ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 554/3801/22
Провадження № 51 - 4639 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022170420000266 від 05 березня 2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 127 ч. 1, ст. 152 ч. 1, ст. 153 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2023 року щодо нього.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2022 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 127 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ст. 152 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ст. 153 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 вказано рахувати з 18 жовтня 2022 року.
Зараховано в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 час його затримання та перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні з 05 березня 2022 року по 18 жовтня 2022 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 10 329 грн 70 коп.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
04 березня 2022 року ОСОБА_6 за місцем свого проживання в АДРЕСА_2, протягом дня вживав спиртні напої. Цього ж дня близько 18 години на прохання своїх знайомих ОСОБА_6 через військові дії в місті Харкові надав згоду прихистити в своїй квартирі переселенку ОСОБА_8, яка транзитом через місто Полтаву прямувала до Польщі. Після прибуття останньої в квартиру ОСОБА_6 продовжив вживати алкоголь та через надмірне вживання втратив ситуаційний контроль над своєю поведінкою, через що почав висловлювати безпідставні підозри причетності ОСОБА_8 до диверсійної діяльності проти України.
На ґрунті цього після 21 години ОСОБА_6 умисно застосовував протягом 3 годин до ОСОБА_9 фізичне та психологічне насильство, яке виразилося в тому, що після її виходу з ванної кімнати, він раптово ухопив її ззаду за шию та почав душити, затиснувши в ліктьовому згині руки, здавлюючи та перекриваючи шляхи для дихання, викликавши в неї фізичний біль та страждання.
Продовжуючи протиправні дії, ОСОБА_6 завдав кулаками рук не менше чотирьох ударів в обличчя ОСОБА_8, спричиняючи такими побоями фізичний біль, та, демонструючи рішучість своїх намірів, для її залякування, дістав самозарядний пістолет "Форт-9Р", серійний номер НОМЕР_1, призначений для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами "несмертельної" дії, калібру 9 мм, який за зовнішньою формою, видом, розмірами та конструктивними особливостями сприймався потерпілою як реальна вогнепальна бойова зброя, та здійснив постріл в її сторону, від чого вона злякалася за своє життя та здоров`я і почала просити припинити таке насильство. Незважаючи на це, ОСОБА_6 вхопив ОСОБА_8 за нижню кінцівку та потягнув з силою в коридор, де надавлював пальцями рук їй на очі, душив руками за шию, а далі здійснив постріл з вищевказаного пістолета в її нижню кінцівку, завдавши фізичного болю та страждань.
Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_6 прослідував за ОСОБА_8 на кухню, куди вона зробила спробу втекти після пострілу, де почав примушувати її до надання інформації про місця збору диверсійних груп, а також зізнатися у приналежності до складу збройних сил рф. Для цього з метою залякування та отримання такої інформації ОСОБА_6, маючи спеціальну підготовку, отриману під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а також силову перевагу над потерпілою, тривалий час застосовував до ОСОБА_8 больові прийоми, що виразилося у загині її рук за спину, викручуванні пальців рук з одночасною погрозою в разі відмови повідомити вказані відомості застосувати до неї фізичне насильство і передати її представникам "Правого сектору", які б вчинили проти неї статеві злочини.
Внаслідок застосованого катування, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді гематоми м`яких тканин лівого плеча, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а також крововиливів у шкіру зовнішньої поверхні верхньої третини лівого стегна, верхньої повіки лівого ока, нижньої щелепи зліва, ділянки грудини та припухлості, почервоніння шкіри тильних поверхонь кистей, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути пальці рук людини, в тому числі стиснуті в кулак, нога людини, чи будь який інший предмет з подібною характеристикою та не менш як від семикратної дії травмуючих факторів. Садно шкіри задньої поверхні середньої третини лівого стегна утворилося від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути і куля при пострілі з травматичної зброї, від однократної дії травмуючого фактору та яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Крім того, ОСОБА_6, залякавши та подолавши за допомогою фізичного насильства, побоїв, мучення, інших насильницьких дій, а також погроз у їх застосуванні волю ОСОБА_8 до вчинення будь-якого опору, продовжуючи катування, користуючись тим, що остання у зв`язку з вказаним насильством була приведена в стан емоційної пригніченості, тривоги, беззахисності, морального страждання та вимушена була беззаперечно підкоритися і виконати будь-які його вимоги, висловив їй вимогу вступити з ним у статевий зв`язок через орогенітальний контакт.
Незважаючи на це, без добровільної волі ОСОБА_8 . ОСОБА_6 умисно вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій, при цьому схопив її за волосся, намотавши його на свою руку, чим спричинив їй фізичний біль.
Після цього ОСОБА_6 почав схиляти ОСОБА_8 до вступу з ним у статеві відносини шляхом вагінального проникнення в її тіло з використанням своїх геніталій, на що вона відмовила, проте він в ході цього, без її добровільної згоди, вчинив вагінальне проникнення пальцями рук у її тіло.
Вчинивши вищевказані дії, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 152 КК України, ОСОБА_6 умисно, продовжуючи використовувати стан беззахисності потерпілої ОСОБА_8, попередньо викликаного катуванням та погрозами насильства, через які вона підкорилася його вимогам, оскільки сприйняла їх такими, що могли бути реально реалізовані, за допомогою насильницьких дій, без її добровільної згоди, примусив її до сексуальних дій, не пов`язаних із проникненням в її тіло, а саме до здійснення мастурбації його геніталій.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, із врахуванням доповнень, засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок та ухвалу і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Не погоджується із висновками судів обох інстанцій щодо доведеності його вини у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки, на його думку, в матеріалах справи немає жодного об`єктивного доказу вчинення ним дій сексуального характеру відносно потерпілої. Надаючи власну оцінку доказам кримінального провадження, вважає, що сукупність зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, не доводить поза розумним сумнівом обставини висунутого йому обвинувачення та його вини у скоєнні злочинів, передбачених ст. 127 ч. 1, ст. 152 ч. 1, ст. 153 ч. 2 КК України. Вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні його клопотання про допит потерпілої ОСОБА_8, що протирічить загальним засадам кримінального провадження, передбаченим ст. 7 ч. 1 п. 2, ст. 9 КПК України, та позбавило його права на захист. Допит потерпілої проведений в порядку ст. 225 КПК України вважає неповним і недостатнім, оскільки на день її допиту він не був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження і йому не були відомі усі обставини справи. Також зазначає, що йому необґрунтовано відмовлено у виклику і допиті в судовому засіданні судово-медичних експертів, які мали б надати відповіді на питання щодо складеного ними висновку, зокрема щодо відсутності у ОСОБА_8 ознак зґвалтування, можливості давати потерпілою неправдиві покази із врахуванням наявного в неї діагнозу щодо психічного розладу, а також щодо відсутності у неї скарг на біль в руках та горлі під час проведення експертизи. Не погоджується із наданою судом першої інстанції оцінкою судово-криміналістичній експертизі № 647 від 12.05.2022 року, оскільки судом не було встановлено належність досліджуваних волосин потерпілій ОСОБА_8, так як її волосся коротше і будь-яких даних, які б вказували на довжину волосся у потерпілої матеріали кримінального провадження не містять. Також вважає, що суд мав визнати неналежним доказом протокол огляду його телефону, оскільки будь-яких процесуальних документів, які б вказували на шлях потрапляння цього телефону до працівника поліції ОСОБА_10 в матеріалах кримінального провадження немає. Звертає увагу на розбіжності у часі видачі довідки Першої міської клінічної лікарні м. Полтави № 2433 від 05.03.2022 року об 11 год 30 хв, протоколу огляду цієї довідки, складеного 05.03.2022 о 10 год 30 хв, а також те, що висновок експерта № 180 від 05.03.2023 почав складатись також о 10 год 30 хв. При цьому огляд довідки та судово-медична експертиза проводились за різними адресами у місті Полтаві. Також ні досудовим слідством, ні судом не досліджувалось питання індивідуальних особливостей потерпілої щодо можливості давати хибні покази, зважаючи на наявність у неї діагнозу, пов`язаного з професією та попередніми невдалими відносинами з чоловіками. Наголошує на тому, що матеріали справи не містять даних про те, що потерпіла гола і боса вибігла на вулицю, хоча прокурор вказує на такі обставини в обвинувальному акті і в подальшому суд переніс це твердження у вирок. Вказує на розбіжності і суперечності в показаннях потерпілої з аудіозаписами розмов, які надійшли на лінію "102", розмови між диспетчером "102" і співробітниками лінії "102", а також із висновками експертиз щодо відсутності на трусах і спортивних штанах слідів його сперми. Також звертає увагу на те, що працівники поліції порушили вимоги ст. 7 ч. 1 п. 6 КПК України щодо недоторканості житла, оскільки протягом 5 годин до проведення санкціонованого обшуку мали безперешкодний доступ до його помешкання. Вважає, що висновок дактилоскопічної експертизи № 2646-Д від 22.03.2022 року не може бути доказом будь-яких протиправних дій з його боку по відношенню до ОСОБА_8 . Заперечує висновки суду щодо оцінки висновків імунологічних експертиз № 648, № 649 про належність ОСОБА_8 слідів РБК з кров`ю людини на сантехніці у ванній кімнаті та склянці, вилучених під час обшуку, оскільки у неї згідно висновку судово-медичної експертизи № 180 не було виявлених ніяких тілесних ушкоджень, які могли б супроводжуватися кровотечею. Вказує на те, що ці сліди крові вірогідніше належать йому, оскільки з 2007 року він хворіє на хронічне захворювання - гіпертонію і має 2 групу інвалідності, через що у нього часто трапляється кровотеча. Також звертає увагу на те, що висновки імунологічних експертиз № 648, № 649 заперечують наявність слідів сперми на сантехніці у ванній кімнаті, у якій згідно показів ОСОБА_8 вона та він змивали залишки сперми, а на вилучених у нього штанах не було виявлено таких слідів, що підтверджує неправдивість та вигаданість показань ОСОБА_8 . Крім того, вказує, що показники його слини та крові на 100 % співпадають з показниками слідів та залишків слини і крові, знайдених на його одязі та на речах і предметах, у зв`язку із чим вважає помилковими висновки сторони обвинувачення, що залишені сліди слини та крові на спортивних штанах чорного кольору, чоловічих трусах сірого кольору, на рушникові у ванній кімнаті, на чотирьох змивах з ванної кімнати, на склянці, вилученій в коридорі, належать ОСОБА_8 . Також суд першої інстанції не звернув увагу і не дав оцінки тому факту, що відеозапис під час слідчого експерименту системно переривався. Вказує на помилкове посилання у вироку на висновок експерта № 647 щодо виявленого на чоловічих трусах волосся довжиною 63, яку позначено під № 5.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки зазначеним порушенням та не застосував положення ст. 410 ч. 1 п. 1 КПК України. Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою те, що заява потерпілої про слухання справи за її відсутності надана у спосіб, який унеможливлює її ідентифікацію, оскільки вона подана через електронну пошту і не містить її електронного цифрового підпису та даних про те, що електронна пошта належить саме потерпілій, а тому ця заява могла бути подана іншою особою. Також апеляційний суд не перевірив наявність в матеріалах кримінального провадження належного повідомлення потерпілої про дату, час та місце судового засідання, у зв`язку із чим мала бути застосована ст. 412 ч. 2 п. 5 КПК України. Вважає, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень і відхилив його посилання про сильне душевне хвилювання, оскільки у суду без спеціальних знань в галузі психології відсутні повноваження щодо встановлення такого стану.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений в судовому засіданні вважали касаційну скаргу обґрунтованою та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 127 ч. 1, ст. 152 ч. 1, ст. 153 ч. 2 КК України: катування, тобто, умисного заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити отримати від потерпілої відомості чи визнання, а також з метою її залякування; дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та іншого предмету, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування); будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 152 КК України, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими доказами.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням суд першої інстанції безпосередньо дослідив та дав оцінку усім доказам у кримінальному провадженні, врахував позицію та версію сторони захисту щодо обставин подій за участю ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_8, навівши мотиви з яких визнав їх версію розвитку подій необґрунтованою, і на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у вироку обґрунтовано послався на такі докази.
Потерпіла ОСОБА_8, будучи допитаною в порядку ст. 225 КПК України слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави, за участю ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_12, 07 березня 2022 року надала показання щодо обставин, за яких вона вимушена була евакуюватися з міста Харкова та потрапила до помешкання ОСОБА_6 в місті Полтаві, де останній скоїв відносно неї вищезазначені злочини. ОСОБА_8 повідомила, що з ОСОБА_6 раніше знайома не була і підстав його обмовляти не мала. Через знайомих їй було запропоновано зупинитися на одну ніч в місті Полтаві в квартирі ОСОБА_6, куди вона прибула 04 березня 2022 близько 18 години. Близько 20 години ОСОБА_6 запропонував їй прийняти душ. У ванній кімнаті вона переглянула СМС - повідомлення в своєму телефоні і в цей час туди заглянув ОСОБА_6, на що вона зробила йому зауваження. Через деякий час ОСОБА_6 знову заглянув у ванну, що більше обурило її, а як тільки вона вийшла з ванної кімнати, ОСОБА_6 . зненацька наскочив на неї, обхопив її шию загибом ліктя руки, почав душити, а далі кулаком наніс три - чотири удари зліва в щелепу, лоб, губу. Від таких дій вона присіла на підлогу, а ОСОБА_6 відійшов та вже наблизився з пістолетом, з якого здійснив постріл. Він називав її диверсанткою, вимагав зізнатись у приналежності до збройних сил рф та висловлював погрози в її сторону. Надалі ОСОБА_6 схопив ОСОБА_8 за ногу та потягнув у коридор, де катував, а саме продовжив душити, бив, виламував пальці рук, заламував руку за спину, завдаючи цим фізичного болю. Вона намагалася заспокоїти ОСОБА_6 та перевести розмову, проте останній продовжував насильство, вказуючи, що залишить її живою при умові, що вона виконає його вимоги, а далі здійснив ще один постріл з пістолета, яким поранив їй ногу та пошкодив їй джинси. Такі дії ОСОБА_6 викликали у неї стан істерики, переляк, хвилювання за своє життя та здоров`я і вона запитала про те, що він від неї хоче. ОСОБА_6 на це повідомив, що для збереження життя вона повинна вступити з ним у статеві відносини оральним способом, на що вона відмовила. Далі ОСОБА_8 повідомила детально і послідовно яким чином ОСОБА_6 у своєму помешканні скоїв відносно неї зґвалтування та сексуальне насильство, після чого дозволив їй залишити квартиру, що вона і зробила. ОСОБА_6 провів її через двір. Далі через мережу Інтернет вона написала про вчинений стосовно неї злочин в додатку Телеграм своїй знайомій ОСОБА_13 та направила дані геолокації свого місця знаходження, по яким її знайшли працівники поліції, яких викликали знайомі.
У зв`язку із введенням в державі воєнного стану та виниклої у ОСОБА_8 необхідності вимушено виїхати за межі України, вона була допитана на стадії досудового розслідування слідчим суддею, в присутності підозрюваного та його захисника і цей допит був предметом дослідження в судовому засіданні, що відповідає вимогам ст. 225 КПК України.
Суд першої інстанції відхилив доводи захисника ОСОБА_14 про порушення принципу змагальності через незабезпечення стороні захисту можливості допитати потерпілу ОСОБА_8 безпосередньо в судовому засіданні, вказавши, що захисник не мотивував перед судом, які саме обставини він бажав би з`ясувати чи уточнити, які невідповідності чи суперечності ним виявлені в її показаннях, яка ступінь їх важливості для загального розуміння обставин правопорушення та які саме питання він хотів задати останній. Під час допиту ОСОБА_8 в порядку ст. 225 КПК України 07 березня 2022 року був присутній ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_12, яким було забезпечено можливість задавати питання ОСОБА_8 щодо повідомлених нею обставин події, проте ОСОБА_6 не задав жодного питання потерпілій щодо наданих нею показань.
Крім того, в суді першої інстанції була озвучена заява потерпілої ОСОБА_8 про те, що вона просить здійснювати судовий розгляд у її відсутність, надані нею показання під час досудового розслідування вона повністю підтримує, а в питанні покарання просила суд призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі згідно закону (т. 1, а.с. 36).
Аналогічні за своїм змістом показання щодо обставин події потерпіла ОСОБА_8 надала і вказала під час проведеного із нею слідчого експерименту 06 березня 2022 року, протокол проведення якого та фототаблицю з переглядом відеозапису якого було також досліджено в судовому засіданні та враховано судом. Слідчий експеримент переривався, про що вказує засуджений у касаційній скарзі, проте будь-яких порушень процесуального закону щодо проведення цієї слідчої дії при цьому допущено не було. Переривання проведення слідчого експерименту вперше відбулось у зв`язку із тим, що спеціаліст, яка проводила відеозйомку, почувалась погано, у зв`язку із чим була замінена, а вдруге - через погане самопочуття однієї з понятих. Слідчий експеримент з потерпілою ОСОБА_8 проведено з дотриманням вимог ст. 240 КПК України.
В обґрунтування вироку суд також послався на досліджені письмові докази у кримінальному провадженні, які відповідають і узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_8 щодо обставин події, про які вона повідомляла суду щодо вчинення відносно неї кримінальних правопорушень ОСОБА_6 .
Суд першої інстанції проаналізував висновки судових медичних експертиз потерпілої ОСОБА_8 та встановив, що сукупність виявлених у неї тілесних ушкоджень, їх локалізація, характер та кількість відповідала показанням потерпілої, а застосоване проти неї насильство мало агресивний характер.
Зокрема, суд першої інстанції надав оцінку та врахував висновок експерта № 180, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_8 зафіксовано ряд гематом, крововиливів в шкіру, припухлостей та почервонінь переважно на обличчі, кистях рук, стегні, які утворились не менше як від 7 кратної дії травмуючих факторів. Оцінюючи вказаний висновок, суд першої інстанції у вироку звернув увагу на особливості вказаних тілесних ушкоджень, зокрема крововиливів в ділянці зовнішнього кута верхньої повіки лівого ока в потерпілої, які мають округлу форму в діаметрі 1,7 см, подібні тілесні ушкодження в ділянці нижньої щелепи в проекції 4-5 зуба, тобто є масивними і їхнє спричинення долонею руки у виді ляпаса є малоймовірним. Також цим висновком зафіксовано наявність у ОСОБА_8 в ділянці лівого плеча гематоми розміром 9.5 на 7.4 см та крововилив овальної форми діаметром 5.3 см в ділянці середньої третини грудини, спричинення яких виключається дією долоні руки. Припухлості та почервоніння шкіри потерпілої ОСОБА_8 в ділянці п`ясткових кісток правої та лівої кисті рук на загальній площі 4,5 см можуть відповідати механізму їх утворення, повідомленим потерпілою, при її утриманні, викручуванні пальців рук, кистей, в тому числі загину рук за спину. Крім того, відповідно до цього висновку ОСОБА_8 повідомляла про те, що ОСОБА_6 вчинив відносно неї дії викручування рук та тиснення на очі, що заподіяло їй фізичний біль, а також вона скаржилася на больові відчуття в ділянці лоба.
Застосоване ОСОБА_6 насильство проти ОСОБА_8 у вигляді обхвату її шиї загибом ліктя руки, душіння, нанесення кулаком 3- 4 ударів в щелепу, лоб, губу, виламуванні пальців рук, заламуванні руки за спину із завданням фізичного болю, а також стрільба та поранення ноги розцінене судом як таке, що було направлено виключно на подолання її волі до опору та змушування ОСОБА_8 вступити з ним у статеві зносини без її добровільної згоди.
Врахувавши такі дані висновку експертизи, суд визнав такими, що не підтверджуються матеріалами провадження показання ОСОБА_6 про те, що він наніс ОСОБА_8 лише два ляпаси рукою по обличчю, щоб заспокоїти її.
Проаналізувавши протокол проведеного огляду відеозаписів з камер відеоспостереження від 22 квітня 2022 року у період часу з 04 березня 2022 року по 05 березня 2022 року, що розміщені в помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, суд першої інстанції встановив, що відповідно до таймера на камері спостереження потерпіла ОСОБА_8 прибула до помешкання ОСОБА_6 о 17 год 56 хв, а о 01 год 29 хв наступної доби ОСОБА_8 в супроводі ОСОБА_6 покинула це помешкання, та дійшов висновку, що катування ОСОБА_8 було тривалим.
Врахувавши період часу, протягом якого ОСОБА_6 застосовував насильство стосовно ОСОБА_8, суд визнав його тривалим, вчиненим при значній кількості дій, спрямованих на заподіяння фізичного болю та психічного страждання, кваліфікувавши їх як такі, що мають характер катування та мордування.
Також суд у вироку надав оцінку і обґрунтовано відхилив показання ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_8 не заходила до спальної кімнати, пославшись на протокол обшуку за місцем вчинення кримінального правопорушення від 05 березня 2022 року, яким зафіксовано, що в спальній кімнаті на тумбочці, поруч з ліжком, виявлено пістолет з набоями, а під шафою - чоловічі труси, що узгоджується із показаннями потерпілої про місце, де ОСОБА_6 оголився, щоб вчинити її зґвалтування. Цим же протоколом зафіксовано порушення обстановки речей в квартирі, про що свідчать розкидані речі, сліди РБК на окремих речах та стріляні гільзи по квартирі. Також в результаті цього обшуку виявлено та вилучено пістолет марки Форт 9Р, стріляні гільзи, волосся як окремо, так і на різних предметах, РБК на склянці та у ванній кімнаті, пляшку олії (масла для масажу), графін, постільну білизну, рушники, що є речовими доказами в справі. Зазначений обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05 березня 2022 року за участю власниці житла ОСОБА_15 у відповідності з вимогами ст. 233, 234 КПК України і оформлено протоколом відповідно до ст. 104 КПК України, у якому наявні підписи усіх осіб, які були присутні під час проведення цієї процесуальної дії та будь-яких зауважень або доповнень до нього не мали.