ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 170/453/20
провадження № 51-5758 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 червня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Коловерть Корецького району
Рівненської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ковельський міськрайонний суду Волинської області вироком від 17 жовтня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Волинського апеляційного суду від 20 червня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 28 квітня 2020 року в період часу з 21 до 23 години, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння на території земельної ділянки з кадастровим № 0725755100:04:005:0190, розташованої в урочищі Гола Берла за межами населеного пункту Шацької селищної ради Шацького району Волинської області, під час раптово виниклого конфлікту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючи ними, з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_8, здавив рукою шию останнього, що призвело до механічної асфіксії, яка стала причиною смерті потерпілого ОСОБА_8 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, не погодившись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що:
- ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою;
- висновки експертів № 26-МК, № 35, № 44 є недопустимими доказами, оскільки експертизи проведені з порушенням Інструкції про призначення та проведення судової експертизи та експертних досліджень (далі - Інструкції), зокрема, не всі об`єкти були надані на дослідження, висновок експерта № 26-М не містить опису проведеного дослідження, під час проведення комісійної експертизи № 44 не було здійснено жодних безпосередніх досліджень.
Від прокурора на касаційну скаргу захисника надійшли письмові заперечення, в яких він, зазначивши відповідні обґрунтування, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції.
Вимогами ст. 370 КПКвстановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
Тобто закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 дотримався вищезазначених норм закону.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження суд касаційної інстанції встановив, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні докази та зробивши їх ґрунтовний аналіз, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону.
Свої висновки суд зробив на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:
- показань: обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_9, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ;
- даних, що містяться: - у протоколах огляду місця події від 29 квітня 2020 року, огляду трупу від 29 квітня 2020 року, затримання ОСОБА_7 від 29 квітня 2020 року, слідчих експериментів за участю ОСОБА_22 від 29 квітня 2020 року та за участю ОСОБА_21 від 13 травня 2020 року, огляду предметів - мобільних телефонів ОСОБА_9 від 07 травня 2020 року та ОСОБА_10 від 01 травня 2020 року, тимчасового доступу до речей і документів від 05 та 06 травня 2020 року;
- лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_8 № 37 від 29 квітня 2020 року;
- консультативному висновку експерта від 29 травня 2020 року щодо стану сп`яніння ОСОБА_7 ;
- висновках експертів № 216 від 04 червня 2020 року, № 587/369/6 від 07 травня - 01 червня 2020 року, № 26-МК від 07 травня - 01 червня 2020 року, № 35 від 29 квітня - 10 червня 2020 року, № 28 від 20 травня - 03 червня 2020 року, № 28 від 12 - 25 травня 2020 року, № 29 від 12 - 25 травня 2020 року, комісійної експертизи № 44 від 30 вересня - 03 листопада 2021 року.
Таким чином суд першої інстанції на підставі вказаних доказів встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 винен у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_8 .
Обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк наближеного до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, що його обтяжує - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, дані про особу обвинуваченого, які характеризують його до вчинених дій лише з позитивної сторони.