УХВАЛА
24 квітня 2024 року
м. Київ
Провадження № 11-73за24
Суддя Великої Палати Верховного Суду Усенко Є. А. перевірила матеріали заяви ОСОБА_1 до голови Семенівської селищної ради Милашевич Людмили Павлівни про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
15.04.2024 відділ забезпечення автоматизованого документообігу Великої Палати управління забезпечення роботи Великої Палати Верховного Суду зареєстрував документ з найменуванням «позовна заява», поданий ОСОБА_1 12.04.2024 засобами поштового зв`язку.
У тексті цього документа ОСОБА_1 зазначає, що звертався з позовними заявами до Полтавського окружного адміністративного суду, Другого апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду, однак рішення за його заявами не ухвалені, тому він звернувся з цією заявою до Великої Палати Верховного Суду для вирішення окреслених у ній питань.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що Велика Палата Верховного Суду:
у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;
діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Аналогічні за змістом нормативні положення закріплено в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС), статтями 346 та 347 якого визначено підстави та порядок передачі справи, зокрема, на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Так, згідно з положеннями частин третьої, четвертої, п`ятої статті 346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо:
колегія суддів (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
колегія суддів (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати;
колегія суддів (палата) дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, за винятком випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Статтею 347 КАС (частини перша, третя, четверта) визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до наведених вище норм передача адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду можлива у визначених статтею 346 КАС випадках до прийняття Верховним Судом як судом касаційної інстанції судового рішення у справі. Питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує суд касаційної інстанції (Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Хоча ОСОБА_1 у заяві й зазначає, що звертався з позовною заявою, зокрема, до Полтавського окружного адміністративного суду та Другого апеляційного адміністративного суду, однак у матеріалах, направлених ним до Великої Палати Верховного Суду, немає жодних документальних підтверджень наведених обставин, зокрема, доказів відкриття касаційного провадження у справі за його позовом. До того ж заява ОСОБА_1 подана без дотримання умов та порядку, передбачених статтями 346, 347 КАС, тому не може вважатися такою, що подана для перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку.
Разом з тим заявник направив на адресу Великої Палати Верховного Суду копії ухвал Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2024 у справі № 990/81/24, від 27.03.2024 у справі № 990/82/24 про передачу позовних заяв фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до голови Семенівської селищної ради Милашевич Л. П. про зобов`язання вчинити певні дії за належністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Частиною третьої статті 292 КАС передбачено, що Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
ОСОБА_1 у разі незгоди із зазначеними вище ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду може їх оскаржити в апеляційному порядку, звернувшись до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, яка має відповідати вимогам статей 295-296 КАС.
Відповідно до частин першої, другої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 296 КАС установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Згідно з пунктами 2, 3, 5, 6, 8 частини другої цієї статті в апеляційній скарзі зазначаються:
найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі п