ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 540/8074/21
адміністративне провадження № К/990/3929/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи як суд касаційної інстанції справу № 540/8074/21
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна,
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Левчук О.А.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Кравченка К.В., суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1, МЮ України), Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач 2, ПМУ ВКП МЮ), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ МЮ України від 13.08.2021 №1920/к "Про звільнення";
1.2. поновити ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника ПМУ ВКП МЮ з 24.08.2021;
1.3. стягнути з ПМУ ВКП МЮ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.08.2021 по день ухвалення рішення суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Цією ж ухвалою вирішено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та відмовлено в його задоволенні з тих підстав, що оскільки позивач ознайомився зі спірним наказом про звільнення лише 08.11.2021, то строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.
3. Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022у № 11/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 ця справа прийнята до провадження суддею Одеського окружного адміністративного суду.
5. Від МЮ України 11.04.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
6. Від сторони позивача 21.06.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначено, що про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року і тому вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, і відповідно заяви про поновлення строку звернення до суду не подав.
7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
7.1. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки ця справа стосується проходження та звільнення з публічної служби, то для такої категорії спорів частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк, якій обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Предметом оскарження в цій справі є наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2021 №1920/к, про оскарження якого позивач звернувся до суду 09.12.2021.
7.2. Надаючи оцінку обставинам пропуску позивачем строку звернення до суду, суди обох інстанцій зазначили, що сторона позивача не навела об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, у визначені законодавством терміни.
7.3. Суди відхилили як безпідставні доводи позивача про неможливість ознайомлення зі спірним наказом раніше ніж 08.11.2021 внаслідок його перебування на амбулаторному лікуванні в ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" в період з 11.10.2021 по 29.10.2021, та в період з 01.11.2021 по 05.11.2021, з огляду на ту обставину, що ТОВ "Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" з 13.05.2021 знаходиться в стані припинення, а строк дії ліцензії цього закладу з медичної практики закінчився 22.02.2011 і це товариство не зверталося до МОЗ з відповідною заявою щодо продовження строку дії ліцензії. Тож за оцінкою судів попередніх інстанцій надані позивачем на підтвердження своєї тимчасової непрацездатності довідки, видані ТОВ "Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" № 2110/29 та № 2111/05 не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердження тимчасової непрацездатності позивача та поважності причин пропуску строку звернення до суду.
7.4. За висновком судів строк звернення до суду з цим позовом слід обраховувати після отримання позивачем на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 01.09.2021 листа від 31.08.2021 № 72470/84606-32-21/14.7, яким була направлена електронна копія спірного наказу Міністерства юстиції України від 13.08.2021 № 1920/к "Про звільнення", яку сам позивач визначив як спосіб зв`язку з ним у своєму рапорті від 19.08.2021 щодо повідомлення про наявність рівнозначних посад, і такий рапорт був направлені позивачем в адрес відповідача з його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 вже під час знаходження позивача на лікарняному. Тобто перебіг строку звернення до суд із цим позовом розпочався з 02.09.2021.
7.5. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що необхідність залишення судом першої інстанції позову без руху з наданням позивачу можливість надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду могла б мати місце, якщо б суд першої інстанції не отримав би від сторони позивача відповідної реакції на подане відповідачем 11.04.2023 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Однак сторона позивача на таке клопотання 21.06.2023 надала суду свої заперечення, в яких чітко висловила свою позицію щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, а тому, за висновком суду цієї інстанції, залишення судом позову без руху з наданням позивачу можливості надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку та необхідність звернення до суду з такою заявою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна, до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 540/8074/21, в якій сторона позивача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження до суду першої інстанції.
8.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправомірно залишили позовну заяву без розгляду, не надавши позивачу відповідно частини першої статті 123 КАС України можливості усунути недоліки позовної заяви шляхом залишення її без руху із наданням строку для подання заява із зазначенням інших поважних пропуску строку на звернення до суду.
8.2. Так, касатор зауважує, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі № 540/8074/21, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в межах строку, визначеною нормами КАС України, а відтак в задоволенні його клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено. При цьому, відмовляючи у задоволені клопотання про поновлення строку звернення до суду Херсонський окружний адміністративний суд не досліджував питання поважності/неповажності причин пропуску строку.
8.3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 справу прийнято до провадження судді Левчук О.А. та призначено підготовче судове засідання. В подальшому за наслідками розгляду заяви МЮ України, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та необхідності залишити поданий позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
8.4. При цьому, як вказує касатор, судом першої інстанції було проігноровано доводи сторони позивача про передчасність клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки на момент вирішення спірного питання позов не залишався без руху та позивачу, у випадку встановлення факту пропуску строку звернення до суду, не надавався строк для подання клопотання про поновлення такого строку або заяви для зазначення інших поважних причин пропуску такого строку.
8.5. Тож сторона позивача наполягає, що встановивши, навіть на підставі поданого МЮ України клопотання, факт пропуску строку звернення до суду, суд мав би залишити позов без руху, з наданням позивачу можливості звернутися з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
8.6. Позицію суду апеляційної інстанції з приводу того, що залишення позову без руху з наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку та необхідність звернення до суду з такою заявою, касатор уважає такою, що суперечить нормам процесуального права та обмежує право позивача на подання в установлений КАС України спосіб подати відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші поважні причини.
8.7. При цьому, сам по собі факт подання учасником справи заяви про залишення позову без розгляду та заперечення такого факту позивачем, до моменту встановлення і підтвердження саме судом такого факту, шляхом ухвалення відповідного процесуального рішення, не може свідчити, що позивач скористався своїм правом на подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням інших поважних причин.
8.8. У цьому зв`язку касатор зазначає, що на неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19, від 27.05.2021 у справі № 140/3708/19, від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21.
8.9. Щодо висновків судів в частині оцінки наведених позивачем доводів стосовно дотримання строку звернення до суду із цим позовом, касатор вказує, що такі зроблені без врахування обставин бездіяльності відповідачів щодо невжиття заходів по повідомленню позивача у відповідності до діючого законодавства про його звільнення та заходів щодо вручення йому трудової книжки. При цьому, зважаючи на перебіг подій, які передували звільненню позивача, висновки суду апеляційної інстанції про те, що з 14.06.2021 (дата отримання попередження про звільнення) позивачу повинно було бути відомо про реалізацію попередження та можливе подальше звільнення з 13.08.2021, касатор уважає помилковими, оскільки ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом ні 13.08.2021 (дата його видачі), ні 23.08.2021 (дата звільнення позивача) не відбулося та відповідачами по справі такі дії взагалі не вживалися.
8.10. Крім того, касатор вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині визначення форми провадження апеляційного розгляду справи, а саме, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 311 КАС України, в ухвалі про призначення справи до апеляційного розгляду суд вказав про відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження. Проте, в апеляційній скарзі та відзиві на неї сторона позивача та МЮ України заявляли клопотання про розгляд справи за їх участі. При цьому справи в суді першої інстанції була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін інше у випадку, якщо учасники справи не прибулі у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про ного проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24.04.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
11. Від МЮ України та ПМУ ПВКП МЮ надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1, де відповідачі просять відмовити в її задоволенні з огляду на необґрунтованість та безпідставність доводів останньої, а оскаржувані судові рішення у цій справі залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
14. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
18. У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.