ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/22414/19
провадження № 61-6528св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Сенс Банк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Реєстраційне бюро", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Березовенко Р. В. та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Реєстраційне бюро", ОСОБА_2, про визнання недійсним правочину реєстрації права власності.
2. Позовна заява мотивована тим, що йому стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 06 березня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційне бюро" м. Київ Тарасенком І. М. було зареєстровано право власності ПАТ "Укрсоцбанк" на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру прав власності та їх обтяжень.
3. Вважав даний правочин недійсним, оскільки реєстрація права власності на квартиру вчинена з порушенням законодавства. Так, підставою для реєстрації права власності зазначено договір іпотеки, проте договір не є підставою для реєстрації права власності, оскільки лише договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки є підставою для реєстрації права власності, проте такий договір між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" не укладався, а іпотечний договір не містить іпотечного застереження, а отже в банку відсутнє право на реєстрацію права власності на квартиру.
4. Також вказув, що реєстрація права власності на майно, яке є предметом іпотеки, тобто забезпечувальним зобов`язанням, можливе лише у разі звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості, яка є безспірною, проте заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" не є безспірною, що підтверджується відсутністю судового рішення про стягнення заборгованості і наявністю судового спору. Так, ним у суді у справі № 757/40421/16-ц оспорюється наявність і розмір заборгованості, і не визнається право банку на стягнення заборгованості з підстав спливу строку.
5. Таким чином, вважав, що є підстави визнати недійсним правочин з приводу державної реєстрації права власності ПАТ "Укрсоцбанк" на його квартиру, оскільки відсутній договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на заставне майно або іпотечне застереження в договорі, а державний реєстратор всупереч вимогам статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинив реєстрацію права власності на квартиру з метою погашення заборгованості, за якою закінчились строки позовної давності, і в рахунок погашення заборгованості, яка не є безспірною, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року у складі судді Матійчук Г. О. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, підписуючи іпотечний договір, погодив усі умови, які у ньому містяться, зокрема і наявне іпотечне застереження, яке дозволяє звернути стягнення на майно шляхом набуття права власності. Встановивши, що банком було здійснено всі належні дії щодо звернення до позивача із вимогою про усунення порушення основного зобов`язання за договором, суд дійшов висновку, що вимога про усунення порушення була вручена позивачу з дотриманням іпотекодержателем вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" й, відповідно, банком правомірно набуто право власності на квартиру.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
9. Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено.
10. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
11. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Тарасенка І. М. комунального підприємства "Реєстраційне бюро" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45850849 від 06 березня 2019 року.
12. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав, а саме: запис про право власності від 23 лютого 2019 року № 30595686 на квартиру АДРЕСА_2, за АТ "Укрсоцбанк", внесений на підставі рішення державного реєстратора Тарасенка І. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45850849 від 06 березня 2019 року.
13. Здійснено розподіл судових витрат.
14. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції під час вирішення справи не врахував, що письмову вимогу про усунення порушень не отримали іпотекодавці, тому у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру за банком.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
15. У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
17. У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Сенс Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Сенс Банк".
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
20. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
21. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 503/1904/16-ц, провадження № 61-16898св18, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/41/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, не врахував, що апелянтом було усунуто недоліки, визначені судом.
23. Під час усунення недоліків апеляційної скарги було помилково зазначено в новій апеляційній скарзі номер іншої справи, тому апеляційний суд мав продовжити строк для усунення недоліків, проте цього не зробив та повернув апеляційну скаргу.
24. У касаційній скарзі АТ "Сенс Банк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
25. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, ухвалюючи судове рішення, виходив із того, що суду не надано доказів отримання вимог про усунення порушень позивачем та іншими співвласниками предмету іпотеки, проте банк на виконання вимог умов договору іпотеки направив вказані листи за відомими йому адресами.
27. Заявник посилається на пункт 6.2 іпотечного договору від 25 травня 2007 року, у якому вказано, що сторони домовились про те, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або зроблені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення одержувача.
28. Отже, вимоги про усунення порушень направлені банком на адреси, зазначені в іпотечному договорі, як це передбачено пунктом 6.2 іпотечного договору.
29. Вказані повідомлення були проігноровані, що свідчить про недобросовісність іпотекодавців та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні таких дій.
30. Вказує, що в разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушень основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
31. Отже, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок недбалості чи ухилення від такого отримання.
Відзиви на касаційні скарги не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. 25 травня 2007 року між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10-29/3461, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості 252 000,00 доларів США з кінцевим строком повернення коштів до 24 травня 2027 року, відповідно до договору про внесення змін.
33. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 25 травня 2007 року було укладено іпотечний договір № 02-10/1719 з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку AT "Укрсоцбанк" нерухоме майно - трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
34. Розділом 4 зазначеного іпотечного договору був передбачений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації.
35. Пунктом 4.1 іпотечного договору сторонами було погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцями основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
36. Пунктом 4.2 іпотечного договору сторонами було погоджено, що у разі порушення іпотекодавцями обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - вернути стягнення на предмет іпотеки.
37. Відповідно до пункту 4.5 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: 4.5.1. на підставі рішення суду; або 4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або 4.5.3. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; або 4.5.4. шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; або 4.5.5. шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцями та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідарним іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
38. 19 листопада 2018 року за вих. № USB/396 АТ "Укрсоцбанк" звернулось до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із повідомленням про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним договором (а. с. 176, т. 1).
39. Вказані повідомлення було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повернулися відправникам із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 171-174, т. 1).
40. Натомість рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направлене на адресу позивача ОСОБА_1, містить підпис та дату отримання, а саме 03 грудня 2018 року (а. с. 175, т. 1).
41. 23 лютого 2019 року АТ "Укрсоцбанк" звернулось до комунального підприємства "Реєстраційне бюро" м. Київ із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 166, т. 1).
42. Рішенням № 45850849 від 26 березня 2019 року державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" м. Київ Тарасенка І. М. проведено реєстрацію прав власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк" (а. с. 189, т. 1).
43. 25 жовтня 2019 року АТ "Альфа-Банк", як правонаступник АТ "Укрсоцбанк", звернулось із заявою про внесення змін щодо актуальних ідентифікаційний даних суб`єкта права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1403910780000 (а. с. 192, т. 1).
44. 26 жовтня 2019 року внесено зміни до запису про право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до яких власником об`єкту нерухомого майна є АТ "Альфа-Банк" (а. с. 198-199, т. 1).
Позиція Верховного Суду
45. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
46. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
47. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
48. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
49. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ "Сенс Банк" підлягає задоволенню, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги АТ "Сенс Банк"
50. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
51. Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).