ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 702/960/17
провадження № 51-4071км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
засуджених ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженого ОСОБА_11 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від
19 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого
2019 року щодо
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Молдови, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 липня 2018 року ОСОБА_8 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115КК засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності; за ч. 4 ст. 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 3 ст. 289 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Указаним вироком за вчинення зазначених та інших злочинів засуджено ОСОБА_9, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, ОСОБА_12 і ОСОБА_8, за попередньою змовою між собою, ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 22:30, перебуваючи в якості пасажирів в автомобілі "TOYOTA Avensis", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, під час руху по автодорозі сполученням Монастирище - Халаїдове, Черкаської області, здійснили розбійний напад на останнього, з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я використовуючи заздалегідь придбані ножі. Засуджений ОСОБА_12 здійснив поріз в ділянці шиї ОСОБА_13, після чого наказав останньому вийти з автомобіля.
ОСОБА_12 і ОСОБА_8, за попередньою змовою між собою, поблизу автомобіля "TOYOTA Avensis", державний номерний знак НОМЕР_1, використовуючи заздалегідь придбані ножі, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на позбавлення життя особи та заволодіння чужим майном, і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків завдали потерпілому численну кількість ножових ударів по різних частинах тіла.
Своїми умисними діями ОСОБА_12 і ОСОБА_8 спричинили ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді: рани справа на межі середньої та нижньої третини шиї по передньобічній поверхні; рани справа на межі нижньої третини шиї та тулуба по передньобічній поверхні; рани передньоверхньої поверхні правого плечового суглоба; рани в проекції 4 - 5 ребер зліва по колото грудній лінії; рани в проєкції 5 - 6 ребер зліва по середньоключичній лінії; рани в ділянці передньої черевної стінки по серединній лінії; рани справа в проєкції 9 - 10 ребер між середньою та задньоюпахвовою лініями, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 18 вересня 2017 року № 05-7-02/256 виникли від дії колючоріжучих предметів і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя; рани в ділянці нижньої третини правого передпліччя по задній поверхні, яка згідно з висновком вищевказаної експертизи утворилася від дії твердого тупого предмета та належить до ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; рани в проєкції лівої реберної дуги по середньо-ключичній лінії; рани в проєкції правої реберної дуги по середньоключичній лінії; рани в нижній третині правого передпліччя по передній зовнішній поверхні; рани в нижній третині правого передпліччя по передній внутрішній поверхні; рани в основі 1 та 2 пальця правої кисті; рани в ділянці задньої внутрішньої поверхні нижньої третини правого передпліччя; рани в ділянці верхньої третини правого передпліччя по задньобічній поверхні; рани в ділянці передньобічної поверхні правого колінного суглоба, яка утворилася від дії твердих тупих предметів та належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; глибокого садна тильної поверхні правої кисті; садна у верхній третині правого колінного суглоба по бічній поверхні; синця в середній третині правого передпліччя по передній поверхні, яка утворилася від дії твердих тупих предметів та належать до легких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок численних колото-різаних ран шиї, грудної клітки, передньої черевної стінки, верхніх і нижніх кінцівок з ушкодженням загальної сонної артерії, правої та лівої легень серця й органів черевної порожнини, що у своєму перебігу ускладнилися двостороннім гемотораксом та гемоперитонеумом, зовнішньою кровотечею і геморагічним шоком.
Після цього засуджені ОСОБА_12 та ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне збагачення за рахунок чужого майна, належною ОСОБА_13, заволоділи його грошовими коштами в сумі 3000 грн та автомобілем "TOYOTA Avensis", державний номерний знак НОМЕР_1, вартість якого становила 248 550 грн, залишивши непритомного потерпілого ОСОБА_13 на автодорозі сполученням Монастирище - Халаїдове.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року вирок місцевого суду змінено.
Виключено з вироку вказівку суду про застосування додаткового покарання щодо ОСОБА_9 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
На підставі ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) автомобіль "TOYOTA Avensis", державний номерний знак НОМЕР_1, передано за належністю потерпілій ОСОБА_14 .
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі та запереченні на неї
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок місцевого суду й ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд у місцевому суді. Покликається на те, що суд першої інстанції залучив перекладача, адже засуджений є громадянином Молдови й не розуміє української мови, однак перекладач у судовому засіданні не здійснював перекладу, а тому засуджений не в повній мірі розумів, що відбувається під час судового розгляду. Вважає, що вищевказані порушення призвели до недотримання його прав та свобод. Також наголошує, що суд спотворив обставини справи та не взяв до уваги заявлених ним фактів про порушення його конституційних прав. До того ж, засуджений ставить питання про неправильне застосування ч. 5 ст. 72 КК, оскільки, на його думку, суди не враховали судової практики Верховного Суду.
Прокурор ОСОБА_15 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів - без зміни. Наголошує, що рішення є законними, обґрунтованими й такими, що винесені з урахуванням норм кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Захисники та засуджені підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор не підтримав доводів, зазначених у касаційній скарзі засудженого, і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засуджених, захисників та прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, установлених судами попередніх інстанцій, оскільки виступає судом права, а не факту, на підставі чого доводи про невідповідність фактичних обставин кримінальних правопорушень судовим рішенням касаційній перевірці не підлягають.