ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 686/12049/23
провадження № 61-1340св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2,
заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Пасічник Сергій Петрович, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року у складі судді Палінчака О. М. і присяжних: Савіцької Н. А., Баран Н. Л. та постановуХмельницького апеляційного суду від 20 грудня
2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_3 .
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 є батьком недієздатної ОСОБА_2, особою з інвалідністю І групи у зв`язку з стійким психічним захворюванням - розумова відсталість з поведінковими розладами. Внаслідок хвороби не розуміє значення своїх дій і не може керувати ними. 29 січня 2010 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_3 договір дарування належної останньому квартири
АДРЕСА_1, чим позбавила його права власності на житло.
Посилаючись на положення частини другої статті 40 ЦК України заявник просила визнати недієздатним ОСОБА_3 з моменту укладення договору дарування квартири, тобто з 29 січня 2010 року.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 26 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, заяву ОСОБА_1, подану в інтересах недієздатної ОСОБА_2, залишено без розгляду.
Судові рішення мотивовані тим, що заявник не погоджується з укладеним ОСОБА_3 договором дарування квартири, а тому вважали, що у даному випадку має місце спір про право, що виключає розгляд питання про визнання особи недієздатною у порядку окремого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди дійшли помилкового висновку про наявність спору про право, оскільки у випадку визнання ОСОБА_3 недієздатним з 29 січня 2010 року договір дарування квартири є недійсним в силу частини першої статті 226 ЦК України, а тому відсутні підстави вважати, що спір носить матеріально-правий характер.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами фактичні обставини справи
Згідно з пенсійним посвідченням ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи довічно (а. с. 14).
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 05 квітня 2023 року ОСОБА_2 визнано недієздатною і над нею встановлено опіку, опікуном призначено ОСОБА_1
29 січня 2010 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним О. А. та зареєстрований в реєстрі під № 81.
Вважаючи, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними, заявниця в інтересах недієздатної ОСОБА_2 подала заяву про визнання його недієздатним з 29 січня 2010 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18).
Згідно із статтею 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність набувати своїми діями для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до положень частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій
та (або) керувати ними.
Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину (частина друга статті 41 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Таким чином, недієздатна фізична особа не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, внаслідок чого не здатна набувати своїми діями цивільних прав, створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Предметом судової діяльності у цьому випадку є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи, як недієздатність. За рішенням суду фізична особа визнається недієздатною повністю, а не відносно конкретного правочину, вчиненого нею.
Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (частина друга статті 40 ЦК України).