренди земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом.

На підставі наведеного позивач просив суд:

визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Рикової Т. В. від 17 грудня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, 1935 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

визнати за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 75,86 га, за кадастровим № 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом, орієнтовною площею водного дзеркала 49,50 га, що знаходиться на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софієвського) району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, яка перебувала у нього на підставі договору оренди землі від 01 липня 2007 року, запис у Державному реєстрі земель від 16 липня 2007 року № 040413300973.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди спірної земельної ділянки містить невідповідності, виправити ці невідповідності на цей момент неможливо в зв`язку зі смертю ОСОБА_2, а відповідач Девладівська сільська рада Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області не визнає за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки після ОСОБА_2 - орендаря за договором оренди земельної ділянки від 01 липня 2007 року.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області 24 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 75,86 га, за кадастровим № 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом, орієнтовною площею водного дзеркала 49,50 га, що розташована на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софієвського) району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, яка перебувала у нього на підставі договору оренди землі від 01 липня 2007 року, запис у Державному реєстрі земель від 16 липня 2007 року № 040413300973 на умовах договору оренди від 01 липня 2007 року, який укладено між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2.

Стягнуто з Девладівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 992,40 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Девладівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати за сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 488,60 грн.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, виходив із того, що державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Рикова Т. В., відмовляючи ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, встановила, що договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 75,86 га, за кадастровим № 1225284100:01:003:0096, із розташованим на ній об`єктом орієнтовною площею водного дзеркала 49,50 га, що знаходиться на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софієвського) району Дніпропетровської області, містить невідповідності, а саме: договір оренди належним чином не прошитий та не скріплений печаткою відповідного органу, аркуші не пронумеровані; частина тексту усього договору оренди земельної ділянки надрукована за допомогою технічних засобів, а частина дописана від руки кульковою ручкою. Дописки ручкою, закреслені слова, виправлення не застережені належним чином; в розділі III договору оренди земельної ділянки строк дії договору взагалі дописаний кульковою ручкою іншого кольору, ніж основний дописаний текст, де візуально відрізняється почерк; невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній об`єктом є паспорт водного об`єкта, який в цьому випадку спадкоємцем не надавався. Тобто державний нотаріус вважав, що документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, не відповідають статті 47 Закону України "Про нотаріат", якою передбачено, що документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані (крім випадків, коли такі документи видані (отримані) за допомогою єдиних та державних реєстрів, відомості яких обов`язково використовуються нотаріусом під час вчинення нотаріальної дії). Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.

Вказане, на думку апеляційного суду, свідчить, що державний нотаріус, при прийнятті оскаржуваної постанови, діяла відповідно до вимог законодавства, тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки постанова державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2021 року є правомірною. При цьому зазначені в постанові державного нотаріуса недоліки щодо оформлення договору оренди не є підставою вважати, що договір оренди земельної ділянки не відповідає нормам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог позивача про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування, то апеляційний суд вказав, що договір оренди земельної ділянки, укладений між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2., відповідає типовій формі, підписаний сторонами, скріплений печаткою орендодавця і зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 липня 2007 року № 040413300973, та не містить заборони переходу права оренди в порядку спадкування. Матеріали справи не містять доказів того, що за життя ОСОБА_2 та після його смерті, умови договору оренди земельної ділянки сторонами не виконувалися. Також матеріали справи не містять доказів того, що за договором оренди земельної ділянки існує заборгованість за орендною платою, що свідчить про те, що умови договору оренди земельної ділянки сторони виконували, та сторони у справі, зокрема відповідач Девладівська сільська рада Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, не оскаржували правомірність договору оренди земельної ділянки. Позивач, з метою реалізації передбаченого частиною першою статті 7 Закону України "Про оренду землі" права на оренду земельної ділянки, після смерті ОСОБА_2 звертався до ради з відповідною заявою, проте Девладівська сільська рада Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області відмовила позивачу у внесенні запропонованих ним змін до договору оренди земельної ділянки.

На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що право оренди перейшло до позивача як спадкоємця ОСОБА_2 (орендаря спірної земельної ділянки).

Також апеляційний суд зазначив, що невизнання Девладівською сільською радою Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області за позивачем права оренди після смерті ОСОБА_5 не є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги, оскільки за життя орендаря ОСОБА_5 договір оренди не оспорювався, умови договору сторони виконували, заборгованість за орендною платою не накопичувалася.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У червні 2023 року Девладівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19, від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Зазначає, що суд прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник у касаційній скарзі також зазначає, що за умовами договору оренди, його строк дії в 15 років припинився у липні 2022 року. Якщо сторони вказали час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, то договір діє лише у відповідних часових межах. Якщо виходити із дійсності вчиненого у договорі запису (напис кульковою ручкою іншим почерком викликає у цьому сумнів) про те, що договір дійсний із 01 липня 2007 року до 01 липня 2022 року, то такий договір закінчився 01 липня 2022 року, що визнається навіть позивачем. Визнання права оренди за позивачем поза часовими межами дії договірного права оренди і, зокрема, більш ніж через 10 місяців після закінчення такого права, перекручує сутність та спотворює правову природу права оренди. Провадження у справі в частині визнання права оренди в порядку спадкування могло бути закрито. Долучена до позовної заяви копія договору містить низку недоліків, що не дозволяють її розглядати як належний та допустимий доказ (це і зазначений кульковою ручкою термін дії договору, наявність інших неточностей, відсутність необхідних елементів договору). Реєстрація договору строком на 5 років свідчить про те, що на момент здійснення такої реєстрації строк дії був вказаний у договорі саме як 5 років, а виправлення терміну дії договору з 5 на 15 років було внесено пізніше і є протиправним. Надані копія договору не містить низки елементів, що за змістом пункту 43 договору є його невід`ємними частинами. Лише на основі співставлення усіх трьох оригіналів договору можливо було б зробити висновок щодо його змісту та істотних умов, а за відсутності достовірного встановлення істотних умов договору визнання права оренди є таким, що суперечить принципам верховенства права та правової визначеності. Договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2007 року укладено без належної правової підстави - без рішення орендодавця, яке мало б бути прийнято у формі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації. Посилання на факт неоскарження самого договору, укладеного без необхідного рішення (розпорядження), є неприпустимим в силу принципу jura novit curia ("суд знає закони"). Позивач не вказує у прохальній частині своєї позовної заяви, який саме строк чинності має право оренди, про визнання якого заявлено вимогу, що призвело до некоректного формулювання резолютивної частини постанови. Оскільки право оренди земельної ділянки за своєю правовою природою є правом строковим і діє лише протягом періоду, визначеного у договорі оренди, то визнання такого права без зазначення терміну його дії призводить до створення ситуації правової невизначеності і перетворення строкового права оренди у безстрокове. Апеляційний суд зазначив неправильну дату договору оренди в резолютивній частині постанови, що ставить під сумнів, який примірник договору оренди досліджувався в судовому засіданні. Орендна плата за спірним договором не сплачувалася протягом дуже тривалого часу, висновки апеляційного суду щодо виконання умов договору в цій частині не підтверджені належним чином та є необґрунтованим припущенням. Питання відповідності самого спірного договору вимогам законодавства досліджено формально, постанову ухвалено без належних, допустимих та достатніх доказів, ґрунтуючись лише на примірнику договору, наданого позивачем. Апеляційний суд порушив принцип змагальності та "баланс ймовірності", надавши перевагу доказам позивача. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у проведенні трансляції судового засідання, що суперечить принципам гласності, відкритості та публічності.

Відзиви на касаційну скаргу Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року відкрито касаційне оскарження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 193/6/22 із Софіївського районного суду Дніпропетровської області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 193/6/22.

На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року № 383/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди попередніх інстанційвстановили, що 01 липня 2007 року між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2. укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 75,86 га, за кадастровим № 1225284100:01:003:0096 із розташованим на ній об`єктом, орієнтовною площею водного дзеркала 49,50 га, що знаходиться на території Мар`є-Дмитрівської сільської ради Криворізького (Софієвського) району Дніпропетровської області, який зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 16 липня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040713300973.

18 жовтня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, склав заповіт про те, що на випадок його смерті всі права та обов`язки за договором оренди земельної ділянки водного фонду від 01 липня 2007 року, укладеним між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2., у тому числі реалізацію права переходу на орендовану ділянку водного фонду, загальною площею 75,86 га, у тому числі водне дзеркало - 49,50 га та прибережна смуга - 26,36 га, що розташована на території Мар`є-Дмитрівської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, та будь-які вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у будь-яких установах м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, він заповідає ОСОБА_1 .

Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлакою Р. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1279.

Із матеріалів спадкової справи № 25/2021, заведеної в Софіївській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області, випливає, що після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкоємці, передбачені статтею 1241 ЦК України, відсутні.

Заповіт, посвідчений Бурлакою P. O., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, 18 жовтня 2016 року за реєстровим номером 1279 на ім`я ОСОБА_1, є чинним на момент смерті заповідача, не змінювався ним за життя та не скасовувався, особи, які б бажали визнати його за рішенням суду недійсним, не зверталися.

14 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої криворізької нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом, на всі права та обов`язки за договором оренди земельної ділянки водного фонду.

Постановою державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Риковою Т. В. від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, 1935 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, в обґрунтування якої зазначено, що при огляді договору оренди земельної ділянки, що укладений між Софіївською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2. та зареєстрований у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 16 липня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040713300973, виявлено невідповідності: а саме: договір оренди належним чином не прошитий та не скріплений печаткою відповідного органу, аркуші не пронумеровані; частина тексту усього договору оренди земельної ділянки надрукована за допомогою технічних засобів, а частина - дописана від руки кульковою ручкою. Дописки ручкою, закреслені слова, виправлення не застережені належним чином; в розділі III договору оренди земельної ділянки строк дії договору взагалі дописаний кульковою ручкою іншого кольору, ніж основний дописаний текст, де візуально відрізняється почерк; невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній об`єктом є паспорт водного об`єкта, який в цьому випадку спадкоємцем не надавався.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення судів відповідають не у повній мірі.

Щодо вимоги про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування

Питання укладення договору, його форми та визначення моменту укладення передбачені у загальній частині ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 638 ЦК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 01 липня 2007 року) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій, четвертій статті 639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

................

Перейти до повного тексту