ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 580/4684/22
адміністративне провадження № К/990/43618/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/4684/22
за позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Лучинович Інни Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду (далі також - відповідач) з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Черкаського окружного адміністративного суду, яка полягає у невстановленні, не нарахуванні та невиплаті з 15 червня 2009 року судді ОСОБА_1 надбавки (доплати) за вислугу років, з урахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 року до 25 жовтня 1989 року тривалістю 03 роки 02 місяці 25 днів;
- зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд установити судді ОСОБА_1 : з 15 червня 2009 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 10 відсотків посадового окладу; з 30 липня 2010 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу; з 20 квітня 2012 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу; з 20 квітня 2017 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі у розмірі 30 відсотків посадового окладу; з 05 серпня 2018 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу;
- зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити на користь судді ОСОБА_1 різницю між належними до сплати та фактично сплаченими сумами суддівської винагороди, з урахуванням збільшеної надбавки (доплати) за вислугу років за період з 15 червня 2009 року до 04 березня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року визначено підсудність адміністративної справи № 580/4684/22 за Кіровоградським окружним адміністративним судом.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Черкаського окружного адміністративного суду щодо невстановлення, ненарахування та невиплати з 15 червня 2009 року до 04 березня 2021 року судді ОСОБА_1 надбавки (доплати) за вислугу років, з урахуванням періоду служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 року до 25 жовтня 1989 року тривалістю 03 роки 02 місяці 25 днів. Зобов`язано Черкаський окружний адміністративний суд встановити судді ОСОБА_1 : з 15 червня 2009 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 10 відсотків посадового окладу; з 30 липня 2010 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу; з 20 квітня 2011 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу; з 20 квітня 2016 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі у розмірі 30 відсотків посадового окладу; з 05 серпня 2018 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу. Зобов`язано Черкаський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити на користь судді ОСОБА_1 різницю між належним до сплати та фактично сплаченими сумами суддівської винагороди з урахуванням збільшеної надбавки (доплати) за вислугу років за період з 15 червня 2009 року до 04 березня 2021 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського окружного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу Черкаського окружного адміністративного суду задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 580/4684/22 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині, що стосуються визнання протиправною бездіяльності Черкаського окружного адміністративного суду, що полягає у невстановленні, ненарахуванні та невиплаті з 15 червня 2009 року ОСОБА_1 надбавки (доплати) за вислугу років, з урахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 року до 25 жовтня 1989 року тривалістю 03 роки 02 місяці 25 днів, та зобов`язання встановити позивачу: з 15 червня 2009 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 10 відсотків посадового окладу; з 30 липня 2010 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу; з 20 квітня 2012 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу; з 20 квітня 2017 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі у розмірі 30 відсотків посадового окладу; з 05 серпня 2018 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу - залишено без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Цю постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів. Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Суд апеляційної інстанції установив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 580/4278/20 визнано протиправною бездіяльність Черкаського окружного адміністративного суду з 15 червня 2009 року стосовно включення до стажу роботи судді ОСОБА_1 для цілей встановлення надбавки за вислугу років та обчислення додаткової відпустки періоду служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 року по 25 жовтня 1989 року; зобов`язано Черкаський окружний адміністративний суд включити з 15 червня 2009 року до стажу роботи судді ОСОБА_1 для цілей встановлення надбавки за вислугу років та обчислення додаткової відпустки період служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 року по 25 жовтня 1989 року; в іншій частині вимог позову відмовлено у задоволенні. Зазначене рішення набрало законної сили 04 березня 2021 року.
Наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року
№ 36-о на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 580/4778/20 зараховано з 15 червня 2009 року до стажу роботи судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, період служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 по 25 жовтня 1989 на посадах інструктора по культурно-масовій роботі учбового центру пожежної охорони та викладача учбового центру пожежної охорони УВС Вінницького облвиконкому, що складає 03 роки 02 місяці 25 днів. Встановлено судді ОСОБА_1 з 04 березня 2021 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, як такому, стаж роботи якого становить 17 років 11 місяців 14 днів.
На підставі цього судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що з 04 березня 2021 року позивачу виплачувалася грошова винагорода з надбавкою за вислугу років і позивач з цієї дати знав про відсутність нарахувань щомісячної надбавки за вислугу років за період з 15 червня 2009 року по 04 березня 2021 року.
До суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії щодо встановлення щомісячних надбавок за вислугу років з 15 червня 2009 року по 04 березня 2021 року, позивач звернувся лише 06 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України. З клопотанням про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин його пропуску, позивач до суду не звертався.
За наведених мотивів апеляційний суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в означеній частині підлягає залишенню без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь судді ОСОБА_1 різницю між належним до сплати та фактично сплаченими сумами суддівської винагороди з урахуванням збільшеної надбавки (доплати) за вислугу років за період з 15 червня 2009 року по 04 березня 2021 року, Третій апеляційний адміністративний суд вирішив, що в їх задоволенні слід відмовити.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог, апеляційний суд керувався тим, що наказами Черкаського окружного адміністративного суду позивачу неодноразово встановлювались доплати за вислугу років з визначенням відсоткового розміру і такі накази слугували підставою для нарахування та виплати позивачу щомісячних надбавок за спірний період. Позивач не звертався до суду з вимогами про зобов`язання відповідача внести зміни до таких наказів, на момент звернення до суду такі накази є чинними і не скасовані. Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між належним до сплати та фактично сплаченими сумами суддівської винагороди з урахуванням збільшеної надбавки (доплати) за вислугу років за період з 15 червня 2009 року по 04 березня 2021 року.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
22 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Лучинович Інни Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року.
У якості доводів касаційної скарги її автор зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції чинній до 19 липня 2022 року, які підлягали застосуванню. Так, апеляційний суд мотивував, що позивач дізнався про порушення свого права з 04 березня 2021 року, з чим позивач не погоджується, оскільки цей спір стосується призначення, нарахування та виплати доплати за вислугу років, яка є складовою заробітної плати, а тому звернення до суду не обмежується будь-яким строком.
Також заявник уважає, що апеляційний суд істотно порушив вимоги частини другої статті 122 КАС України, неправильно визначивши момент з якого позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Вказує, що наведена норма пов`язує початок перебігу строку з обізнаністю саме з фактом порушення права, тобто існування спору між сторонами, непорозумінням чи різного тлумачення ними обсягу прав одна одної. Початок перебігу цього строку не може охоплювати період, упродовж якого сторони покладались на добросовісну поведінку один одного і однакове тлумачення змісту зобов`язань. Тому сам факт набрання законної сили рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 580/4278/20 не свідчить про обізнаність позивача з наявністю нового спору між тими ж сторонами.
Окрім того скаржник вказує про порушення судом апеляційної інстанції вимог частини третьої статті 123 КАС України. Вважає, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про недотримання позивачем строків звернення до суду на стадії апеляційного перегляду справи та за відсутності заперечень з цього приводу під час розгляду судом першої інстанції, повинен був надати позивачу можливість звернутися з клопотанням про поновлення строку звернення до суду і лише у разі ненадання такого клопотання у встановлений судом строк або визнання причин пропуску неповажними, вирішувати питання про залишення позовних вимог без розгляду.
У вимірі наведених доводів і аргументів скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 233 КЗпП України в редакції до 19 липня 2022 року в системному зв`язку з положеннями статті 122 КАС України (в частині визначення строку звернення до суду для вирішення спору про оплату праці, перебіг якого розпочався до 19 липня 2022 року), частини другої статті 122 КАС України, частини третьої статті 123 КАС України, частини першої статті 123 КАС України в системному зв`язку з частиною шостою статті 7 (аналогія закону) КАС України у подібних правовідносинах.
Додатково в касаційній скарзі її автор висловлює незгоду з оскаржуваною постановою у частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статті 308 КАС України вийшов за межі доводів і вимог апеляційної скарги ди, втрутившись у право позивача щодо самостійного обрання способу захисту порушеного права, тобто такого, який позивач уважає ефективним.
У підсумку автор касаційної скарги просить Суд скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та залишити в силі Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року.
Ухвалою від 15 січня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
05 лютого 2024 року від Черкаського окружного адміністративного суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вказано, що за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між належним до сплати та фактично сплаченими сумами суддівської винагороди відповідає нормам матеріального права та ґрунтується на тому, що наказами Черкаського окружного адміністративного суду позивачу неодноразово встановлювались доплати за вислугу років з визначенням відсоткового розміру і такі накази слугували підставою для нарахування та виплати позивачу щомісячних надбавок за спірні періоди з 15 червня 2009 року до 04 березня 2021 року. Позивач не звертався до суду з вимогами про зобов`язання відповідача внести зміни до таких наказів, на момент звернення до суду такі накази є чинними і не скасовані. За таких обставин відповідач уважає, що підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, відсутні.
Ухвалою від 23 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Позиція Верховного Суду
Стисло окреслюючи спірні аспекти, які Верховному Суду слід розв`язати в межах розгляду даного касаційного провадження, принагідно зауважити про таке.
Нагадаємо, що питання дотримання ОСОБА_4 строку звернення до суду з цим позовом не було предметом оцінки під час розгляду справи № 580/4684/22 у Кіровоградському окружному адміністративному суді. Зокрема, в адміністративному позові ОСОБА_4 не просив поновити йому строк звернення до суду та не заявляв відповідного клопотання, а суд першої інстанції це питання з власної ініціативи на обговорення не ставив.
Між тим, звертаючись до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, відповідач у якості доводів скарги зазначав, серед іншого, про те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, а тому суд першої інстанції згідно з нормами статті 123 КАС України повинен був розглянути це питання і за відсутності поважних причин його пропуску залишити позов без розгляду. Проте суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону.
Також апелянт у скарзі висловив незгоду з висновком суду першої інстанції про бездіяльність відповідача, оскільки рішенням від 01 лютого 2021 року у справі №580/4278/20 Кіровоградський окружний адміністративний суд не зобов`язував відповідача вчинити дії щодо встановлення, нарахування та виплати з 15 червня 2009 року до 04 березня 2021 року судді ОСОБА_1 надбавки (доплати) за вислугу років, з урахуванням періоду служби в органах внутрішніх справ СРСР з 01 серпня 1986 року до 25 жовтня 1989 року тривалістю 03 роки 02 місяці 25 днів, а лише включити вказаний період у стаж роботи судді, що й, власне, було зроблено.
Третій апеляційний адміністративний суд переглянувши в апеляційному порядку рішення суду у справі № 580/4684/22 дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання встановити надбавку, оскільки про порушення своїх прав він дізнався ще 04 березня 2021 року, коли почав отримувати грошову винагороду з надбавкою за вислугу років на підставі наказу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року № 36-о, а з позовом звернувся лише 06 жовтня 2022 року.
До того ж, апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між належним до сплати та фактично сплаченими сумами суддівської винагороди з урахуванням збільшеної надбавки (доплати) за вислугу років за період з 15 червня 2009 року по 04 березня 2021 року. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в спірний період наказами відповідача, які є чинними і не скасовані, позивачу неодноразово встановлювалися надбавки за вислугу років, а в позові ОСОБА_1 не просить внести зміни в ці накази.
Перевіривши правильність висновків Третього апеляційного адміністративного суду в передбачених статтею 341 КАС України межах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді та зарахування у штат Черкаського окружного адміністративного суду був чинний Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ), стаття 44 якого передбачала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Закон № 2862-ХІІ втратив чинність на підставі Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453), який набрав чинності з 30 липня 2010 року і стаття 129 (а в подальшому 133) якого визначала, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Аналогічні положення у подальшому знайшли відображення й у статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402), який набрав чинності 30 вересня 2016 року.
Отже, на всі етапах суддівської кар`єри ОСОБА_1 законодавчі акти, які унормовували питання статусу суддів, у тому числі отримання суддівської винагороди, а саме Закони № 2862-ХІІ, № 2453 та № 1402-VIII, закріплювали, що до складу суддівської винагороди судді (заробітна плата) входить, зокрема надбавка за вислугу років.