ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 4823/280/23
провадження № 61-1330ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Прижимірської О. В.,
учасники справи (сторони третейського розгляду):
позивач у третейському спорі - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідач у третейському спорі - ОСОБА_1,
з участю в режимі відеоконференції адвоката Сергієнко Ніни Олександрівни
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, просп. Повітряних Сил, 28) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієнко Ніни Олександрівни на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2024 року, постановлену у складі судді Євстафіїва О. К., у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року
у справі № 3-9/156/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила поновити строк звернення до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року у складі судді Москаленко Н. Ю. у справі № 3-9/156/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року у складі судді Москаленко Н. Ю. у справі № 3-9/156/14.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 квітня 2014 року у справі № 3-9/156/14 стягнуто з неї на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 490080875, а саме: за кредитом - 107 038,26 грн, за відсотками - 55 310,44 грн, пеню - 1 639 819,90 грн та судові витрати зі сплати третейського збору в сумі 400,00 грн.
Вказувала на те, що спір виник щодо заборгованості за споживчим кредитом, а згідно з положеннями пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", справи про стягнення заборгованості з позичальника не підвідомчі третейському суду.
Крім того, не відповідає дійсності розрахунок, який був поданий банком до третейського суду.
Зазначала, що вона не знала і не могла знати про розгляд третейської справи, оскільки не брала участі у розгляді справи.
До заяви додане клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 2-р(ІІ)/2022 у справі № 3-9/2019(206/19) визнано неконституційними пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України.
ОСОБА_1 вказувала на те, що вона не знала про розгляд справи третейським судом, оскільки не була належним чином повідомлена про те, що вона є учасником справи, і не отримувала від банку жодного процесуального документа у справі № 3-9/156/14. Отриманий нею в АТ "Альфа-Банк" кредит є погашеним шляхом виплати банку страхового відшкодування страхувальником і передачею йому ж пошкодженого автомобіля.
Зазначала, що строк для подання цієї заяви становить 90 днів з моменту, коли вона дізналася про оспорюване рішення. 15 лютого 2023 року їй стало відомо, що на її рахунки накладено арешт, і після звернення до адвоката за правовою допомогою вона дізналася про наявність оспорюваного рішення третейського суду.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієнко Н. О. залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 або її представнику - адвокату Сергієнко Н. О. для вирішення клопотання про поновлення строку звернення до суду в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали зазначити докази, якими підтверджено факт, що ОСОБА_1 стало відомо про ухвалення оспорюваного рішення 15 лютого 2023 року, і (або) надати такі суду, або заявити клопотання про їх витребування у разі відсутності цих доказів у ОСОБА_1 та (або) у її представника і відмови останнім у їх наданні утримувачем цих доказів.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване тим, що ОСОБА_1 стало відомо про ухвалення оспорюваного рішення 15 лютого 2023 року, коли на її банківські рахунки наклали арешт. Проте ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сергієнко Н. О. не зазначили докази, якими підтверджено факт, що ОСОБА_1 стало відомо про ухвалення оспорюваного рішення лише 15 лютого 2023 року.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 16:00 год 03 липня 2023 року з повідомленням учасників справи, у порядку частини другої статті 456 ЦПК України витребувано з Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" третейську справу № 3-9/156/14 за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 490080875.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року у справі № 3-9/156/14
і повернуто цю заяву ОСОБА_1 .
Відмовляючи ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, Чернігівський апеляційний суд виходив із того, що оскаржуване рішення ухвалене Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" 06 лютого 2014 року, із заявою про скасування цього рішення ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського апеляційного суду лише 12 квітня 2023 року, тобто через понад дев`ять років з дня прийняття третейським судом оскаржуваного рішення. Наявними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 мала достатньо часу для звернення до суду із заявою в передбачені частиною першою статті 454 ЦПК України порядку і строк.
Також суд зазначив, що посилання ОСОБА_1 на те, що про наявність рішення третейського суду вона дізналася 15 лютого 2023 року після арешту її рахунку в банку, суперечить обставинам, викладеним у письмовому поясненні банку, та доданим до нього належним, допустимим і достатнім для вирішення справи доказам, а саме: у 2016 році відбувалося примусове виконання рішення третейського суду від 06 лютого 2014 року, належний ОСОБА_1 автомобіль було реалізовано на прилюдних торгах, тобто заявнику було відомо про оскаржене рішення ще з 2016 року.
Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 липня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (провадження № 61-12147ав23).
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Верховний Суд виходив із того, що повернення заяви у зв`язку з пропущенням строку на її подання можливе лише на стадії відкриття провадження у справі, відмова у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду та повернення такої заяви після відкриття провадження процесуальним законом не передбачена. У порушення норм процесуального права суд першої інстанції не врахував, що ЦПК України не передбачено можливості повернення заяви після відкриття провадження з підстав неподання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2024 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року у справі № 3-9/156/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що третейський суд ухвалив рішення 06 квітня 2014 року, із заявою про скасування цього рішення ОСОБА_1 звернулася до суду лише 12 квітня 2023 року, тобто понад встановлені у частині п`ятій статті 454 ЦКП України строки - понад дев`ять років з дня ухвалення рішення. ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження того, що вона мала недостатньо часу для звернення до суду із заявою в порядку і строк, передбачений законом. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. Поновлення строку, пропущеного у зв`язку зі спливом тривалого періоду (понад 9 років), та за підстав, які не можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності.
На стадії відкриття провадження у справі суд був позбавлений можливості повно встановити обставини пропуску заявницею строку звернення до суду. У ході розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 чи були пов`язані із перешкодами або труднощами для своєчасного подання заяви, що є предметом розгляду у цій справі. Оскільки відсутні підстави для задоволення клопотання та заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з заявою, що розглядається, суд дійшов висновку про те, що провадження у цій справі підлягає закриттю у зв`язку з помилковим його відкриттям.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводів
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сергієнко Н. О. подала до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2024 року, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скаргамотивована тим, щосуд дійшов передчасних висновків, що примусова реалізація транспортного засобу з торгів за участю державного виконавця є частковим виконанням боргу за волевиявленням ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять повідомлення про вручення ОСОБА_1 постанов про відкриття виконавчих проваджень, арешту майна, призначення експертів, а також не містять протоколу опису майна з підписом боржниці або оскарження звіту про вартість майна. Тобто реалізація майна, що була здійснена через торговельну майданчик СЕТАМ, не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 було відомо про рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року у справі № 3-9/156/14.
Крім того, в ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 11 січня 2024 року зазначено причину закриття провадження у справі - у зв`язку з помилковим відкриттям, а стаття 255 ЦПК України не містить таких підстав для закриття провадження у справі.
Представник заявниці вважає, що, постановляючи ухвалу про закриття провадження, Чернігівський апеляційний суд позбавив ОСОБА_1 права на справедливий суд.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із Чернігівського апеляційного суду.
У лютому 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 квітня 2024 року об 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1, з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієнко Н. О. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Фактичні обставини справи
Згідно з копією кредитного договору від 03 липня 2008 року № 490080875, укладеного між ЗАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 28 848,96 дол. США під 16,99 % річних, до 03 липня 2015 року, для придбання згідно з договором купівлі-продажу від 19 червня 2008 року № 131/08 НК, укладеним між нею та Четвертою КФ ТОВ "Український Автомобільний холдинг", транспортного засобу SUBARU IMPREZA, 2008 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
21 червня 2008 року вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про його реєстрацію.
Відповідно до копії листа ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" від 27 жовтня 2008 року № 2237-08, 13 вересня 2008 року в місті Києві на Кільцевій дорозі сталася дорожньо-транспортна пригода із застрахованим відповідно до договору страхування від 02 липня 2008 року № 2632-а/08к автомобілем SUBARU, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вартість матеріального збитку, завданого власникові застрахованого автомобіля, становила 129 241,62 грн, що перевищує 75 % дійсної його вартості (164 800,00 грн). Цим товариством здійснено розрахунок страхового відшкодування, яке визначено у розмірі 89 877,70 грн, та запропоновано ОСОБА_1 звернутися до нього із заявою про виплату цього відшкодування.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 06 лютого 2014 року у справі № 3-9/156/14 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 490080875, а саме: за кредитом -107 038,26 грн, за відсотками - 55 310,44 грн, пеню у розмірі 1 639 819,90 грн і судові витрати зі сплати третейського збору в розмірі 400,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.