ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 240/21598/22
адміністративне провадження № К/990/21021/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.
,розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Боровицького О. А., суддів Шидловського В.Б., Курка О. П.)
у справі №240/21598/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати з 12.03.2022 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин);
- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області провести з 12.03.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії, непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам визначеної Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2022 у задоволенні позову відмовив.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.03.2023 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12.03.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, зобов`язав ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 12.03.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить змінити постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023, змінивши в абзаці п`ятому її резолютивної частини слова та цифри "прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року" на слова "мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік".
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером, не працює, проживає в населеному пункті, який відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
6. ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області, в якій просив нарахувати та виплатити з 12.03.2022 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII.
7. Листом від 21.07.2022 №18418-17549/Д-02/8-0600/22 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 04.02.2016 №987-VIII, який вступив в дію з 01.01.2016, включено статтю 39 до Закону № 796-XII, якою передбачено, що громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідач повідомив позивача, що відновлена Рішенням Конституційного Суду України частина 2 статті 39 Закону № 796-XII не передбачає та не надає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
8. Позивач вважає, що йому протиправно не виплачується підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону № 796-XII, а тому він звернувся з позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, визначене статтею 39 Закону № 796-XII мають особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, водночас, позивач не є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розумінні Закону №796-XII, а тому не має права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 зазначеного Закону.
10. Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, з 12.03.2022.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
11. Підставами касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
12. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без урахування висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18, в якій Суд дійшов висновку, що положення статті 39 Закону № 796-XII не ставлять у залежність право особи на підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, із наявністю/відсутністю в неї посвідчення, що підтверджує віднесення останньої до осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
13. Позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції, що зміни, внесені Законом №76-VІІІ до Закону № 796-XII, шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45, які набрали чинності 01.01.2015, Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ є неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, у зв`язку з чим він має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно із Законом про державний бюджет України на відповідний рік, що гарантується непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону № 796-XII.
14. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанцій, просить касаційну скаргу позивача задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позову.
15. Зазначає, що судом першої інстанції правомірно застосовані положення статті 39 Закону №796-XII, оскільки позивач не є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
18. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796-XII.
19. Законодавець в статті 1 Закону № 796-XII визначив мету та основні завдання цього Закону, в якій встановив, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
20. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах: пріоритету життя та здоров`я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; комплексного розв`язання завдань охорони здоров`я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об`єднань; здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення; забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об`єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях; міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров`я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
21. Держава, приймаючи Закон № 796-XII, мала на меті саме захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не громадян, які самостійно змінили місце проживання на територію радіоактивного забруднення (зону гарантованого добровільного відселення) з метою отримання додаткових благ, зокрема, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ. Держава не має нести зобов`язання, передбачені статтею 39 Закону № 796-ХІІ, щодо громадян, які не відносяться до постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи, та самостійно обрали для проживання територію, радіоактивного забруднення (зону гарантованого добровільного відселення).
22. Стаття 11 Закону № 796-XII визначає осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
23. Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати (частина друга цієї статті).
24. 01.01.2015 набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено у Законі № 796-XII статті 31, 37, 39, 45.
25. Законом України від 04.02.2016 № 987-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" (далі - Закон № 987-VIII; згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 987-VIII він набрав чинності з 01.01.2016) включено до Закону № 796-XII статтю 39 такого змісту: