ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 756/5466/22
провадження № 51-166 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року та увалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Лохвиця Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
3. Київський апеляційний суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.
4. За обставин, детально викладених у вироку, 24 травня 2022 року, близько 19 години, ОСОБА_7 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, які виникли на ґрунті словесного конфлікту, діставши із сумки предмет, зовні схожий на ніж, умисно наніс удар в ділянку живота ОСОБА_8 чим, згідно висновку судово-медичної експертизи, заподіяв потерпілому проникаюче колото -різане поранення передньої черевної стінки, яке за критерієм небезпеки для життя, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
5. Таким чином, ОСОБА_7 вчинив дії спрямовані на нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що місцевий суд, розглядаючи кримінального провадження, порушив вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки ОСОБА_7 хоча і визнав вину в повному обсязі, однак фактично заперечував обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, що на думку захисника, не давало підстав суду для застосування положень цієї норми. Апеляційний суд допущені місцевим судом порушення не усунув.
Позиції учасників судового провадження
7. Захисник у судовому засіданні підтримав доводи своєї касаційної скарги. Прокурор заперечував проти її задоволення та просив судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
8.Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
11. При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
12. Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
13. Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
14. Положенням ч. 3 ст. 349 КПК визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
15. Згідно з ч. 4 ст. 349 КПК обов`язково здійснюється допит обвинуваченого. Вказана норма закону викликана необхідністю з`ясування дійсності визнання обвинуваченим фактичних обставин кримінального провадження, усвідомлення ним сутності цього обвинувачення, з`ясування факту доведеності обставин, визначених у ч. 1 ст. 91 КПК, внаслідок чого відпадає необхідність дослідження доказів у суді першої інстанції.
16. У ході здійснення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК учасники судового провадження обмежуються законодавцем у можливості оскарження вироку в частині обставин, докази щодо яких не досліджувались, що викликає у суду обов`язок не лише належного з`ясування зазначених вище обставин, але і роз`яснення наслідків у виді обмеження на апеляційне оскарження та з`ясування того, що учасники судового провадження правильно розуміють сутність цих наслідків.
17. Суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку щодо ОСОБА_7 не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
18. Так, відповідно до технічного запису судового засідання від 21 вересня 2022 року, суд, з`ясувавши позицію учасників щодо обсягу та порядку дослідження доказів, ухвалив рішення про їх дослідження у повному обсязі та перейшов до допиту обвинуваченого. При цьому захисник зазначив, що його підзахисний повністю визнає вину, лише оспорює факт перебування під час вчинення злочину у нетверезому стані.
19. Проте, під час допиту обвинувачений пояснив, що під час розпивання спиртних напоїв у компанії, між ним та ОСОБА_9, який звинуватив його у крадіжці навушників, почався словесний конфлікт, потім до них приєднався ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_9 відійшов, конфлікт між обвинуваченим та потерпілим перейшов у штовханину та сперечання на завищених тонах, відійшовши в бік обвинувачений вийняв із сумки ніж (який бачили всі), розкрутив його та тримав у руці, після чого до нього близько підійшов потерпілий та сказав - ризикни. Потім, обвинувачений зазначив, що він, не розуміючи як це відбулося, наніс ОСОБА_8 ножове поранення, яке він не хотів наносити, а хотів лише налякати, оскільки він був один, а напроти нього були ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які в той час могли його побити. Після цього, побачивши на потерпілому кров, обвинувачений сказав викликати поліцію та швидку та пішов додому чекати на працівників поліції. При цьому, по дорозі додому ніж викинув у смітник. Також обвинувачений підтвердив легкий ступінь сп`яніння.