ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/2444/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників:
Позивача: не з?явився
Відповідача: не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ-ПРОЕКТ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024
(головуючий - Чус О.В., судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023
(суддя - Золотарьова Я.С.)
у справі №904/2444/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ-ПРОЕКТ"
до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області
про визнання неправомірною односторонньої відмови від договору,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут -проект" (далі -ТОВ "Добробут -проект", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області (далі - Служба, відповідач) про визнання недійсним повідомлення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, за вихідним номером 1-17/3984 від 09.12.2021, щодо розірвання договору № ПКД-31-41, роботи з розроблення проектної документації по об`єкту Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка -Кобеляки - Решетилівка на ділянці км 31+357 - км 41+992, Дніпропетровська область (71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги), укладеного між Службою та ТОВ "Добробут-Проект" 13.11.2020.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відомості із веб-сайту електронного майданчика, відповідно до яких йому стало відомо про те, що договір № ПКД-31-41 від 13.11.2020, укладений між позивачем та відповідачем, є розірваним в односторонньому порядку, з причин порушення позивачем договірних зобов`язань.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024, у задоволені позову відмовлено.
4. Судове рішення обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем робіт за договором у строки передбачені договором, тоді як договором передбачено дострокове його розірвання. Отже, у відповідача були наявні підстави для відмови від договору та надіслання позивачу відповідного повідомлення про розірвання договру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. У касаційній скарзі скаржник, посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та зазначає, що суди приймаючи рішення про відмову у позові не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 910/11397/18, від 30.05.2023 у справі № 92/3180/21.
7. Також скаржник, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, вказує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази, що відповідно до положень п. 1 частини 3 ст. 310 ГПК України, є підставами для скасування судових рішень у справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Розгляд справи у Верховному Суді
9. До Верховного Суду позивачем і відповідачем заявлялись клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024 задоволено заяву ТОВ "ДОБРОБУТ-ПРОЕКТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2024 задоволено заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
10. 25.04.2024 у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги позивача у справі № 904/2444/22 виникли технічні проблеми у встановленні відеоконференцзв`язку, не пов`язані з діяльністю Верховного Суду, а саме, сторони не приєдналися до судового засідання, внаслідок власної технічної неможливості, про що Касаційним господарським судом було складено відповідний акт № 32/2024 від 25.04.2024.
11. Водночас з огляду на те, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, у судовому засіданні 25.04.2024 колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про можливість продовження розгляду касаційної скарги позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.11.2020 між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області (замовник) та ТОВ "Добробут-Проект" (підрядник) укладено договір № ПКД-31-41 роботи з розроблення проектної документації по об`єкту "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка на ділянці км 31+357 - км 41+992, Дніпропетровська область" (71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги) (далі - договір).
13. Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик виконати роботи з розроблення проектної документації по об`єкту "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка па ділянці км 31+357 - км 41+992, Дніпропетровська область" (71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги) за рахунок бюджетних коштів.
14. За змістом п. 2.1 договору, строки виконання робіт до 31.12.2021 визначаються графіком виконання робіт згідно з додатком № 2, який є невід`ємною частиною діючого договору.
15. Відповідно до п. 3.1 договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи, якість яких відповідає вимогам норм і правил, стандартам, технічним умовам, іншим нормативним документам. Відповідальність за якість виконання робіт несе підрядник, а замовник, у відповідності до п. 3.2 договору, здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до норм чинного законодавства України та у порядку, передбаченому цим договором.
16. Відповідно до пункту 4.3 договору, оплата робіт проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах робіт, затверджених актом, шляхом поетапної оплати протягом 30 календарних днів у разі надходження відповідних коштів на рахунок замовника. Ненадходження коштів з відповідного бюджету на реєстраційний рахунок замовника для оплати робіт за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органом державного казначейства сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.
17. Відповідно до п. 5.3 договору, у разі якщо графіком виконання робіт передбачено поетапне виконання робіт, замовник розраховується з підрядником за кожен етап окремо. У такому випадку невід`ємною частиною до акту здачі приймання виконаних робіт за визначений етап є належним чином оформлений підрядником виконавчий кошторис.
18. Відповідно до п. 6.1 договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи за завданням замовника і передати їх результат у строк, встановлений цим договором.
19. Відповідно до п. 6.2 договору, підрядник зобов`язаний негайно інформувати замовника про неможливість одержати очікувані замовником результати або недоцільність продовження виконання робіт.
20. Відповідно до п. 7.4 договору, замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його у строк не пізніше як за 10 (десять) календарних днів до дати такого розірвання. Якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення суттєво не змінились та від підрядника не надійшло письмового заперечення проти такого розірвання, замовник має право розірвати договір односторонньо.
21. Відповідно до цього, затверджено завдання № 4-14/20 від 31.08.2020 на розроблення проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка на ділянці км 31+357 - км 41+992, Дніпропетровська область.
22. 13.11.2020 затверджено кошторис роботи з розроблення проектної документації по об`єкту "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка на ділянці км 31+357 - км 41+992, Дніпропетровська область.
23. 13.11.2020 затверджено кошториси з техніко - економічних та інженерно - геологічних вишукувань.
24. Відповідно до акту № 71 від 22.12.2020, договірна ціна становить 5 599 000, 00 грн, в т.ч. з ПДВ.
25. 22.12.2020 між замовником Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та проектувальником ТОВ "Добробут-Проект" підписано Акт № 71 здачі-приймання ПВР по договору № ПКД-31-41 від 13.11.2020 на суму 300 000, 00 грн, відповідно до якого сторони узгодили, що виконані проектно-вишукувальні роботи задовольняють умовам договору та належним чином оформлені.
26. 06.04.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 4 до договору роботи з розроблення проектної документації по об`єкту "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка на ділянці км 31+357 - км 41+992, Дніпропетровська область" (71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги).
27. За змістом додаткової угоди № 4 визначено, що на підставі пунктів 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.2 договору, в зв`язку із затримкою фінансування витрат замовника, пункт 2.1 викладено в наступній редакції: "Строки виконання робіт до 31.12.2022 року" визначаються графіком виконання робіт згідно з додатком № 2, який є невід`ємною частиною діючого договору.
28. Додатковою угодою № 4 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань між сторонами.
29. Відповідно до графіка виконання робіт, що є додатком № 2 до додаткової угоди № 4 до договору, план виконання робіт визначений з 2020 по 31.12.2022 роки, а саме:
-Топографо-геодезичні вишукування (1 частина) та інженерно-геологічні вишукування (1 частина) на 2020 рік передбачені у сумі 300 000 грн. Період у якому належить виконання грудень 2020;
-Топографо-геодезичні вишукування (2 частина), інженерно-геологічні вишукування (2 частина), техніко-економінчні вишукування (штучні споруди, проектні роботи) на 2021 рік роботи не передбачено. Натомість передбачено погашення кредиторської заборгованості у сумі 300 000 грн;
-Топографо-геодезичні вишукування (2 частина), інженерно-геологічні вишукування, техніко-економінчні вишукування (штучні споруди, проектні роботи ) на 2022 передбачені на загальну суму 5 299 000 грн., зі строком виконання усіх видів робіт лютий 2022.
30. Листом № 1-22/2654 від 18.08.2021, відповідач просив у позивача надати відомості про хід виконання робіт, ознайомитись з обсягами виконаних проектних робіт та іншими документами Підрядника. Відповіді на цей лист матеріали справи не містять.
31. Також, відповідачем було направлено позивачу лист № 1-22/2863 від 03.09.2021, в якому відповідач просив невідкладно надати інформацію про хід виконання проектних робіт за договором з наданням підтверджуючих документів та попереджав, що в разі ігнорування буде вимушений ставити питання про розірвання договору.
32. На вказаний лист позивач надіслав відповідь (вих. № 06/09-7 від 06.02.2021), в якій повідомив, що у квітні 2021 року він надавав топографо-геодезичні вишукування та інженерно-геологічні вишукування та надсилає їх повторно та просив надати фінансування по об`єкту.
33. Відповідачем на вказаний лист позивача було направлено на його адресу відповідь (від 24.09.2021 вих. № 1-17/3138-1), в якій повідомлено, про відсутність додатково виділених бюджетних коштів.
34. Також відповідач, в межах реалізації свого права контролювати хід виконання робіт, просив позивача надати в строк до 08.10.2021 документи, про готовність яких позивач повідомляв у листі вих. № 06/09-7 від 06.09.2021.
35. Відповідачем було направлено лист позивачу (від 24.11.2021 року № 1-17/3788,; п. 62 Реєстру відправлень до акту № СО_0012194 від 30.11.2021), в якому було констатовано, що станом на 24.11.2021 звіти по обстеженню штучних споруд та техніко-економічних вишукувань позивачем не було надано та повторно було запитано вказані документи з проханням надати їх в строк до 03.12.2021. Відповідач у вказаному листі роз`яснював позивачу наслідки ігнорування вимог відповідно до п. 7.4 договору та ст. 651 ЦК України та попереджав, що в разі ігнорування буде вимушений розцінювати це як невиконання позивачем, як підрядником, договірних зобов`язань та розгляне питання щодо розірвання договору.
36. Повідомленням від 09.12.2021 № 1-17/3984, відповідач повідомив позивача про розірвання договору № ПКД-31-41 від 13.11.2020, з причин порушення позивачем договірних зобов`язань.
37. Вищенаведені причини і стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Позиція Верховного Суду
38. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
39. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги
(4).
40. Предметом позовних вимог є вимоги позивача про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови відповідача від договору.
41. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
42. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
43. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).
44. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
45. Статтею 202 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
46. Так, судами вірно визначено, що повідомлення відповідача про розірвання договору є одностороннім правочином.
47. Відповідно до частин 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
48. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
49. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
50. За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов недопускається, якщо інше не встановлено договором або законом.