ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 700/403/18
провадження № 51-5286 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017250000000273 від 26 липня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Атбасар Цілиноградської області, Казахстан, мешканки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженої ОСОБА_6, на вирок Черкаського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 жовтня 2022 року ОСОБА_6 виправдано за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК за недоведеністю наявності в її діях складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Відмовлено у задоволенні цивільного позову відділу освіти Лисянської державної адміністрації.
Вироком Черкаського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_6 від покарання за ч. 1 ст. 366 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади на строк 3 роки.
ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що згідно наказу Відділу народної освіти Лисянського райвиконкому № 76-к від 18 березня 1991 року призначена на посаду директора районного Будинку піонерів, на базі якого, відповідно до рішення Лисянської районної ради № 15-8/V від 19 березня 2008 року створено окрему юридичну особу ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ 36777369, адреса реєстрації та розташування: АДРЕСА_2 ), безпосередньо та через адміністрацію здійснюючи поточне управління (керівництво) зазначеним закладом, будучи в силу своєї посади наділеною правомочністю через інших осіб управляти та розпоряджатися коштами закладу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність власних дій, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, у період з березня 2014 року до серпня 2017 року заволоділа бюджетними коштами при наступних обставинах.
Зважаючи на обсяг повноважень, визначених Статутом та посадовою інструкцією директора Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, в силу пункту 1 примітки до ст. 364 КК, ОСОБА_6 є службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими адміністративно-господарськими функціями.
ОСОБА_6, будучи, відповідно до наказів Лисянського районного будинку дитячої юнацької творчості № 2 від 05 січня 2015 року, № 10 від 22 лютого 2016 року та № 10 від 22 лютого 2017 року, відповідальною за ведення табелів обліку робочого часу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, корисливих мотивів, з метою отримання незаконного доходу, незаконно, шляхом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу та внесення недостовірних даних до офіційних документів у період з березня 2014 року до серпня 2017 року, заволоділа грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості за наступних обставин.
Так, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою розслідуванням особою, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 в невстановлені у ході досудового слідства час та місці, до 03 березня 2014 року, отримала від зазначеної невстановленої особи копії документів, виданих на ім`я ОСОБА_10, подання яких передбачено ч. 2 ст. 24 КЗпП України при працевлаштуванні, а саме: паспорту громадянина України; диплому про присвоєння кваліфікації вчителя біології і хімії та звання вчителя середньої школи; довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; а також документи, складені та підписані, на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_6, невстановленою в ході розслідування особою від імені ОСОБА_10, а саме: особовий листок обліку кадрів; згоду на збір та обробку персональних даних; автобіографію.
У подальшому, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, на підставі; зазначених вище документів, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, 03 березня 2014 року, ОСОБА_6 склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме наказ Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості № 4 від 03 березня 2014 про призначення на посаду керівника гуртків з 03 березня 2014 року ОСОБА_10, достовірно знаючи, що остання працює за кордоном і не зможе виконувати обов`язки, покладені на неї посадовою інструкцією.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу в період часу з березня 2014 року до серпня 2017 року, ОСОБА_6, знаючи, що вносить завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, виготовляла табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, в які вносила інформацію про відпрацьований ОСОБА_10 . час, що не відповідає дійсності з відмітками напроти прізвища ОСОБА_10 про використання робочого часу протягом облікового періоду, хоча достеменно знала, що ОСОБА_10 не виконує покладені на неї посадовою інструкцією обов`язки керівника гуртка Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, після чого, як директор навчального закладу, підписувала їх та завіряла печаткою ОСОБА_11 районного будинку дитячої та юнацької творчості, таким чином надававши їм вигляд офіційних документів.
При цьому, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що виготовлені нею в період часу з березня 2014 по серпень 2017 року табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості містять інформацію, яка не відповідає дійсності, з метою заволодіння бюджетними коштами, подавала вказані документи до централізованої бухгалтерії відділу освіти Лисянської державної районної адміністрації, де на підставі зазначених вище табелів складалися розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати, на підставі яких, відповідно до висновку експертизи від 13 лютого 2018 року, на карткові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_10 за період з березня 2014 року по 15 серпня 2017 року зарахована заробітна плата у загальній сумі 81 873,54 гривень.
При цьому, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, отримавши у невстановлені слідством час та місці від останньої платіжні картки, видані на ім`я ОСОБА_10, а також їх РIN-коди, у період з березня 2014 року до 15 серпня 2017 року, маючи вільний та безперешкодний доступ до зазначених платіжних карток, виданих на ім`я ОСОБА_10, нараховані вище грошові кошти використовувала на власний розсуд, а саме: знімала готівкові кошти у банкоматах АДРЕСА_1 ; поповнювала рахунок мобільного телефону; розрахувалася за придбання товарів.
Таким чином, ОСОБА_6, зловживаючи службовим становищем, умисно, за попередньою змовою з невстановленою особою, з корисливих спонукань, шляхом складання та видачі заздалегідь неправдивого офіційного документу та внесення недостовірних даних до офіційних документів, в період часу з березня 2014 року по серпень 2017 року, заволоділа бюджетними коштами відділу освіти Лисянської районної державної адміністрації в сумі 81 873,54 гривень, що в 106 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, які використала на власний розсуд, тим самим завдала зазначеній установі шкоду на вказану суму.
Вона ж, працюючи на посаді директора Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості та в силу п. 1 примітки до ст. 364 КК будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою з особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, усвідомлюючи протиправність власних дій, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів повторно шляхом складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу та внесення достовірних даних до офіційних документів, в період часу з березня 2015 року до серпня 2017 року розтратила бюджетні кошти на користь останнього, призначені для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, діючи умисно, за попередньою змовою з особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, достовірно знаючи всі анкетні дані останнього, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, до 02 березня 2015 року, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: наказ Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості № 2 від 02 березня 2015 року про призначення на посаду керівника гуртків з 02 березня 2015 особу відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що останній не зможе виконувати обов`язки, покладені на нього посадовою інструкцією.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, в період часу з березня 2015 року до серпня 2017 року, будучи відповідальною за ведення табелів обліку робочого часу, ОСОБА_6, знаючи, що вносить завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, виготовляла табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, в які вносила інформацію про відпрацьований особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження час, що не відповідає дійсності, з відмітками напроти прізвища особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження про використання робочого часу протягом облікового періоду, хоча достеменно знала, що особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження не виконує покладені на нього посадовою інструкцією обов`язки керівника гуртка Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, після чого, як директор навчального закладу, підписувала їх та завіряла печаткою Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, таким чином надававши вигляд офіційних документів.
При цьому, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що виготовлені нею в період часу з березня 2015 року по серпень 2017 року табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості містять інформацію, яка не відповідає дійсності, з метою розтрати бюджетних коштів, подавала вказані документи до централізованої бухгалтерії відділу освіти Лисянської державної районної адміністрації, де на підставі зазначених вище табелів складалися розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати, на підставі яких, відповідно висновку від 13 лютого 2018 року, на картковий рахунок особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження за період з березня 2015 року по 29 серпня 2017 року зарахована заробітна плата у загальній сумі 50 696,44 гривень.
Крім цього, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторну розтрату грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, діючи умисно, ОСОБА_6 в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці до 23 листопада 2016 року власноручно написала від імені особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження на ім`я начальника відділу освіти Лисянської державної районної адміністрації ОСОБА_12 щодо перерахування заробітної плати та інших доплат на його картку в ПАТ "Приватбанк", яку надала на підпис особі відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, який підписав дану заяву та поставив дату 23 листопада 2016 року, після чого дана заява була подана до централізованої бухгалтерії відділу освіти Лисянської державної районної адміністрації.
При цьому, у період з березня 2015 року по 29 серпня 2017 року, особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6, привласнював зазначені грошеві кошти використовував їх на власний розсуд, а саме: знімав готівкові кошти у банкоматах; поповнював рахунок мобільного телефону; придбавав товари, пальне; погасив прострочену заборгованість; придбав автозапчастин; переказав кошти на "Скарбничку".
Таким чином, ОСОБА_6, повторно, зловживаючи службовим становищем, умисно, попередньою змовою з особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, з корисливих спонукань, шляхом складання та видачі заздалегідь неправдивого офіційного документу та внесення недостовірних даних до офіційних документів, в період часу з березня 2015 року по серпень 2017 року, розтратила на користь особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження бюджетні кошти відділу освіти Лисянської районної державної адміністрації в сумі 50 696,44 гривень, що в більш ніж у 65 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, які він використав на власний розсуд, тим самим завдала зазначеній установі шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_6, працюючи на посаді директора, будучи службовою особо усвідомлюючи протиправність власних дій, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння та розтрати бюджетних коштів, призначених для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, в період часу з березня 2014 року до серпня 2017 року склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи, а також внесла недостовірні дані до офіційних документів, наступних обставин.
Так, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_6 на підставі отриманих в невстановлені у ході досудового слідства час та місці, до 03 березня 2014 року, від невстановленої особи копій документів, виданих на ім`я ОСОБА_10, а саме: паспорту громадянина України; диплому про присвоєння кваліфікації вчителя біології і хімії та звання вчителя середньої школи; довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також документів, складених та підписаних, на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_6 невстановленою в ході досудового розслідування особою від імені ОСОБА_10, а саме: особового листка обліку кадрів; згоди на збір та обробку персональних даних; автобіографії, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, до 03 березня 2014 року, ОСОБА_6 склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: наказ Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості № 4 від 03 березня 2014 року про призначення ОСОБА_10 на посаду керівника гуртків з 03 березня 2014 року, достовірно знаючи, що остання працює за кордоном і не зможе виконувати обов`язки, покладені на неї посадовою інструкцією.
У подальшому, ОСОБА_6 будучи відповідальною за ведення табелів обліку робочого часу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, чи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного доходу, у період часу з березня 2014 року до березня 2015 року, ОСОБА_6, знаючи, що вносить завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, виготовляла табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості у період з березня 2014 року по лютий 2015 року, в які вносила інформацію про відпрацьований час ОСОБА_10, що не відповідає дійсності, з відмітками напроти прізвища ОСОБА_10 про використання робочого часу протягом облікового періоду, хоча достеменно знала, що ОСОБА_10 не виконує покладені на неї посадовою інструкцією обов`язки керівника гуртка Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, після чого, як директор навчального закладу, підписувала їх та завіряла печаткою ОСОБА_11 районного будинку дитячої та юнацької творчості, таким чином надавши їм вигляд офіційних документів.
Крім того, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на розтрату на користь ОСОБА_13 грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, до 02 березня 2015 року, склала та видала заздалегідь неправдивий офіційний документ, а саме: наказ № 2 від 02 березня 2015 року про призначення на посаду керівника гуртків з 02 березня 2015 року особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що останній не зможе виконувати обов`язки, покладені на нього посадовою інструкцією.
У подальшому, продовжуючи свій протиправний умисел, в період часу з березня 2015 до серпня 2017 року, кожного місяця ОСОБА_6, знаючи, що вносить завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, продовжувала виготовляти табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості у період з 13 березня 2015 року по 10 серпня 2017 року, до яких вносила інформацію про відпрацьований час, що не відповідає дійсності, з відмітками напроти прізвищ ОСОБА_10 та особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження про використання робочого часу протягом облікового періоду, хоча достеменно знала, що ОСОБА_10 та особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження не виконують покладені на них посадовою інструкцією обов`язки керівників гуртків Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості, після чого, як директор навчального закладу, підписувала їх та завіряла печаткою ОСОБА_11 районного будинку дитячої та юнацької творчості, таким чином надававши їм вигляд офіційних документів.
При цьому, з метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що виготовлені нею в період часу з березня 2014 року по серпень 2017 року вищевказані табелі обліку робочого часу працівників Лисянського районного будинку дитячої та юнацької творчості містять інформацію, яка не відповідає дійсності, з метою заволодіння та розтрати бюджетних коштів, подавала вказані документи до централізованої бухгалтерії відділу освіти Лисянської державної районної адміністрації, де на підставі зазначених вище табелів складалися розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати, на підставі яких, відповідно до висновку експертизи від 13 лютого 2018 року, на карткові рахунки ОСОБА_10 за період з березня 2014 року по 15 серпня 2017 року зарахована заробітна плата у загальній сумі 81 873,54 гривень, а на картковий рахунок особи відносно якої матеріали виділені в окреме провадження за період з березня 2015 року по 29 серпня 2017 року зарахована заробітна плата у загальній сумі 50 696,44 гривень.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК як розтрата, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 366 КК, а саме складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, просить вирок Черкаського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, не доведена.
Так, посилаючись на постанови Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 333/3085/17 та від 17 грудня 2019 року у справі № 755/27642/14-к, сторона захисту вказує, що судом апеляційної інстанції проігноровано той факт, що кримінальне провадження за ст. 191 КК до 11 січня 2019 року здійснювалося у формі приватного обвинувачення, однак розпочато без заяви потерпілого, тобто розпочато та здійснювалося всупереч п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК, до того ж, як зазначає захисник, потерпілих у справі немає, у зв`язку з чим, на його думку, отримані органом досудового розслідування докази не можуть покладатися в основу обвинувального вироку.
Вказує, що:
- прокурор не зазначив і не надав доказів того, що діями ОСОБА_6 заподіяно збитків саме державі та державним інтересам, а недоведення цих обставин, на думку захисника, виключає відповідальність за ст. 191 КК;
- комунальна власність не входить до складу державної і є самостійним об`єктом права власності (постанова Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 755/27642/14-к), а ІНФОРМАЦІЯ_3 творчості фінансується коштом районного бюджету, що підтверджується відповіддю Лисянської районної державної адміністрації № 1190 від 11 грудня 2018 року та показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Також захисник вказує на те, що:
- посилання сторони обвинувачення на домовленість та змову між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 є лише припущенням, оскільки у справі відсутні докази змови;
- стороною обвинувачення не доведено наявність у ОСОБА_6 мети на заволодіння або розтрату бюджетних коштів, як і не надано будь-яких доказів цього;
- виплачені кошти відповідно до наданих доказів не можна відносити до коштів, якими заволоділа або розтратила ОСОБА_6, а відповідно і не доведено, що остання своїми діями завдала шкоди.
Крім того, захисник посилається на те, що з системного аналізу положень ст. 84, 298-1 КПК вбачається, що висновок спеціалістів, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 298-1 КПК, не є доказом у кримінальному провадженні, а відтак, на його думку, не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Зауважує, що:
- стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_13 не перебував на робочому місці у дні, вказані в робочих табелях;
- в матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_10 не працювала в Лисянському районному будинку дитячої та юнацької творчості дистанційно.
Вважає, що показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 доводять, що дане кримінальне провадження повинно було здійснюватися у формі приватного обвинувачення, водночас показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не доводять, що ОСОБА_13 та ОСОБА_10 не працювали у Лисянському районному будинку дитячої та юнацької творчості, зокрема могли дистанційно виконувати свої обов`язки.
На його переконання, саме перебування ОСОБА_10 у вказаний період за межами України не підтверджує того факту, що вона надала документи про працевлаштування в інший спосіб.
Не спростовано стороною обвинувачення, як зазначає захисник, і пояснення ОСОБА_6 про те, що нею був виготовлений зразок заяви, а ОСОБА_10 пізніше особисто написала заяву, та на підставі цієї заяви не виготовлявся наказ.
Водночас, те, що ОСОБА_6 декілька разів знімала кошти з банківської картки ОСОБА_10, на думку сторони захисту, не підтверджує факту заволодіння коштами, оскільки як пояснила ОСОБА_6, вона робила це на прохання самої ОСОБА_10 .
З огляду на зазначене, захисник вважає, що стороною обвинувачення не доведена форма вини і мотив вчинення кримінального правопорушення, не доведено кому завдано збитків з огляду на відсутність потерпілого, а в самому вироку суду апеляційної інстанції не зазначено, якою сумою заволоділа обвинувачена.
Крім того, захисник вказує, що суд апеляційної інстанції, всупереч положень ч. 2 ст. 9, статей 17, 22, 91, 370, 374, 407, 409, 411, 413, рішення Конституційного Суду України, ст. 62 Конституції України, практики Європейського суду з прав людини, своїх висновків належним чином не мотивував, не навів вичерпних доводів щодо встановлення винуватості ОСОБА_6, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винності засудженої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Зауважує, що через грубе порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального законодавства, а саме щодо неупередженості суду, законності кримінального провадження, обґрунтованості рішення, правил оцінки доказів, задля вірного вирішення питання про винуватість ОСОБА_6, слід надати належну оцінку доказам.
На зазначену касаційну скаргу прокурор ОСОБА_17, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, подав заперечення, в яких, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність зазначених у скарзі захисника доводів, просить вирок Черкаського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- засуджена ОСОБА_6 та її захисники - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити;
- прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій з підстав неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним законом не передбачено.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
За таких обставин, твердження захисника щодо необхідності надання іншої оцінки доказам та встановлення, з огляду на це, інших фактичних обставин, в тому числі і доводи його касаційної скарги в цій частині про те, що:
- посилання сторони обвинувачення на домовленість та змову між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 є лише припущенням;
- стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_13 не перебував на робочому місці у дні, вказані в робочих табелях;
- саме перебування ОСОБА_10 у вказаний період за межами України не підтверджує того факту, що вона надала документи про працевлаштування в інший спосіб;
- стороною обвинувачення не спростовано пояснення ОСОБА_6 про те, що нею був виготовлений зразок заяви, а ОСОБА_10 пізніше особисто написала заяву, та на підставі цієї заяви не виготовлявся наказ;
- обставина, що ОСОБА_6 декілька разів знімала кошти з банківської картки ОСОБА_10, не підтверджує факту заволодіння коштами, оскільки як пояснила ОСОБА_6, вона робила це на прохання самої ОСОБА_10,
не можуть бути предметом касаційного розгляду з огляду на положення статей 433, 438 КПК.
Крім цього, посилаючись на те, що висновок спеціалістів, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 298-1 КПК, не є доказом у кримінальному провадженні, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, захисник не наводить обґрунтувань, яким чином зазначене вплинуло на законність та обґрунтованість рішення, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції висновок спеціалістів не був покладений в основу вироку.
Що стосується доводів захисника ОСОБА_7 про те, що вирок суду апеляційної інстанції було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, то Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як передбачено ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.