ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/862/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу "Вінницького приватного православного навчально-виховного комплексу святого Миколая"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (у складі колегії суддів: Філіпова Т. Л. (головуючий), Гудак А. В., Олексюк Г. Є.)
у справі № 902/862/23
за позовом "Вінницького приватного православного навчально-виховного комплексу святого Миколая"
до Вінницької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Релігійної громади Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниці,
про визнання незаконним та скасування пункту 1 і підпункту 1.2 рішення Вінницької міської ради від 26.05.2023 № 1677,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року "Вінницький приватний православний навчально-виховний комплекс святого Миколая" (далі - "Вінницький приватний православний НВК святого Миколая") звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 1 та підпункту 1.2 рішення Вінницької міської ради від 26.05.2023 № 1677 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками релігійним громадам, визнання договору оренди припиненим та про скасування пунктів рішень міської ради" (далі - рішення Вінницької міської ради від 26.05.2023 № 1677).
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що за відсутності правових підстав відповідачем прийнято рішення про припинення права Релігійної громади Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниці постійного користування земельною ділянкою, що також порушує права позивача, оскільки його право суперфіцію (договір від 26.07.2016) виникло внаслідок існування у Релігійної громади Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниці права постійного користування цією земельною ділянкою. Крім того, позивач також зазначив, що пункт 1.2 оскаржуваного рішення, яким скасовано пункт 1 додатку 3 до рішення Вінницької міської ради від 29.04.2016 № 254 про надання дозволу на укладання договору суперфіцію Релігійній громаді Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниця з "Вінницьким приватним православним НВК святого Миколая" прийнято відповідачем з перевищенням встановлених законом повноважень та без визначення підстав для прийняття такого рішення.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.07.2023 відкрито провадження у справі № 902/862/23, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Релігійну громаду Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниці
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.10.2023 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Вінницької міської ради від 26.05.2023 №1677, яким Релігійній громаді Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниця припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 2,0000 га, кадастровий номер 0520688900:05:001:0102, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, за адресою: м. Вінниця, вул. Миколи Ващука (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 990367305101, номер запису про інше речове право: 15730928), та пункт 1.2. рішення Вінницької міської ради від 26.05.2023 № 1677, яким скасовано пункт 1 додатку 3 до рішення міської ради від 29.04.2016 № 254 про надання дозволу на укладання договору суперфіцію Релігійній громаді Хрестовоздвиженського храму УПЦ м. Вінниця з "Вінницьким приватним православним НВК святого Миколая" на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 0520688900:05:001:0102, у м. Вінниці.
У листопаді 2023 року Вінницька міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.10.2023.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вінницької міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.10.2023 у справі № 902/862/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 зупинено провадження у справі № 902/862/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/1330/21 та оприлюднення повного тексту постанови.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2024 року "Вінницький приватний православний НВК святого Миколая" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України)), просить ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції положень пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
За доводами касаційної скарги, зупиняючи провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/1330/21 та оприлюднення повного тексту постанови, суд апеляційної інстанції не врахував, що правовідносини у справі № 902/862/23 та у справі № 906/1330/21 не є подібними, а також взагалі не навів жодного обґрунтування дійсної наявності підстав для зупинення провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 902/862/23 за касаційною скаргою "Вінницького приватного православного НВК святого Миколая" з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Вінницька міська рада у відзиві на касаційну скаргу посилається на законність та вмотивованість ухвали суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 розділу IV цього Кодексу.
Частиною 2 статті 281 ГПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
А статтею 234 ГПК України встановлено вимоги до змісту ухвали суду.
Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Отже, за змістом цієї норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи.