ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 156/4766/21
провадження № 61-15464 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник ОСОБА_3 - адвокат Романюк Леонід Сергійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Романюка Леоніда Сергійовича,
про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2023 року у складі судді Волкової Ю. Ф. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2021 року.
Додатковим рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 13 липня 2023 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката
Романюка Л. С., задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_3 65 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2023 року та додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2023 року скасовано
та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано
від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 9,8062 га, кадастровий номер 0710400000:15:008:0108,
яка розташована по АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати
по сплаті судового збору по 14 414,50 грн із кожного.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу по 40 493,06 грн
із кожного.
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Романюка Л. С., задоволено. Постанову Волинського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року, додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року скасовано, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2023 року, додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 13 липня 2023 року залишено в силі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22 700,00 грн судового збору. Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Романюка Л. С., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
У березні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Романюк Л. С., звернувся до Верховного Суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_3 у суді апеляційної (32 500,00 грн) та касаційної (35 000,00 грн) інстанцій. Заявник просить також поновити йому строк для подання відповідної заяви.
Заява мотивована тим, що за результатом касаційного перегляду судових рішень
у вказаній справі Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_3, скасував судові рішення суду апеляційної інстанції та залишив у силі судові рішення суду першої інстанції. Тобто по суті спору у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у вказаній справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР)
14 березня 2024 року. Саме з цього часу ОСОБА_3 дізнався про ухвалене Верховним Судом судове рішення, а тому наявні підстави для поновлення йому строку на подання відповідної заяви.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначав про те, що він користується правничою допомогою адвоката, просив вирішити питання понесених ним судових витрат,
як зі сплати судового збору, так і витрати на правничу допомогу, вказавши розмір відповідних витрат.
Верховний Суд вищевказаною постановою залишив без розгляду заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Романюка Л. С., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Разом із цим, у касаційній скарзі заявник указав про понесення ним відповідних витрат, а в силу вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України докази понесення цих витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,
що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на правничу допомогу, зокрема: 32 500,00 грн у суді апеляційної інстанції, 35 000,00 грн у суді касаційної інстанції, погоджений сторонами
у додатковій угоді від 23 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 14 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатським бюро "Леонід Романюк", та підтверджується підписаним сторонами договору актом приймання-передачі наданих послуг від 16 березня 2024 року. Ця сума
є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.
Заявником надано докази отримання ОСОБА_1 цієї заяви разом
із додатками в електронному кабінеті системи "Електронний суд".
Щодо поновлення строку
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду,
крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною третьою статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Встановлено, що постанову Верховного Суду від 28 лютого 2024 року зареєстровано в ЄДРСР та забезпечено надання загального доступу 14 березня 2024 року. Відповідну заява надійшла до Верховного Суду 18 березня 2024 року.
Перевіривши доводи заявника про поновлення строку на подання заяви
про розподіл судових витрат, Верховний Суд вважає їх обґрунтованими, а тому наявні підстави для поновлення процесуального строку.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 20 грудня 2023 року у справі № 753/2677/21 (провадження № 61-13008св22), від 21 лютого 2024 року у справі № 947/26932/20 (провадження № 61-10758св23).
Щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу
Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказану заяву представника
ОСОБА_3, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати
на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво)
та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник
(частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю
або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні
для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва
та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі
про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених
цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи
для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом,
що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат
на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами
(стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору
та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані
з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи
або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані
з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: