ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 553/1602/21
провадження № 61-16883св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виділення кімнати та вселення.
2. Позовна заява мотивована тим, що вона є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини квартири є ОСОБА_2 .
3. Вказувала, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні майном.
4. З моменту отримання у власність 1/2 частини квартири вона не має можливості користуватись квартирою та зайти до неї.
5. Позивачка вказувала, що у телефонних розмовах ОСОБА_2 зазначав, що квартира стала її власністю у результаті "рейдерського захоплення", а рішення Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 553/1261/18 є незаконним і будь-які питання вона має вирішувати виключно через суд, тобто ОСОБА_2 чітко зазначив свою позицію і вказав, що їй належить невизначена 1/2 частина квартира і він не розуміє, чим саме вона володіє.
6. Спірна квартира є єдиним її житлом, що підтверджується витягом з реєстру, копія якого додана да матеріалів позовної заяви.
7. У зв`язку з недопущенням її відповідачем у квартиру вона позбавлена права користуватися нею.
8. Позивачка вказувала, що обом сторонам у справі на праві спільної часткової власності належить спірна квартира, у користуванні якої позивачу відповідач чинить перешкоди.
9. Враховуючи наведене просила суд:
- усунути перешкоди у користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_2 з боку ОСОБА_2 по відношенню до власника ОСОБА_4 ;
- вселити ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_2 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_2 ;
- встановити порядок користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2, закріпивши за ОСОБА_4 право користування кімнатою площею 17,00 кв. м, за ОСОБА_2 право користування кімнатою площею 12,7 кв. м, а кімнату площею 9,1 кв. м, приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, санвузла, лоджії 2,0 кв. м, вбудованих шаф 0,3 кв. м та 0,4 кв. м залишити у загальному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 11 травня 2023 року позов задоволено.
11. Усунуто перешкоди у володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_3, які чиняться ОСОБА_2, шляхом вселення ОСОБА_1 у вказану квартиру.
12 . Зобов`язано відповідача не перешкоджати позивачці у користуванні спірною квартирою.
13. Встановлено порядок користування спірним житловим приміщенням таким чином: виділено ОСОБА_1 в користування жилу кімнату площею 17,00 кв. м; виділено ОСОБА_2 в користування жилу кімнату площею 12,7 кв. м; інші приміщення залишено в спільному користуванні співвласників житла.
14. Вирішено питання щодо судових витрат.
15. Встановивши, що позивачка є власником 1/2 частини спірної квартири, а відповідач чинить їй перешкоди у користуванні власністю, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про вселення, а також усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання не перешкоджати у користуванні квартирою.
16. Враховуючи, що співвласники квартири самостійно не домовились щодо порядку користування квартирою, суд дійшов висновку, що вимоги щодо встановлення порядку користування квартирою також підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
17. Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
18. Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні власністю, вселення в квартиру, зобов`язання не перешкоджати у користуванні квартирою є недоведеними, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує позовні вимоги.
19. Враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування перешкод у користуванні квартирою, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визначення порядку користування квартирою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
24. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 334/815/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що саме по собі звернення її до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю й заперечення відповідача щодо його задоволення свідчить про наявність таких перешкод.
26. Заперечення відповідача щодо задоволення позовних вимог свідчить про неможливість досягнення добровільної домовленості між співвласниками про встановлення порядку користування квартирою, яка належить їм на праві спільної часткової власності.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 08 січня 2020 року у справі № 553/1261/18 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання майна спільної сумісною власністю подружжя та його поділ задоволено, визнано спірну квартиру спільною сумісною власністю, визнано право власності за сторонами по 1/2 частини квартири кожному.
28. Згідно договору дарування від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_5 подарувала 1/2 частину спірної квартири ОСОБА_4 .
29. Позивач є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
30. Власником іншої 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
31. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
32. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.