П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа №161/9346/19
провадження №51-3831км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
засудженого ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_9, захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2023 року, касаційну скаргу представника ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2023 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Топільного Рожищенського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2022 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності; за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч. 4 ст. 358 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 49 КК.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_13 815 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 35 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також 70 000 грн витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Також у кримінальному провадженні № 12018030000000430 відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/17003/18 накладено арешт на речові докази, а саме на майно ОСОБА_12, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 червня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він як власник частини майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства (майнових сертифікатів) КСП "8-е Березня" (СВК "Стохід") АДРЕСА_3, в тому числі на приміщення відгодівельного комплексу, які придбані ним у період з 2007 по 2012 роки, запевнив потерпілого ОСОБА_13 шляхом повідомлення йому неправдивих відомостей, щодо вигідності придбання приміщень указаного відгодівельного комплексу КСП "8-е Березня" (СВК "Стохід"), а також можливості здійснення його придбання та в подальшому проведення реконструкції приміщень і оформлення права власності на реконструйовані приміщення відгодівельного комплексу на користь потерпілого ОСОБА_13,увійшов до потерпілого у довіру та викликав у нього впевненість у вигідності придбання приміщень відгодівельного комплексу.
У серпні 2012 року ОСОБА_9, перебуваючи в невстановленому досудовим слідством місці, оформив та передав потерпілому свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на приміщення № 2 та 1/3 частки приміщення № 3 (спарені) на суму 114 921 грн, яке було видане на ім`я ОСОБА_13 .
Таким чином, ОСОБА_9, попередньо ввійшовши в довіру до ОСОБА_13,спонукав потерпілого на підписання довіреності, зареєстрованої 30 серпня 2012 року в реєстрі за № 1159, строк дії якої був встановлений до 29 серпня 2013 року, на підставі якої потерпілий уповноважив ОСОБА_9 бути своїм представником перед органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами усіх рівнів (в тому числі органах Бюро технічної інвентаризації, органах Держкомзему, ДП "Центр державного земельного кадастру" та інших), підприємствами, установами та організаціями незалежного від форм власності та підпорядкування, фізичними особами та діяти від його імені на підставі усної домовленості, направленої на придбання на користь потерпілого майнових паїв на п`ять приміщень відгодівельного комплексу КСП "8-е Березня" (СВК "Стохід") за вищевказаною адресою, проведення їх реконструкції та оформлення права власності на реконструйовані приміщення цього відгодівельного комплексу на ім`я потерпілого ОСОБА_13 .
В подальшому в період з 17 вересня 2012 року по 08 лютого 2013 року під приводом оформлення права власності приміщень відгодівельного комплексу ОСОБА_9 отримував грошові кошти від ОСОБА_13, однак своїх зобов`язань не виконав, реконструкцію не провів та на підставі документів, що не відповідають дійсності, оформив право власності на три ніби реконструйовані приміщення, фактична площа яких не відповідала дійсності, документи на які - технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна, а саме, на приміщення №№ 1 - "А-1", 2 - "Б-1" і 3 даного відгодівельного комплексу для утримання птиці передав потерпілому з метою введення його в оману, чим створив відповідне підґрунтя для майбутнього подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 .
Таким чином,ОСОБА_9, будучи уповноваженим на представництво інтересів потерпілого ОСОБА_13, ввійшовши в довіру до останнього, з 30 серпня 2012 року по 20 липня 2018 року за обставин, встановлених судом і наведених у вироку, під приводом придбання майнових паїв (майнових сертифікатів) у членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП "8-е Березня" (СВК "Стохід") АДРЕСА_3, на користь потерпілого ОСОБА_13 та проведення реконструкції придбаних приміщень вчинив шахрайські дії та заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 в особливо великих розмірах на загальну суму 975 000 грн, частину з яких у подальшому використав у власних цілях, не збираючись вчиняти дій на виконання домовленостей.
Крім того, він же, 18 липня 2018 року шляхом оформлення права власності на приміщення відгодівельного комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_3, на ім`я свого брата - ОСОБА_12, використовуючи свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) КСП "8-е Березня" (СВК "Стохід") АДРЕСА_3, серії НОМЕР_1 від 01 червня 2018 року, який придбаний в період з 2007 року по 2012 роки, подав до Затурцівської сільської ради Волинської області у невстановлений досудовим розслідуванням час заяву про присвоєння номеру приміщення по АДРЕСА_4 від імені ОСОБА_12, яка зареєстрована 18 липня 2018 року за № м/143. При цьому використав попередньо складені головою комісії по реорганізації СВК "Стохід" Локачинського району Волинської області ОСОБА_14 завідомо підроблені документи - виписку з протоколу № 4 від 01 червня 2018 року, засідання комісії по реорганізації СВК "Стохід" Локачинського району та акт прийому-передачі основних засобів від 01 червня 2018 року, в які внесено завідомо недостовірні відомості, а саме: дата проведення засідання комісії по реорганізації СВК "Стохід" та фактична адреса на приміщення (один) не спарене, як окрема будівля площею 2283,2 м2, вартістю 86114 грн, побудови 1980 року, що знаходиться в АДРЕСА_3, так як вказана комісія 01 червня 2018 року взагалі не проводила засідання та зазначена адреса не була присвоєна.
В подальшому ОСОБА_9 20 липня 2018 року, перебуваючи у приміщенні Затурцівської сільської ради, з метою реєстрації права власності на вищевказане приміщення подав зазначені вище підроблені документи до Затурцівської сільської ради з метою оформлення права власності на приміщення відгодівельного комплексу площею 2283,2 м2 на ім`я ОСОБА_12, чим здійснив їх використання.
Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали, та заперечень на них
У касаційній скарзі засуджений, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилаються на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження за відсутністю у діях засудженого складу кримінального правопорушення.
На обґрунтування касаційних вимог засуджений стверджує, що:
- грошові кошти, які надавав йому ОСОБА_13, були розрахунком за оформлення на потерпілого права власності на приміщення №№ 1, 2, 3, яке відбувалось ще до передачі коштів за кожне з цих приміщень;
- потерпілий надав йому доручення на оформлення права власності на 4 з 5 приміщень комплексу, а після набуття права власності на нерухоме майно змінив договірні домовленості, які були між ними;
- не з`ясовано, які збитки було завдано потерпілому, оскільки ОСОБА_13 вивіз будівельні матеріали на суму 20 000 доларів США і побудував з них приміщення в АДРЕСА_5 ;
- рішення суду у частині вирішення цивільного позову є безпідставним;
- встановлені судами обставини свідчать про наявність цивільно-правового делікту через відсутність оплати самим же потерпілим послуг з реконструкції;
- він не підробляв і не знав, що документи, які використовував, є підробленими;
- висунуте йому обвинувачення за ч. 4 ст. 358 КК не підтверджується дослідженими доказами, а можливість здобуття інших вичерпана, тому його мали б визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК;
- прокурор ОСОБА_15 був упередженим, оскільки брав участь у виділеному кримінальному провадженні № 12019030000000390 і не подав до суду постанову про закриття цього кримінального провадження.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 вказує, що:
- обвинувальним вироком не доведено вину ОСОБА_9 у використанні завідомо підробленого документу;
- суд апеляційної інстанції не врахував і не надав жодної оцінки наданій стороною захисту постанові від 18 березня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019030000000390 за ч. 3 ст. 358 КК;
- місцевий суд не досліджував оригіналу розписки всупереч частинам 1, 3, 7 ст. 99 КПК;
- ОСОБА_9 не привласнював отримані від потерпілого грошові кошти, а використав їх для набуття ОСОБА_13 права власності на приміщення;
- між ОСОБА_9 і потерпілим виник цивільно-правовий делікт;
- апеляційний суд не виконав вимог щодо безпосередності дослідження доказів;
- апеляційний суд послався на показання свідків, проте їх не викликав для надання свідчень і звукозаписи судових засідань не досліджував;
- суд апеляційної інстанції не задовольнив жодного клопотання сторони захисту, в яких ставились питання про дослідження доказів та проведення слідчої дії в рамках судового розгляду;
- прокурор ОСОБА_15 був упередженим;
- було порушено право на заслуховування та отримання повного тексту ухвали апеляційного суду, а головуючий суддя 14 червня 2023 року перебував у відпустці;
- апеляційний суд передчасно надіслав матеріали кримінального провадження до суду першої інстанції для звернення до виконання, що є порушенням належної процедури виконання судового рішення.
У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями захисник ОСОБА_7 зазначає, що:
- засуджений не мав умислу на вчинення шахрайства та вважає викладені в оскаржуваних судових рішеннях правовідносини цивільно-правовими;
- суди не взяли до уваги і належно не проаналізували обставини, які свідчать, що на момент виникнення цивільно-правових відносин і на момент отримання грошових коштів ОСОБА_9 мав намір виконувати свої цивільно-правові зобов`язання;
- сторона обвинувачення не довела наміру потерпілого здійснювати реконструкцію;
- судами неправильно визначено розмір спричиненої шкоди, оскільки лише номінальна вартість майнових сертифікатів становила 228 291 грн;
- суди попередніх інстанцій не дослідили обставини підробки виписки з протоколу №4 від 01 червня 2018 року та акта комісії;
- у діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК;
- графік робіт за підписом ОСОБА_9 в оригіналі місцевим судом не досліджувався, хоча суд послався на нього як на доказ вини засудженого;
- показання більшості свідків є сумнівними, оскільки вони перебували у залежності від потерпілого;
- протоколи огляду місця події від 11 вересня 2018 року є недопустимими доказами, оскільки цю слідчу дію проведено без дозволу слідчого судді, а слідчим проведено обміри нежитлових приміщень за відсутності спеціаліста;
- винуватість ОСОБА_9 не доведена поза розумним сумнівом за ч. 4 ст. 190 КК та ч. 4 ст. 358 КК;
- обвинувальний акт не відповідає положенням ст. 291 КПК, оскільки не містить відомостей про дату його складення та обставин використання засудженим грошових коштів у власних цілях;
- цивільний позов в частині стягнення майнової шкоди та витрат на правову допомогу задоволено необґрунтовано.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про скасування арешту майна, яке належить ОСОБА_16 . Посилається на те, що в мотивувальній частині ухвали вказано про правомірність залишення в силі арешту майна, але резолютивна її частина не містить відповідного рішення.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_11 подав заперечення, в яких просить судові рішення щодо ОСОБА_9 залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- засуджений та його захисники просили касаційні скарги задовольнити;
- представники потерпілого заперечували щодо задоволення касаційних скарг.
- прокурор просив залишити судові рішення без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення сторін, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи і дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на вказане аргументи касаційних скарг про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не досліджуються.
Під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, встановлених судами нижчих інстанцій.
Щодо аргументів сторони захситу про невідповідність обвинувального акта положенням ст. 291 КПК, оскільки він не містить відомостей про дату його складення та обставин використання засудженим грошових коштів у власних цілях Суд зазначає таке.