РІШЕННЯ
Іменем України
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа №990/150/23
адміністративне провадження № П/990/150/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Чиркіна С.М.
секретар судового засідання Романова А.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ксендзов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/150/23
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. 24.07.2023 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), у якій позивач просив:
- визнати протиправним і скасувати останній абзац пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією у рішенні № 20/зп-18 у редакції від 13.02.2018, а саме (витяг): "Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту", залишивши попередню редакцію Положення;
- визнати протиправним висновок ВККС України, викладений у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18, про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)), або зобов`язати ВККС України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.07.2023 позовну заяву залишив без руху, встановив строк на усунення недоліків, а саме: уточнити позовні вимоги з відповідним обґрунтуванням; зазначити конкретні вимоги до суду відповідно до способів захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначених частиною першою статті 5 КАС України; подати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2147,20 гривень; чітко зазначити, коли він дізнався про ймовірне порушення своїх прав та інтересів. У разі пропуску строку звернення до суду із цим позовом позивач повинен подати заяву про поновлення строку на звернення до суду.
3. 07.08.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої додано скан-копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 2147,20 гривень.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії в частині вимог про визнання протиправним та скасування останнього абзацу пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який Комісія виклала в рішенні № 20/зп-18 у редакції від 13.02.2018, такого змісту (витяг): "Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту".
5. Цією самою ухвалою повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним висновку ВККС України у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України), або зобов`язання Комісії вчинити необхідні дії для відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), які Комісія порушила своїм висновком, або
ухвалення рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, які Комісія порушила висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), котрий не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
6. ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви в частині її вимог і подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду.
7. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним висновку ВККС у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України), або зобов`язання Комісії вчинити необхідні дії для відновлення права позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), які Комісія порушила своїм висновком, або ухвалення рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, які Комісія порушила висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), котрий не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, скасовано, а справу в означеній частині заявлених позовних вимог направлено для продовження розгляду до цього самого суду.
8. Постанова апеляційної інстанції у цій справі мотивована тим, що у розумінні норм частини другої статті 123 та частини шостої статті 169 КАС України питання про повернення позовної заяви в частині без розгляду у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків, мав би вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.11.2023, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024, повернуто ОСОБА_1 його позов до Комісії в частині вимоги про визнання протиправним висновку ВККС України у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 "не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Cуду" (пункт 2 частини другої статті 245 КАС України), або зобов`язання ВККС України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняття рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України).
10. Суд розглядає позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним і скасування останнього абзацу пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією у рішенні № 20/зп-18, у редакції від 13.02.2018, а саме (витяг): "Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту", залишивши попередню редакцію Положення.
11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що положення останнього абзацу пункту 3 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року "Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення", який був викладений Комісією у рішенні № 20/зп-18, у редакції від 13.02.2018, не відповідають нормам статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
12. Позивач вказує на те, що Комісія змінами до останнього абзацу пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення, внесеними рішенням Комісії від 13.02.2018 №20/зп-18, неправомірно, всупереч вимогам Закону № 1402-VIII, міжнародним стандартам, висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.11.2019 у справі №9901/864/18 та Положенню в редакції від 03.11.2016, визначила, що Комісія приймає рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді на підставі лише одного етапу оцінювання, а не після проходження всіх етапів кваліфікаційного оцінювання.
13. Позивач доводить, що вказаними змінами до Положення Комісія наділила себе правом визнавати кандидатів (суддів) нездатними здійснювати правосуддя у відповідному суді, лише за результатами одного із чотирьох обов`язкових показників критерію, позбавляючи при цьому кандидатів (суддів) права висловлювати свої погляди та надавати пояснення і зауваження щодо проведеного оцінювання, зокрема, щодо результатів практичного завдання під час іспиту.
14. Позивач вважає, що рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді повинно прийматися ВККС України після проходження всіх етапів кваліфікаційного оцінювання, а не лише на підставі результатів одного з етапів - іспиту.
15. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
16. Відповідач у відзиві посилається на те, що повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання, затвердження порядку та методології кваліфікаційного оцінювання визначені статтею 93 Закону № 1402-VIII.
17. Відповідач зазначає, що повноваження Комісії стосовно процедури проведення кваліфікаційного оцінювання, затвердження порядку та методології кваліфікаційного оцінювання є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією Комісії як уповноваженого колегіального органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. Внесені до Положення зміни спрямовані на вдосконалення, актуалізацію показників, за якими змінено критерії професійної компетенції шляхом зміни у пункті 3 глави 2 розділу ІІ Положення показника "уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень" на показник "рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні". Вказана зміна зумовила зміну методу оцінки показника з "оцінки на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту, а також за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди" на "оцінку на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту".
18. Відповідач вважає безпідставними твердження позивача щодо незаконності зміни методу оцінки показника критерію професійної компетенції, оскільки зміни було внесено не лише у методи оцінки однакових показників, а змінено самі показники. Виклад останнього абзацу пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення в новій редакції рішенням Комісії від 13.02.2018 №20/зп-18 дозволив привести у відповідність метод оцінки показника критерію професійної компетентності.
19. Відповідач вказує на безпідставність посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.11.2019 у справі №9901/864/18, оскільки зазначений правовий висновок стосується кандидатів на посаду судді, які допущені до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди, а ухвалення Комісією рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (у випадку проведення кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді) у разі недопуску судді (кандидата на посаду судді) до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання за результатами попереднього етапу унормовано пунктом 33 розділу ІІІ Положення.
20. Відповідач зауважує, що конкретизація Комісією змісту Закону у Положенні не виходить за межі компетенції Комісії та приймаючи спірне рішення у відповідній частині Комісія діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законом.
21. Верховний Суд ухвалою від 24.01.2024 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Чиркіна С.М.
22. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та заяві про уточнення позовних вимог, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
23. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
24. Позивач був включений до списку кандидатів, стосовно яких призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
25. Відповідно до вимог статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішенням Комісії від 03.11.2016 №143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
26. Пунктом 3 глави 2 розділу ІІ Положення передбачалось, що уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень оцінюються (встановлюються) шляхом перевірки: вміння систематизувати та узагальнювати інформацію, вміння чітко та зрозуміло формулювати та викладати правову позицію (правовий висновок) у судовому рішенні, вміння складати логічні, чіткі та обґрунтовані судові рішення, вміння логічно та послідовно обґрунтовувати в судовому рішенні мотиви прийняття або відхилення доводів учасників судового провадження, дотримання процесуального закону під час розгляду справи, інших умінь та навичок судді.
27. Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту, а також за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.
28. Рішенням Комісії від 13.02.2018 №20/зп-18 Положення викладено в новій редакції, в якій пунктом 3 глави 2 розділу ІІ визначено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків; вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи; вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів; вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні; вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів; вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення відповідно до визначених процесуальним законом вимог з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи; вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали); вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови чітко, зрозуміло, грамотно; дотримання стилістики та структури судового рішення; дотримання правил орфографії та пунктуації; інші уміння та навички.