ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/1177/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський"
на рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2023
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023
у справі № 914/1177/22
за позовом Фермерського господарства "Рисовський"
до відповідача Солонківської сільської ради
про стягнення 1 206 000,00 грн матеріальної шкоди
Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Фермерське господарство "Рисовський" (далі - ФГ "Рисовський", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області (відповідач) матеріальної шкоди (недоотриманих доходів) за період з 1995 року по 2009 рік на загальну суму 1 206 000,00 грн.
Позивач мотивував позовні вимоги невиконанням рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.1994 у справі №5/79 упродовж тривалого часу, що призвело до порушення прав ФГ "Рисовський" у виді неотриманих доходів, розмір яких розрахований позивачем на підставі довідок статистики про вартість сільськогосподарської продукції за відповідний період.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Господарський суд Львівської області рішенням від 27.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 914/1177/22, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Судові рішення мотивовані недоведеністю наявності складу цивільного правопорушення, оскільки отримання позивачем земельної ділянки ще не гарантує отримання ним прибутку внаслідок її використання, зокрема й у визначеному позивачем розмірі.
Додатково у контексті можливості здійснення прибуткової господарської діяльності судами враховано преюдиційність обставин (встановлених судовими рішеннями у справах № 914/3502/21 та №9014/2546/20) щодо перебування позивача (ФГ "Рисовський") у стані припинення з 2008 року.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Позивач (ФГ "Рисовський") подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Касаційну скаргу позивач обґрунтував застосуванням судами попередніх інстанцій норм права без урахування правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 30.05.2001 у справі № 1-22/2001р та постанові пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
За змістом наведених у скарзі доводів скаржник стверджує про незаконність оскаржуваних судових рішень з підстав їх ухвалення з неправильним застосуванням норм статей 8, 9, 56 Конституції України, статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
19.12.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ФГ "Рисовський".
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/1177/22 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023.
Ухвалами від 09.01.2024 та від 08.02.2023 Верховний Суд, серед іншого, залишав касаційну скаргу ФГ "Рисовський" без руху та надавав скаржнику строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвал Верховного Суду від 09.01.2024 до касаційного суду 29.02.2024 надійшли відповідні документи та пояснення.
19.03.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Рисовський" на рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 914/1177/22, призначив її до розгляду на 17.04.2024 о 11:45 год.
У судове засідання 17.04.2024 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноважених представників сторін.
Установлені судами фактичні обставини справи
Спір виник через порушене право позивача протиправною бездіяльністю щодо виконання наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994, який виданий на виконання рішення арбітражного суду Львівської області у справі №5/79 від 13.10.1994, згідно з яким зобов`язано Зубрянську сільську раду народних депутатів до 13.11.1994 виділити ФГ "Рисовський" 4 га землі з ділянки 17 га землі, яку додатково відведено Зубрянській сільській раді в запас земель із заготхудобовідгодівельного господарства "Львівське".
Згідно ухвали від 31.12.2020 у справі №5/79 господарський суд замінив боржника на його правонаступника - Солонківську сільську раду Пустомитівського району Львівської області у виконавчому провадженні з примусового виконання дублікату наказу від 13.10.1994 у справі №5/79.
Підставою для звернення ФГ "Рисовський" до господарського суду з позовом у цій справі про стягнення з Солонківської сільської ради 1 206 000,00 грн завданої матеріальної шкоди слугувало невиконання відповідачем з 1995 року по 2009 рік рішення Арбітражного суду Львівської області у справі №5/79 від 13.10.1994.
Суди також з`ясували, що Господарським судом Львівської області розглядалась справа №914/3502/21, предметом позову у якій була вимога ФГ "Рисовський" про стягнення, зокрема, матеріальної шкоди з Солонківської сільської ради за період 2017-2021 років. За результатом такого розгляду господарський суд чинним рішенням від 30.06.2022 у справі № 914/3502/21, серед іншого, відмовив у задоволенні вказаних вимог. При цьому судом з`ясовано, що матеріали справи не містять документів, які свідчать про ведення позивачем господарської діяльності; позивач перебуває у стані припинення з 2008 року; до 06.06.2018 сільська рада не вправі була розпоряджатися відповідною земельною ділянкою.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом позову в цій справі є вимога фермерського господарства-позивача (як юридичної особи) про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у виді упущеної вигоди, завданої тривалим невиконанням судового рішення.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).