ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 512/480/16
провадження № 61-758св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2023 рокуу складі колегії суддів: Коновалової В. А., Кострицького В. В., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про захист прав споживачів шляхом застосування наслідків нікчемності договору іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2008 року між ним та банком було укладено кредитний договір № ODSAGR0000000284, згідно з умовами якого банк надав йому кредитні кошти у розмірі 20 600 доларів США на споживчі цілі на строк 10 років, тобто до 24 вересня 2018 року.
Цього самого дня на забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між ним та банком було укладено у простій письмовій формі договір іпотеки, відповідно умов якого він надав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 69, 60 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний договір іпотеки від 24 вересня 2008 року нотаріально не був посвідчений.
Позивач зазначав, що у жовтні 2015 року він звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору іпотеки та частково кредитного договору недійсним, який рішенням Савранського районного суду Одеської області від 15 березня 2016 року у справі № 512/719/15, задоволено частково. Визнано пункт 8.3. кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284 у частині зазначення в ньому: "Забезпечення виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека будинку, загальною площею 69,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, …", недійсним. У решті вимог позову відмовлено.
У подальшому вказане рішення районного суду було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2016 року за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк". Апеляційний суд, переглядаючи зазначену справу, встановив факт нікчемності договору іпотеки від 24 вересня 2008 року.
Позивач вважав, що нікчемність договору іпотеки має наслідком нікчемність пункту 8.3. кредитного договору в частині: "Забезпечення виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека будинку, загальною площею 69, 60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, …".
ОСОБА_1 просив суд застосувати наслідки нікчемності договору іпотеки від 24 вересня 2008 року, укладеного між ним та банком, шляхом скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким накладена заборона на відчуження нерухомого майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284 від 24.09.2008 року, укладеного між ним та банком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Савранського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року у складі судді Бростовської Н. О. позов ОСОБА_1 задоволено.
Застосовано наслідки нікчемності договору іпотеки від 24 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", шляхом скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким накладена заборона на відчуження нерухомого майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі кредитного договору від 24 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що сторони уклали іпотечний договір у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та без нотаріально посвідченої згоди співвласника - ОСОБА_3 на передачу нерухомого майна в іпотеку банку, тому цей договір іпотеки є нікчемним. Зазначені обставини встановлені у рішенні апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2016 року у справі № 512/719/15 (провадження № 22-ц/785/3967/16), а тому відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не доказуються.
Згідно з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Бондар І. М. у м. Дніпропетровську за заявою відповідача 28 вересня 2008 року зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 7984448, а саме заборона на нерухоме майно - будинок за адресою: АДРЕСА_1, власник - ОСОБА_1, підстава обтяження - кредитний договір від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" задоволено. Рішення Савранського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивач визначив предмет та підстави позову, а суд не вправі самостійно їх визначати.
Позивач просив суд скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким накладено заборону відчуження нерухомого майна, посилаючись на те, що договір іпотеки від 24 вересня 2008 року є нікчемним. Проте, обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано приватним нотаріусом Бондар І. М. за заявою ПАТ КБ "ПриватБанк" саме на підставі кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284, а не договору іпотеки від 24 вересня 2008 року. Отже, договір іпотеки від 24 вересня 2008 року, яким позивач обґрунтовував позов, не був підставою для реєстрації обтяження у вигляді заборони на відчуження вищевказаного нерухомого майна.
Встановивши, що обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - будинок зареєстровано приватним нотаріусом Бондар І. М. за заявою банку на підставі кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284, суд першої інстанції не врахував, що предмет та підстави позову, з яким позивач звернувся до суду, є скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким накладено заборону на відчуження будинку, з підстав нікчемності саме договору іпотеки від 24 вересня 2008 року, а не кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284.
Посилання позивача на те, що кредитний договір не може бути підставою накладення заборони на відчуження нерухомого майна не заслуговують на увагу, оскільки обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - вказаний будинок прийнято приватним нотаріусом Бондар І. М. та внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Доказів оскарження рішення приватного нотаріуса Бондар І. М. від 28 вересня 2008 року щодо накладення такого обтяження позивачем суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Савранського районного суду Одеської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів шляхом застосування наслідків нікчемності договору іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2023 рокупризначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки належним чином не дослідив усіх обставин справи. У рішенні апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2016 року у справі № 512/719/15 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору іпотеки та частково кредитного договору недійсним, суд зазначив, що: "кредитний договір підставою для реєстрації обмеження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна за Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" не був. Водночас, нікчемність договору іпотеки має наслідком і нікчемність вказаного пункту кредитного договору". Отже, суд у вказаній справі визнав пункт 8.3. кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284, на підставі якого було накладено заборону на майно ОСОБА_1, нікчемним, тобто таким, що не породжує жодних правових наслідків.
Враховуючи преюдиційність вищевказаного судового рішення, факт нікчемності пункту 8.3. кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284 доказуванню не підлягає. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та не врахував, що саме нікчемність договору іпотеки мала наслідком нікчемність пункту кредитного договору, в якому є посилання на правовідносини іпотеки. Відповідно, наслідком нікчемності договору іпотеки та вищевказаного пункту кредитного договору є незаконність заборони, накладеної на майно позивача, та скасування вказаної заборони є цілком ефективним способом захисту права позивача на розпорядження його майном. Саме після реалізація такого способу захисту позивач не буде вимушений повторно звертатися до суду, він є ефективним, оскільки спроможний захистити порушене права та буде відповідати принципу процесуальної економії.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якому зазначено, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - будинок за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано приватним нотаріусом Бондар І. М. за заявою банку саме на підставі кредитного договору від 24 вересня 2008 року № ODSAGR0000000284. Отже, договір іпотеки від 24 вересня 2008 року не був підставою для реєстрації обтяження у вигляді заборони на вищевказане нерухоме майно.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ODSAGR0000000284, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 600 доларів США на споживчі цілі на строк 10 років, тобто до 24 вересня 2018 року.
Пунктом 8.3. зазначеного кредитного договору сторони передбачили забезпечення виконання позичальником (позивачем) зобов`язань за цим договором іпотекою будинку, загальною площею 69,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 24 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладено договір іпотеки, відповідно умов якого банку надано в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 69,60 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .