ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 522/11358/21
провадження № 51-1411 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, кримінальне провадження
стосовно якої закрито ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021000000000400 від 16 березня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки с. Вітлянка Соль-Ілецького району Оренбурзької області рф, мешканки АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_10 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2022 року клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задоволено та закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_9 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.
Цим же рішенням клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору та закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також скарги захисника ОСОБА_7, подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України залишено без розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_10 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що згідно із Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (який набрав чинності 15 грудня 2017 року) ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10 (Кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи). При цьому зазначає, що відповідно до п. 4 параграфу 2 розділу 4, пп. 19 п. 7 параграфу 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України вводить в дію через 3 місяці після набрання цим Законом чинності, тобто з 16 березня 2018 року, а самі ці зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цих змін.
Водночас прокурор зауважує, що:
- 05 листопада 2015 року до ЄРДР було внесено відомості за № 12015100000000974 по факту розтрати коштів службовими особами ПАТ "Юніон Стандарт Банк" та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
- 25 липня 2017 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України;
- 23 серпня 2017 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України;
- 16 березня 2021 року матеріали стосовно підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були виділені в окреме кримінальне провадження № 12021000000000400.
Таким чином, прокурор, посилаючись на положення ч. 7 ст. 217 КПК України та практику Верховного Суду, викладену у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 201/3571/20, стверджує, що місцевим судом було невірно застосовано норми КПК України, оскільки датою початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000400, є дата відкриття первинного кримінального провадження (№ 12015100000000974), а саме 05 листопада 2015 року, що, з огляду на положення п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, виключає можливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до кримінальних проваджень, розпочатих до введення даної норми в дію.
На зазначену касаційну скаргу ОСОБА_6 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість доводів сторони обвинувачення, просить залишити без зміни оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Крім того, на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 захисник ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9, також подав заперечення, в яких вказує, що наведені у скарзі доводи сторони обвинувачення жодним чином не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому вважає, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржувані рішення - залишити без зміни. Водночас, у прохальній частині своїх заперечень захисник просить Верховний Суд (у разі незгоди з доводами, наведеними у його запереченнях) звернутися до Конституційного Суду України для надання роз`яснень щодо неконституційності Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року в частині внесення доповнень до ст. 284 КПК України, з огляду на положення ст. 58 Конституції України.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10 та просив її задовольнити, при цьому заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про звернення до Конституційного Суду України;
- особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора та підтримав клопотання захисника ОСОБА_8 про звернення до Конституційного Суду України;
- захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора та підтримав зазначене в його запереченнях на касаційну скаргу прокурора клопотання про звернення до Конституційного Суду України;
- захисник ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора, а стосовно вищенаведеного клопотання захисника ОСОБА_8, поклався на розсуд Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК України.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.