ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа №240/4846/22
адміністративне провадження № К/990/11064/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року (колегія у складі суддів Курка О.П., Шидловського В.Б., Боровицького О.А.)
у справі № 240/4846/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ);
- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області здійснити з 11.08.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що позивач проживає в населеному пункті м. Коростень, Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
3. Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
4. Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просить виплачувати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ.
5. Листом відповідач повідомив позивача, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру не нараховується і не виплачується. Частина 2 ст. 39 Закону №796-ХІІ не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії.
6. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що є непрацюючим пенсіонером та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
У зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 відповідач повинен був відновити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону №796-XII.
8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, чинне законодавство не передбачає права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є непрацюючими пенсіонерами, на отримання підвищення до пенсії.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у задоволенні позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець з 01.01.2016, реалізувавши своє повноваження на прийняття закону, змінив правове регулювання спірних правовідносин, виклавши ст. 39 Закону №796 у редакції Закону № 987-VIII, передбачивши доплату за працю на територіях радіоактивного забруднення тільки громадянам, які працюють у зоні відчуження.
Відновлення дії норм права шляхом застосування негативної нормотворчості через скасування Конституційним Судом України нормативних актів, які визнано неконституційними, не створює нових норм. Юридичним фактом для відновлення дії попередньої редакції нормативного положення, яке було виключено у подальшому, може бути лише правотворчий акт законодавчого органу, прийнятий відповідно до закону, про повернення до "старої" норми. Такого нормативно-правового акта законодавцем прийнято не було.
Оскільки правозастосовна діяльність уповноважених суб`єктів права поширюється виключно на чинні правові норми, які належним чином зафіксовані в текстах нормативних актів, суд позбавлений можливості констатувати існування у позивача права на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру.
11. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 11.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 11.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року;