1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

справа №580/3571/19

провадження № К/9901/6966/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

представника позивача - Лук`яненко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Смілянська міська рада, про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 (головуючий суддя - Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Степанюк А.Г., Федотов І.В.) у справі №580/3571/19,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року Комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" (далі - позивач, КП "Смілакомунтеплоенерго") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (далі - відповідач), в якому просило суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №60467164 від 31.10.2019, винесену з виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №59224721;

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №60467164 від 31.10.2019.

2. В обґрунтування позову позивач вказував, що ним як боржником у виконавчому провадженні станом на 01.10.2019 частково сплачено борг на користь ПАТ "Черкасигаз", а тому сума виконавчого збору, зазначена у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження, має бути меншою. Крім того, позивач вказував, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника державний виконавець всупереч вимогам пункту 7 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" не з`ясував, які рахунки є спеціальними, які використовуються для виплати заробітної плати, які мають спеціальний режим використання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, позов задоволено повністю.

4. На підставі встановлених обставин справи, а також наявних у справі доказів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сума виконавчого збору у розмірі 10% від суми, за якою сплинув строк розстрочення виконання позивачем рішення суду, за кожний місяць, згідно графіку станом на 1 число місяця, що слідує за розрахунковим періодом розстрочення, станом на 21.10.2019 (день звернення стягувача про повернення виконавчого документа) у КП "Смілакомунтеплоенерго" повинна була бути: 1 001 760,32 (липень 6716,02 грн + серпень 89 282,44 грн + вересень 905 761,86 грн), а не як зазначено в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження 1 167 259,79 грн.

5. Поряд з цим, суди попередніх інстанцій зауважили, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення. Судами було встановлено, що позивач самостійно сплачував кошти у відповідності до прийнятої ухвали Господарського суду Черкаської області про розстрочення виконання рішення від 12.06.2019. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду, а тому визнав спірну постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що винесена з порушенням статей 27, 37, 40, 42 Закону України "Про виконавче провадження".

6. З приводу спірної постанови про накладення арешту на кошти боржника, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона винесена з порушенням, зокрема, статті 48, Закону України "Про виконавче провадження", оскільки арешт було накладено на рахунки, які мають спеціальний режим використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

7. Суд апеляційної інстанції підтримав зазначені висновки та вказав, що посилання відповідача про прийняття банками до виконання постанови про арешт коштів боржника та неповідомлення державного виконавця про цільове призначення рахунку не свідчить про правомірність оскаржуваної постанови про арешт коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

8. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій (з урахуванням касаційної скарги в уточненій редакції), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №580/3571/19, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті без врахування висновків, викладених Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 12.03.2020 у справі №697/154/17, відповідно до яких на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду, тощо.

10. Також скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме в частині правомірності винесення постанови про накладення арешту на рахунки боржника, які мають спеціальний режим використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідач вказує на те, що інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, банках та інших державних установ, на які законом покладено обов`язок інформувати виконавця про наявність спеціальних рахунків, кошти на яких не підлягають арешту. За твердженнями відповідача, йому така інформація не надходила.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги безпідставними, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

12. Із заявою до Верховного Суду звернулася також Смілянська міська рада, в якій просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13. Касаційна скарга Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшла 11.03.2020.

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 для розгляду справи №580/3571/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі підпунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

16. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

17. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024 справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 квітня 2024 року на 15:00 год, про що сторін було належно повідомлено. З відомостей КП ДСС (Комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що електронний примірник указаної ухвали та повістки про виклик до Суду були доставлені в Електронні кабінети учасників справи 22 березня 2024 року.

18. В судове засідання 16 квітня 2024 року з`явилися представники позивача та представник третьої особи. Представники позивача підтримали позицію, висловлену у відзиві на касаційну скаргу, оскаржувані судові рішення вважали законними та обґрунтованими та просили їх залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Такої ж позиції притримувався представник третьої особи. В указане судове засідання не з`явився представник відповідача, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду його касаційної скарги.

19. У судовому засіданні 16 квітня 2024 року усною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву до 23 квітня 2024 року на 15:00 год, про що сторін було належно повідомлено. Електронний примірник повістки про виклик до Суду на 23 квітня 2024 року був доставлений в Електронні кабінети учасників справи, однак в судове засідання представник касатора повторно не з`явився.

20. Вислухавши думку учасників справи, що з`явилися в судове засідання, Суд на місці ухвалив розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Є. на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 у справі № 925/840/18 згідно з судовим наказом від 29.03.2019 відкрито виконавче провадження №59224721 про стягнення з Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" 34 384 317,94 грн заборгованості та 589 325,57 грн судового збору.

22. Після відкриття виконавчого провадження позивач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення у зв`язку з неможливістю виконати рішення суду відразу, враховуючи негативний фінансовий стан, сезонний характер роботи підприємства, підготовку до опалювального сезону 2019-2020 років у міжсезоння, та уникнення зриву опалювального сезону 2019-2020 років, а відповідно і соціальної напруги.

23. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі №925/840/18 заяву про розстрочення рішення задоволено частково, розстрочено виконання рішення на шість місяців.

24. 31 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кудрановським Ю.В., на підставі листа від 21.10.2019 за підписом голови правління ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" Буяна С.І. щодо повернення виконавчого документа без подальшого виконання, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

25. 31 жовтня 2019 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60467164/14, відповідно до якої з КП "Смілакомунтеплоенерго" стягується на користь держави виконавчий збір в розмірі 1 167 259,79 грн.

26. В той же день відповідачем винесена постанова про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 1 167 259,79 грн.

27. Станом 01.10.2019 позивачем частково сплачено борг на користь ПАТ "Черкасигаз" в сумі 2 629 890,91 грн. З розрахунками судів попередніх інстанцій, сума виконавчого збору у розмірі 10% від суми, за якою сплинув строк розстрочення виконання рішення суду, за кожний місяць згідно графіку станом на 1 число місяця, що слідує за розрахунковим періодом розстрочення, станом на 21.10.2019 (день звернення стягувача про повернення виконавчого документа) у КП "Смілакомунтеплоенерго" повинна була бути такою: 1 001 760,32 (липень 6716,02 грн + серпень 89 282,44 грн + вересень 905 761,86 грн).

28. КП "Смілакомунтеплоенерго" має 10 розрахункових рахунків у фінансових установах, зокрема:

- 2 відкрито у АТ "УкрСиббанк", а саме UA №3510050000026004063989301 - (госпрозрахунковий), за яким здійснюються банківські операції по виплаті заробітної плати, оплата податків та зборів до місцевого та державного бюджетів, закупівля матеріалів на адміністративні витрати, оплата щомісячних платежів по реструктуризації заборгованості газопостачальним компаніям та ін. та №26049063989300 - (спец рахунок) для виплати страхових внесків;

- 5 відкрито в АТ "Ощадбанк", а саме №26037305219065, №26038304219065, №26039303219065 - рахунки із спеціальним режимом використання на виконання постанови КМУ від 18.06.2014 №217 для розрахунків з НАК "Нафтогаз України", де розподіл коштів здійснюється НКРЕКП; №26006303219065 - (госпрозрахунковий) не використовується підприємством та № 26036306219065 - рахунок із спеціальним режимом використання на виконання інвестиційних програм згідно Постанови КМУ від 09.10.2013 №750, відповідно до договору банківського рахунку №1219065-171103-141223 від 03.11.2017 та договору банківського рахунку №1219065-190304-122040 від 04.03.2019;

- 1 відкрито в ПАТ "Укргазбанк" - підприємством не використовується;

- 2 відкрито в Державній казначейській службі - рахунки із спеціальним режимом використання для здійснення електронного адміністрування ПДВ та на виконання Постанови КМУ від 04.03.2002 №256.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

32. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

33. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону, виконавець має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3); накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 7), тощо.

34. Відповідно до частин першої-другої статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

35. Відповідно до частини третьої статті 40 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

36. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що сума виконавчого збору у розмірі 10% від суми, за якою сплинув строк розстрочення виконання рішення суду, за кожний місяць згідно графіку станом на 1 число місяця, що слідує за розрахунковим періодом розстрочення, станом на 21.10.2019 (день звернення стягувача про повернення виконавчого документа) у КП "Смілакомунтеплоенерго" повинна була становити 1 001 760,32 (липень 6716,02 грн + серпень 89 282,44 грн + вересень 905 761,86 грн). Натомість, відповідач у постанові про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2019 №60467164/14 указав, що з КП "Смілакомунтеплоенерго" підлягає стягненню на користь держави виконавчий збір в розмірі 1 167 259,79 грн.

37. Скаржник вважає, що при прийнятті спірної постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки не мав інформації щодо виконання боржником ухвали господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі №925/840/18. Відповідач стверджує, що апеляційний суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, відповідно до якої перевірка факту виконання рішення суду поза межами виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" не передбачена, та на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду у справі №697/154/17, якою визнано правомірною постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

38. Аналізуючи положення Закону України "Про виконавче провадження", Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі №697/154/17 дійшов висновків, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду. На цьому етапі він повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження" чи надано усі необхідні документи. Відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, він відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.

39. Верховний Суд звертає увагу, що питання подібності правовідносин неодноразово було предметом дослідження Верховним Судом.

40. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертала увагу на те, що слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

41. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.


................
Перейти до повного тексту