ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 520/11247/22
адміністративне провадження № К/990/40781/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/11247/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції,
третя особа Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції,
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бабича Юрія Вікторовича
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2023 року (головуючий суддя: Григоров Д.В.)
і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року (головуючий суддя: Жигилія С.П., судді: Перцова Т.С., Русанова В.Б.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - "ДПП"), третя особа Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі "УПП в Харківській області ДПП"), в якому просила суд:
- визнати протиправним (незаконним) і скасувати наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 7 вересня 2022 року №509, згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним (незаконним) і скасувати наказ по особовому складу від 29 вересня 2022 року №1256 о/с, що прийнятий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення та згідно з яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора роти №5 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині;
- стягнути з ДПП на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 вересня 2022 року до дня поновлення на службі в поліції;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати по справі на оплату наданої правової (правничої) допомоги у розмірі: 40 000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року позовну заяву було залишено без розгляду з підстав пропуску позивачкою строку для звернення до суду за відсутності підстав для його поновлення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 ухвалу суду першої інстанції від 18 січня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду. Скасовуючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що окружний суд мав застосувати положення частини четвертої статті 123 КАС України та надати позивачці можливість повідомити про інші причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності.
З урахуванням наведеного, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачці надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій викласти інші причини для поновлення цього строку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строків, передбачених для звернення до суду. Позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, представник ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі представник позивачки просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду у першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Департамент патрульної поліції у відзиві на касаційну скаргу просить Суд відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 9 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву у цій справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачці десятиденний строк на усунення недоліків з дня отримання ухвали суду.
Підставою для залишення позову без руху слугував, зокрема, пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Окружний суд встановив, що позивачка про існування оскаржуваних наказів від 7 вересня 2022 року №509 та від 29 вересня 2022 року №1256 о/с дізналася 29 вересня 2022 року, що підтверджується рапортом ОСОБА_1 від 3 жовтня 2022 року. З урахуванням цього слід вважати, що строк для звернення до адміністративного суду щодо оскаржуваних наказів сплив 14 жовтня 2022 року, а до суду представник позивачки звернувся 12 грудня 2022 року, у зв`язку з чим строк для звернення до суду було пропущено.
До того ж, суд першої інстанції відхили довід представника позивачка щодо застосування у цьому випадку частини четвертої статті 122 КАС України, з огляду на застосування позивачкою досудового способу врегулювання цього спору.
22 грудня 2022 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивачки подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обгрунтована тим, що позивачка була ознайомлена з оскаржуваними наказами 29 вересня 2022 року.
У цій заяві представник ОСОБА_1 зазначив, що обираючи спосіб захисту своїх порушених прав, позивачка скористалася можливістю оскаржити застосоване до неї дисциплінарне стягнення шляхом подання рапорту Голові Національної поліції України стосовно перегляду та скасування дисциплінарного стягнення. З відповідним рапортом вона звернулася 3 жовтня 2022 року, але відповідь на нього не отримала.
Після цього позивачка звернулася до фахівця в галузі права з приводу надання їй правової допомоги, у зв`язку із чим до відповідача надсилалися адвокатські запити з приводу підстав застосування до позивачки дисциплінарного стягнення з одночасним проханням надати матеріали службового розслідування, за наслідками якого позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а також копії оскаржуваних в даній справі наказів. Такі документи, згідно доводів заяви про поновлення строку звернення до суду, було надано представнику позивачки лише 25 листопада 2022 року, після чого було складено позовну заяву, яку скеровано до суду 9 грудня 2022 року.
З урахуванням наведеного, представник ОСОБА_1 вказує, що позивачкою було дотримано строк, передбачений Дисциплінарним статутом Національної поліції для звернення до суду щодо оскарження наказів від 7 вересня 2022 року №509 та від 29 вересня 2022 року №1256 о/с а саме: до суду представник позивачки в її інтересах звернувся в межах п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання копії наказів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року позовну заяву було залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку для звернення до суду за відсутності підстав для його поновлення.
Залишаючи без розгляду позов, окружний суд виходив з того, що про наявність спірних наказів позивачка дізналась 29 вересня 2022 року, отже строк на оскарження сплинув 14 жовтня 2022 року. Натомість до суду позивачка звернулась 9 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, поважних підстав такого пропуску та доказів в їх підтвердження не надала.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просила ухвалу суду скасувати та прийняти нову якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року по справі №520/11247/22 скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та вказав, що виходячи з приписів частини другої статті 123 КАС України, суд першої інстанції мав надати оцінку зазначеним у клопотанні про поновлення строку причинам пропуску строку, зробити висновок щодо їх поважності, а також, у випадку визнання таких причин неповажними, надати можливість позивачці вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції вказала на те, що ухвала про відкриття провадження у справі взагалі не містить оцінки доводів клопотання, поданого позивачем, зокрема, причин пропуску строку для звернення до суду. У своїй ухвалі окружний суд зазначив, що за наслідками розгляду заяви питання про дотримання позивачем строку звернення до суду буде вирішено з урахуванням наданих сторонами доказів.
Тобто, фактично судом першої інстанції поновлено позивачці строк для звернення до адміністративного суду без зазначення про це в резолютивній частині ухвали та без визнання поважними причин пропуску такого строку, що свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог частини шостої статті 121 та пункту 3 частини першої статті 248 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачці надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій викласти інші причини для поновлення цього строку.
2 серпня 2023 року представником позивачки до суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
У вказаній заяві представник ОСОБА_1 вказав, що позивачка була ознайомлена з оскаржуваними в цій справі наказами 29 вересня 2022 року, проте скористалася можливістю оскаржити застосоване до неї дисциплінарне стягнення шляхом подання рапорту до керівника з приводу перегляду та скасування дисциплінарного стягнення, у зв`язку із чим 3 жовтня 2022 року звернулася до Голови Національної поліції України з відповідним рапортом, відповідь на який не отримала.
На переконання представника позивачки, в цьому випадку слід застосувати положення частини четвертої статті 122 КАС України та виходити з того, що оскільки відповідь на свій рапорт позивачка не отримала, строк звернення до суду слід обраховувати не відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а відповідно до положень абзацу другого частини четвертої статті 122 КАС України, тобто він становить шість місяців з дня звернення позивачки до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Отже, як стверджував адвокат, ОСОБА_1 строк звернення до суду не був пропущений.
Також представник ОСОБА_1 вказав, що причини та підстави свого звільнення позивачка фактично усвідомила 25 листопада 2022, коли на адвокатські запити представника отримала, зокрема, копію наказу від 7 вересня 2022 року №509 та копію висновку службового розслідування відносно позивачки від 12 серпня 2022 року. Копію наказу від 29 вересня 2022 року №1256 о/с отримано не було. Після цього було складено позовну заяву, яку скеровано до суду 9 грудня 2022 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачці без розгляду з причин пропуску позивачкою строку звернення до суду.
Аналізуючи наведені представником позивачки доводи, окружний суд констатував, що їх фактично було зведено до оскарження позивачкою спірних наказів згідно приписів Дисциплінарного Статуту Національної Поліції України, нерозуміння підстав звільнення та перебування у складі Збройних Сил.