ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 812/1774/17
адміністративне провадження № К/9901/59359/18, К/9901/55533/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, та Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 (суддя Свергун І.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (головуючий суддя Казначеєв Е.Г., судді Ястребова Л.В., Компанієць І.Д.) у справі №812/1774/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс, відповідач 1), в якому просило визнати протиправною бездіяльність Офісу, що втілилася у невнесенні заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2013 року у розмірі 37 511 814,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язати Офіс внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 37 511 814,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що після набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.12.2013 №0000382201, прийняте за результатами позапланової виїзної перевірки достовірності та законності нарахування Товариством заявленого бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, Офіс, відповідно до положень підпункту "ґ" пункту 200.12, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), був зобов`язаний 28.02.2017 внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 37 511 814,00 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління ДФС у Луганській області (далі - Управління, відповідач 2).
Позивачем 07.02.2018 подано клопотання про зміну позовних вимог, яким, враховуючи те, що його передано на облік до Управління, а отже повноваження щодо здійснення бюджетного відшкодування перейшли до останнього, звернув до нього позовну вимогу щодо зобов`язання внести дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Офісу щодо невнесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету (далі - Тимчасовий реєстр), заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 37 511 814,00 грн згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.10.2013; зобов`язано Управління внести до Тимчасового реєстру дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 37 511 814,00 грн згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.10.2013.
Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи, підтримали позицію позивача щодо виникнення в Офісу обов`язку включення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 37 511 814,00 грн, зазначивши водночас, що з огляду на зміни, внесені до ПК України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII), заява позивача підлягає включенню не до вказаного Реєстру, а до Тимчасового реєстру; крім того, відмітили, що у зв`язку з переведенням позивача з 01.01.2018 на облік як платника податків до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області вжиття заходів щодо внесення відповідної інформації належить до компетенції Управління, як контролюючого органу.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс та Управління подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, з вказівкою на неповне з`ясування усіх обставин справи, просили їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову; при цьому послались на недослідження судами змісту та надання помилкової правової оцінки листам Служби безпеки України, як підстави для зупинення будь - яких дій щодо виплат з державного бюджету коштів на користь позивача, внаслідок чого було передчасно встановлено наявність підстав для включення даних щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 37 511 814,00 грн до Тимчасового реєстру.
Водночас Управління наголосило на відсутності в нього законодавчих підстав та повноважень для внесення даних до Тимчасового реєстру, оскільки формування цього реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства, зауваживши, що порядок внесення заяв до зазначеного реєстру, структура та механізм відшкодування сум податку на додану вартість з нього нормативно не врегульовано; крім того вказало, що судами не враховано положень пункту 12 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 (далі - Порядок 595).
Позивач у письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог касаційних скарг заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Ухвалами Верховного Суду від 17.02.2022 та від 24.04.2024 замінено первинних відповідачів на їх правонаступників, а саме, Офіс великих платників податків ДФС на Північне міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Головне управління ДФС у Луганській області на Головне управління ДПС у Луганській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" зареєстроване як юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; крім того, воно є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом №1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість.
До 16.09.2016 позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС та в подальшому переданий до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція)(реорганізована у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби), а з 01.01.2018 взятий на облік Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.
Позивачем подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.10.2013, із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, у рядках 23 та 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 37 511 814,00 грн.
В період з 25.11.2013 по 06.12.2013 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування Товариством заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 11.12.2013 №159/19-0/05763797, яким зафіксовано, що на порушення підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року на 37 511 814,00 грн.
26.12.2013 на підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000382201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за податковою декларацією за вересень 2013 року від 21.10.2013 за № 9066962935 на 37 511 814,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18 755 907,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 у справі №812/88/16, апеляційну скаргу на яку повернуто ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017, адміністративний позов Товариства до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2013 № 0000382201 задоволено; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення 26.12.2013 № 0000382201.
Вважаючи, що до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування з 28.02.2017 Офісом мали бути внесені дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 37 511 814,00 грн, проте такі дії ним вчинені не були, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено статтею 200 ПК України.
Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі, в редакції чинній з 01.01.2017) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
За приписами пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.