ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 297/741/17
провадження № 51-6843 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
особи, стосовно якої кримінальне
провадження закрито, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродження м. Волзьк Марійської АР РФ,
який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Берегівський районний суд Закарпатської області вироком від 14 березня 2018 року засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника органу державної влади, на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Речові докази конфіскував у дохід держави.
12 вересня 2023 року Закарпатський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції, закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (ділі - КПК) через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 було визнано винуватим у тому, що він, працюючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (далі - ДФС), будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функції держави, всупереч інтересам служби та в порушення вимог пунктів 1, 2, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу", частин 1, 4 ст. 374 Митного кодексу України, п. 6 "Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон", пунктів 1.5, 2.1.1, 2.1.6, 2.2.1, 2.2.1.4, 2.2.1.16, 2.2.1.22, 2.2.4, 2.2.4.1, 2.3.7, 4.3 посадової інструкції, 06 грудня 2016 року в період часу з 00:29 до 00:32 недбало виконував свої службові обов`язки, а саме: не провів у повному обсязі митний контроль автомобіля "Мерседес-Бенц", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, в якому знаходились пасажири ОСОБА_9 та ОСОБА_10, тобто не пересвідчився у відсутності товарів в об`ємах, заборонених до переміщення через кордон; не оглянув салон транспортного засобу; за результатами системи управління ризиками не визначив та не застосував достатні обсяги і форми митного контролю, внаслідок чого здійснив незаконний пропуск цього транспортного засобу на митну територію України.
У зв`язку з цим ОСОБА_7 не виявив товар (велику кількість чохлів та захисного скла до мобільних телефонів, одягу, взуття, м`яких іграшок, комплектуючих до комп`ютерної техніки, постільної білизни), який знаходився в автомобілі "Мерседес-Бенц" у 48 пакунках, загальною масою 1113,70 кг, вартістю 766 093 грн, чим заподіяв тяжкі наслідки, оскільки до державного бюджету України не було сплачено обов`язкових платежів - ввізного мита та податку на додану вартість у розмірі 252 727,35 грн.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні вказаних дій, зловживаючи службовими обов`язками (ч. 2 ст. 364 КК).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор, не погодившись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції:
- не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги;
- не дослідив безпосередньо всіх доказів, наданих стороною обвинувачення, обмежився лише доводами обвинуваченого та дослідженням матеріалів адміністративної справи, складеної стосовно водія ОСОБА_11 за порушення митних правил, при цьому дав цим доказам іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції;
- не надав власної оцінки акту тематичної перевірки від 06 січня 2017 року, проведеної робочою групою Закарпатської митниці ДФС, який суд першої інстанції врахував на підтвердження висновків про винуватість ОСОБА_7 ;
- не перевірив доводи прокурора про неправильне вирішення долі речових доказів.
Захисник ОСОБА_6 на касаційну скаргу прокурора надіслав письмові заперечення, в яких він, зазначивши відповідні обґрунтування, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_7 та його захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Прокурор у поданій касаційній скарзі покликається, зокрема, на істотне порушення судом апеляційної інстанції приписів кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_7, що призвело до безпідставного закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого.
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 КПК, ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. У разі скасування або зміни судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали (ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК).