ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 753/193/22
провадження № 61-11350св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого округу Київської міської ради, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, про зняття з реєстраційного обліку,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") у грудні 2021 року звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило зняти з реєстрації з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_3 .
На обґрунтування позовних вимог АТ "Універсал Банк" посилалося на те, що між банком та ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 129 700 швейцарських франків на строк до 10 жовтня 2025 року під 9,45 % річних, з цільовим призначенням кредиту - на споживчі потреби.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав банку в іпотеку квартиру.
У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 13 листопада 2019 року стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 32 175,57 швейцарських франків.
Згідно з інформацією, наданою приватному виконавцю в ході примусового виконання рішень, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 10 березня 2020 року № 147, у квартирі АДРЕСА_1 20 січня 2015 року зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 .
Реєстрація місця проживання відповідачів у спірній квартирі відбулася у 2015 році та 2018 році, тобто після укладення договору іпотеки та виникнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки в іпотечній квартирі зареєстровані неповнолітня дитина, її реалізація є неможливою, а реєстрація у спірній квартирі відповідачів порушує їх права щодо розпорядження іпотечним майном.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 24 січня 2023 року позов задовольнив. Зняв ОСОБА_1, ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що реєстрація відповідачів у спірній квартирі, що виступає предметом іпотеки, порушує права банку щодо розпорядження іпотечним майном.
Київський апеляційний суд постановою від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, - ОСОБА_4 задовольнив.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Стягнув з АТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 702,50 грн.
Стягнув з АТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 702,50 грн та витрати на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000 грн.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що заявлена у цій справі вимога про зняття з реєстраційного обліку місця проживання відповідачів у спірній квартирі не може бути задоволена у розумінні статті 16 ЦК України, оскільки поняття "зняття з реєстрації" нерозривно пов`язане з поняттям "житлові права" (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше), вимог про що позивачем не заявлено.
Стягуючи з банку на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, апеляційний суд врахував договір про надання правової допомоги від 20 січня 2021 року, додаток № 1 до договору, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 22 лютого 2023 року, у зв`язку з чим дійшов висновку про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 фактично понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від АТ "Універсал Банк" у липні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що враховуючи наявність невиконаного боргового зобов`язання покладеного на боржників рішенням суду, ті обставини, що відповідачі мають спільне житлове приміщення, фактично мають інше житлове приміщення, а реєстрація у квартирі, що виступає предметом іпотеки порушує права банку щодо розпорядження іпотечним майном, відповідачі мають бути зняті з реєстрації з спірної квартири.
Постановою апеляційного суду порушено норми матеріального права, суд фактично дозволив боржникам не виконувати рішення суду про стягнення боргу, у подальшому ухилятися від зобов`язань, взятих на себе як за кредитним договором, так і за договором іпотеки зобов`язань щодо виконання рішення суду про стягнення боргу.
Апеляційним судом не було досліджено поданих доказів, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення; не враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 823/235/16 (провадження № 11-404апп18).
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Дарницького районного суду міста Києва.
Справа № 753/193/22 надійшла до Верховного Суду 19 вересня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між АТ "Універсал банк" та ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року було укладено кредитний договір № 006-2900/756-0397, згідно з умовами якого позичальник отримав у кредит грошові кошти на споживчі потреби в сумі 129 700 швейцарських франків під 9,45 % річних на строк до 10 жовтня 2025 року.
Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 6536, відповідно до умов якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2.4.4. договору іпотеки іпотекодавець зобов`язався не надавати дозвіл на реєстрацію/прописку в житловому приміщенні, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя (у разі, якщо предметом іпотеки є житлова нерухомість).
У зв`язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 13 листопада 2019 року у справі № 541/1736/16-ц стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 006-2900/756-0397 в сумі 32 175,57 швейцарських франків.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. 03 березня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/1736/16-ц.
Згідно з інформацією, наданою приватному виконавцю в ході примусового виконання рішень, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 10 березня 2020 року № 147, у квартирі АДРЕСА_1 20 січня 2015 року зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а 21 травня 2018 року - ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).