Постанова
Іменем України
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 199/6704/21
провадження № 51-7621км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника
ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 11 квітня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь:
- потерпілого ОСОБА_9 - матеріальну шкоду у розмірі: 48 449, 07 та моральну шкоду у розмірі 200 000 грн;
- держави - витрати на проведення експертиз у розмірі 1372, 96 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Як установлено судом та детально викладено у вироку, ОСОБА_6 29 липня 2021 року близько 19:20, керуючи, технічно справним автомобілем "AUDI 80", рухався по Амурському мосту, в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра, по зволоженим трамвайним коліям, попутного напрямку, з боку пл. Старомостова в напрямку пр. Мануйлівський. В цей час в зустрічному напрямку рухався автомобіль "MERCEDES-BENZ SPRINTER" реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, по проїзній частині Амурського мосту, в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра, з боку пр. Мануйлівського в напрямку пл. Старомостова, перевозячи на пасажирському сидінні, в якості пасажира ОСОБА_9 . В цей час ОСОБА_6 в районі електроопори № 139 на Амурському мосту, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де сталось зіткнення передньої частини автомобіля "AUDI 80" з передньою частиною автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER".
Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п. п. 1.З., 1.5., 2.3.6), 2.9.а),12.1. Правил дорожнього руху України.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_9 отримав численні тілесні ушкодження, які належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Дніпровський апеляційний суд 26 жовтня 2023 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та ухвалив новий вирок.
Призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Захисник у касаційній скарзі просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник стверджує, що прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 не має повноважень у цьому кримінальному провадженні, оскільки постанова про визначення групи прокурорів не підписана службовою особою прокуратури, яка її прийняла.
Так в матеріалах кримінального провадження наявна постанова заступника керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_12 про визначення групи прокурорів від 30 липня 2021 року (т. 2, а.с 5), яка не містить підпис цієї посадової особи.
Водночас прокурором у справі під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції, була долучена вже підписана постанова першого заступника керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_12 про визначення групи прокурорів від 30 липня 2021 року (т. 3 а.с. 178). Однак ці постанови суттєво відрізняються за текстом і за посадою, яку обіймав ОСОБА_12 .
Місцевий суд спростовуючи доводи сторони захисту в цій частині безпідставно послався на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого ОСОБА_11 була включена до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, оскільки на переконання захисника в будь-якому випадку рішення про визначення групи прокурорів повинно бути прийнято у формі постанови, яка повинна бути підписана відповідною службовою особою. Вказане також узгоджується з судовою практикою викладеною в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2020 року (справа №754/7061/15), 03 березня 2021 року (справа № 522/11807/18).
Про вказані порушення захисник звертав увагу суду апеляційної інстанції, шляхом заявлення клопотання про дослідження цих процесуальних документів, однак суд його проігнорував і не проаналізував вказані факти.
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування своєї позиції вказує, що суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу прокурора належним чином не перевірив його доводи в частині безпідставної перекваліфікації місцевим судом дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 286-1 на ч. 2 ст. 286 КК.
Зокрема про те, що на довідка з лікувального закладу про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_6 є належним доказом у справі і підтверджує перебування останнього під час ДТП у стані алкогольного сп`яніння. Також суд не обґрунтував чому він вважає цей документ неналежним або недопустимим доказом, як вимагає процесуальний закон.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник підтримав доводи своєї касаційної скарги і просив її задовольнити, а касаційну скаргу сторони обвинувачення залишити без задоволення.
Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника та просив задовольнити касаційну скаргу прокурора, скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів уважає, що вони підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).