ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 334/2481/20
провадження № 51-859км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020080000000169, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, уродженця м. Москва, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, що є у його власності, крім житла.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне, усупереч вимогам статей 25, 26 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, придбав у невстановлені в ході досудового розслідування час та обставинах речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи від 06 листопада 2019 року № 7-2462 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 233,220 г.
Цей особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс ОСОБА_7 помістив до автомобіля ВАЗ-2106, державний номер реєстрації НОМЕР_1, який перебував у користуванні ОСОБА_7 з серпня 2019 року.
Надалі 05 листопада 2019 року близько 18:00 год ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, д.н.р. НОМЕР_1, прибув на місце роботи на АДРЕСА_2 .
З 18:25 до 20:54 у ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля ВАЗ-2106, д.н.р. НОМЕР_1, який перебував на вул. С. Медвєдєва, 18 у м. Запоріжжі, виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, розфасований у 2 полімерні пакети та поміщений до скляних ємкостей, загальною масою 233,220 г, який ОСОБА_7 зберігав з метою подальшого збуту.
Також в ході обшуку вказаного автомобіля вилучено предмети, необхідні для розфасовки особливо небезпечного наркотичного засобу, а саме: порожні зіп-пакети та електронні портативні ваги.
Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задоволено частково. Вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 змінено: виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду, як на докази на протокол огляду від 24 березня 2020 року, протокол огляду від 27 березня 2020 року та протокол огляду від 30 березня 2020 року. В іншій частині вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що 6 листопада 2019 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Однак, 28 грудня 2019 року і 05 березня 2020 року слідчий звертався до слідчого судді з клопотанням продовжити строк досудового слідства і слідчий суддя його продовжував відповідно до 06 березня 2020 року та 06 травня 2020 року. Стверджує, що 30 квітня 2020 року було складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 і 30 квітня 2020 року підозрюваний та захисник ознайомились з наданими матеріалами, цього ж дня вони отримали копію обвинувального акту та реєстру матеріалів, час з 29 по 30 квітня 2020 року згідно з приписами ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування. Зазначає, що обвинувальний акт 15 травня 2020 року було скеровано до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, але до суду акт надійшов лише 22 травня 2020 року, що, на думку захисника, свідчить про порушення кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на порушення кримінального процесуального закону судом першої інстанції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і не погоджуючись із кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, просить скасувати судові рішення щодо нього та ухвалити рішення, яким перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у межах санкції цієї статті, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_6 підтримала свою касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито (п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України).
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначені вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судових рішень, вбачається, що, зокрема, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог процесуального закону.